Рубрика: Людина
Всі мої одногрупники мають свої квартири, дехто і автівки, і вони не йдуть відразу ж після пар додому, як я, а в ресторани. Чуєш мамо, не в “пиріжкову Лесю”, а в ресторани!, – вигукувала мені дочка. – Але ж чим ми, живучи в селі, тобі поможемо, Аллочко? Ми ж з татом і так зі шкіри ліземо, щоб ти не в гуртожитку жила, а квартиру тобі оплачуємо. – Ось цю однокімнатну “бабусин варіант” ти називаєш квартирою?
– Всі мої одногрупники мають свої квартири, дехто і автівки, і вони не йдуть відразу ж після пар додому, як я, а в ресторани. Чуєш мамо, не в “пиріжкову Лесю”, […]
-Вислухай мене. Та хто ж тебе тепер візьме за жінку. Ну ти подивися на неї. Світлана розповіла Руслану, що після появи дитини їй нема куди подітись. Її батька не стало, а з мачухою вона не змогла знайти спільної мови
Руслан виріс у багатій родині, де батько, успішний бізнесмен, завжди визначав його шлях. Одного разу він вирішив одружити сина з донькою свого друга та партнера, сподіваючись на зміцнення бізнесових зв’язків […]
Я повернувся з роботи за кордоном і вирішив продати батьківську хату в селі. Але як тільки ступив на подвір’я, у мене перехопило подих — там хтось мешкав.
П’ять років тому не стало моїх батьків, і відтоді їхній будинок у селі залишався порожнім. Як єдиний спадкоємець, я вирішив продати його, адже не планував переїжджати туди. До того ж, […]
Прочитавши повідомлення від чоловіка, я ледве стримувала радість: він нарешті вирішив покинути мене. Саме в цьому і полягало моє щастя.
Я належала до покоління, для якого розлучення було майже рівнозначним вироку. Для жінок нашого часу навіть думка про це була недопустимою, не кажучи вже про ініціативу. Якщо чоловік вирішував покинути […]
Невістка одразу почала встановлювати свої правила. На кухні, у ванній, у вітальні – все стало “її”. Чашки на моїй кухні тепер розташовані інакше, спеції переставлені, а моя улюблена ковдра зникла, бо “стара й негарна”. Я спочатку мовчала, але одного разу не стрималася. – Як можна переставляти речі в чужому домі, навіть не запитавши? – Це не ваш дім, Зоя Петрівна! Це наш із Іваном дім! – відповіла вона, і моє серце стиснулося
– Чи ти розумієш, Зою, що така жінка зруйнує тобі всю родину? – говорила мені подруга Оксана. – Але ж Іван її кохає, Оксано, – відповіла я, стискаючи зуби. – […]
Я був хорошим батьком, поки не виявилося, що очі моєї доньки – не мої. Більше року я платив за підгузки чужої дитини
Я був хорошим батьком, поки не виявилося, що очі моєї доньки – не мої. Більше року я платив за підгузки чужої дитини. – Щось наша Златуня геть на тебе не […]
— Я твоя мати, а не чужа людина, – обурилася Надія Іванівна. – Маю повне право знати, як ви тут живете. До речі, я б до твого чоловіка уважніше придивилася. От скажи, навіщо йому костюм супергероя? — Мамо, який жах, ти рилася в нашій спальні, так?! Ще й у речах Петра? – закричала Лера. – Усе ясно, розмовляти марно. Давай мені сюди ключі. Сподіваюся, ти не зробила собі дублікат. Бо охорона знову приїде, більше твої візити сюди безкарними не будуть
— Мамо, дивись, квіти треба полити кілька разів за нашу відсутність, – пояснювала Лера Надії Іванівні. – Кота годувати самій не треба, тільки досипати. Там автоматична система, у нього дієта. […]
Наступного дня після прощання з мамою я отримав ключ від її старої шухляди. Вона попросила передати його мені через Олю. Там я знайшов кілька листів, записів і невеличку коробку з дитячими речами: старий браслет, першу пару шкарпеточок і лист, підписаний незнайомим іменем. Лист, адресований “Оксані Степанівні”, був написаний багато років тому. У ньому йшлося про те, що дитина, яка народилася в лікарні вночі, залишилася без матері. Тоді Оксана вирішила взяти немовля під свою опіку
– Тарасе, ти в курсі, що це не твоя мама? – раптом запитала Оля. Її голос звучав надто тихо, але водночас кожне слово било, як грім. Я глянув на неї […]
Той вечір перетворився на їхній перший по-справжньому гучний скандал за роки шлюбу. Максим тупотів ногами, шумів і твердив, що не пустить батьків Насті навіть на обід, не те що з ночівлею. Жінка вперше серйозно задумалася: а чи варто продовжувати стосунки, якщо чоловік так егоїстично ставиться до її рідних
— В одному будинку з ними я не залишуся! – різко сказав Максим. – Нехай у готелі живуть, якщо хочуть у гості приїхати. Уже третій день поспіль Максим не міг […]
Старший брат приходив кілька разів на тиждень, щоб зробити чоловічі справи по господарству, набрати води, почистити у свиней на подвір’ї. Чутки про те, що Микола опікується тепер його дружиною, дійшли до Івана. Одного разу приїхав він у село надвечір, прийшов у свій дім, встав у сінях і чує голос брата на кухні. Про щось весело говорять Микола й Олеся. Закипіли ревнощі в грудях чоловіка, відчинив він двері й увійшов, як сніг на голову звалився
Брати Микола та Іван росли в неповній родині. Батько, гуляка і любитель застіль, кинув дружину з хлопчиками, коли старший, Микола, пішов до п’ятого класу, а Іван ще був у дитячому […]