Рубрика: Людина
– У нашому роду всі жінки приводили дітей на світ “як слід”, — заявила свекруха, навіть не глянувши на мене. А я тримала на руках нашу донечку і думала: цікаво, це вона мене чи дитину вважає “не такою”?
– У нашому роду всі жінки приводили дітей на світ “як слід”, — заявила свекруха, навіть не глянувши на мене. А я тримала на руках нашу донечку і думала: цікаво, […]
Черга у поліклініці просувалася дуже повільно. Бабусі заходили в кабінету до лор-лікаря і зникали там майже на годину.Дмитро помітно нервував. На роботі його по голівці не погладять через те, що він так надовго відлучається.Хлопець спеціально став біля дверей, щоб знову якась спритна старенька не шмигнула без черги, як трапилося щойно. Гаразд, хоч ця бабуся пробула недовго.
Черга у поліклініці просувалася дуже повільно. Бабусі заходили в кабінету до лор-лікаря і зникали там майже на годину.Дмитро помітно нервував. На роботі його по голівці не погладять через те, що […]
— З якого дива це свекруха має до нас переїжджати? — тарілка в руках Анни завмерла на півдорозі до сушарки
— З якого дива це свекруха має до нас переїжджати? — тарілка в руках Анни завмерла на півдорозі до сушарки. Вода стікала по пальцях, капала на підлогу, але вона цього […]
Марія з Іваном вже лягли спати, як раптом чоловік почув, що двері у воротах заскрипіли. Іван тут же сів у ліжку, глянув на настінний годинник, потім здивовано глянув на дружину. – Ну, і кого в цей час до нас принесло? Як думаєш, Марія? – запитав він. Дружина спритно встала з ліжка, підійшла до вікна, притулилася обличчям до скла. Потім раптом відсахнулася, і схвильовано перехрестилася. – Це що це там Іване? – зашепотіла схвильовано вона. Іван теж підійшов до вікна, глянув на подвір’я і застиг від побаченого
Двері у воротах скрипіли вже давно. І так набридливо вони рипіли, просто сил не було слухати. – Ти коли петлі у воротах змажеш? – щодня невдоволено питала Марія у чоловіка. […]
У Марини був ювілей. У призначену годину гості зібралися у ресторані. Ювілярку прийшли привітати друзі, родичі. Було багато подарунків та квітів. – Мамо, у нас із татом є ще один подарунок для тебе, – повідомила Катя, коли гості зібралися. – Це який же? – усміхнулася Марина. – Дехто дуже захотів особисто привітати тебе, – додав чоловік Марини. – І хто ж це? – Марина навіть і не здогадувалася, хто це може бути. Раптом, двері ресторану відкрилися, і у святкову залу увійшла якась жінка. Марина глянула на несподівану гостю, і очам своїм не повірила
– Як із подружками погуляли? – Ой, чудово! – із захопленням промовила Катя. – Спочатку у кафе посиділи, потім у клуб сходили. – Я чула, що ти пізно повернулася, – […]
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю. — Здрастуйте, тітка Ася, — кричить тоненьким голоском Льошка. — […]
Оля годувала доньку, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила свекруха. – Оля, ти не могла б до мене зайти? Здається, я забула вимкнути праску, а сама поїхала по роботі за місто, – попросила Рита Олександрівна. – Звісно. Ми зараз з Поліною гуляти підемо, і я все перевірю, – погодилася Оля. Через півгодини Ольга з донькою вирушили до будинку свекрухи. Оля піднялася до квартири Рити Олександрівни, відчинила двері своїм ключем і одразу зрозуміла, що всередині хтось є. – Невже чужі пробралися? – захвилювалася жінка. Оля обережно пройшла коридором, відкрила двері у кімнату і…остовпіла від побаченої картини
Оля взагалі-то була смілива, але знайомитися зі свекрухою боялася до тремтіння в колінах. Ігоря вона дуже любила, а як не сподобається вона його матері -що тоді робити? Он, напарниця її, […]
Людмила приїхала на дачу. Ледве відкривши хвіртку, вона почула знайомий голос сусідки: – Людо! – гукнула її Галина Петрівна. – Людо! Ти приїхала! Сусідка перехилилася через паркан, притримуючи рукою пишну зачіску. – Як я рада тебе бачити! – продовжувала вона. – Заходь на чай, розповім тобі новини. – Галю, дай хоч речі занести, – посміхнулася Людмила. – Зайду через годинку. Галина Петрівна похитала головою. – Людо, я серйозно, – сказала вона. – Є розмова. Важлива. Щось у голосі сусідки змусило Людмилу насторожитися. Через пів години вони вже сиділи на веранді у Галини Петрівни, а Людмила не могла повірити у почуте
Людмила їхала на дачу з настроєм розпочати новий сезон, передчуваючи, як поратиметься на грядках, висаджуватиме улюблені квіти й готуватиме для чоловіка Андрія свіжі овочеві салати. Ледве відкривши хвіртку, вона почула […]
Марина поверталася з роботи додому, сьогодні їх відпустили раніше, і жінка думала, як провести вільний час. – Можливо до Ірини забігти? – подумала вона – Давно з нею не бачилися. І Марина вирішила відвідати подругу. Вона швидко забігла в магазин, купила тортик і вже за півгодини була в Ірини. – Привіт! – сказала Ірина, відкривши двері. – А я у гості до тебе, – усміхнулася Марина. – Проходь, у мене для тебе якраз є “сюрприз”, – раптом додала Ірина. – Який ще сюрприз? – не зрозуміла жінка. Марина швидко пройшла на кухню і застигла, побачивши “сюрприз”, який приготувала їй Ірина
– Не заміжнім подругам нічого робити у твоєму домі, – завжди говорила Марині бабуся. – Якщо є такі, значить, треба спілкуватися на відстані і душу не розкривати, щоб потім плакати […]
Іра прокинулася від співу сусідського півня. – От же ж! – подумала вона. – Вічно йому не спиться… Птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася і встала хоч і не хотілося. Треба ж займатися господарством! Вмиватися крижаною водою вона звикла. А ось мити посуд – ні. Її тітка в селі, в якої вона гостювала, гарячої води не мала. Будинок старенький, але Іра його любила. Дід ще будував, і тут пройшло дитинство її батька й тітки Віри. Іра вийшла в сад і зірвала яблучко на сніданок. Раптом почувся якийсь дивний звук. Іра глянула на траву й застигла від побаченого
Іра прокинулася від співу сусідського півня. От же ж! Вічно йому не спиться… Набридливий птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася на кушетці, почавши відчувати те, що раніше […]