Рубрика: Людина
– А чого ти ображаєшся? Я тобі очі розплющила, між іншим! А то так і ходила б, рогами в стелю упираючись… А уяви, якби на моєму місці була якась ліва баба! Я хоч здорова…
– А чого ти ображаєшся? Я тобі очі розплющила, між іншим! А то так і ходила б, рогами в стелю упираючись… А уяви, якби на моєму місці була якась ліва […]
Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись зберегти спокій, сказала Карина. – Ще як стосується! Саме мене воно і стосується! – Алла Петрівна зробила крок до невістки, зі страхом і ненавистю дивлячись на її живіт. – Мамо, припини! Я не дозволю тобі втручатися в мою сім’ю.
– Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись […]
Мамо, а дідо – це твій тато, правда? Марта глянула на свекра. Йому в очах блищали сльози. Вона відповіла: – Так, мій синочку. Найрідніший. Як Марта виходила заміж за Богдана, вона переживала не стільки за сам шлюб, скільки за родину, в яку мала увійти. Її мама ще змалечку казала: «До чоловіка ти йдеш не тільки в любов, а й у його дім, до його людей. Добре, як пощастить, а як ні – терпи, доню». А тому Марта готувалась до важкого побуту, холодної свекрухи і відстороненого свекра. Та життя розпорядилося інакше
Коли Марта виходила заміж за Богдана, вона переживала не стільки за сам шлюб, скільки за родину, в яку мала увійти. Її мама ще змалечку казала: «До чоловіка ти йдеш не […]
— Ви мені не мати, щоб вказувати, як жити! — я обурилася на свекруху. Тепер для неї я — ніхто
— Ви мені не мати, щоб вказувати, як жити! — я обурилася на свекруху. Тепер для неї я — ніхто. Три роки… Три довгих роки я прожила мов у важких […]
Свята наближаються, мамо, грошей треба. Ти ж допоможеш? – дочка мене набрала кілька днів тому, щоб попросити допомоги.Все б нічого, але місяць тому, коли я сказала дочці, що приїду на свята додому, вона прямо мені сказала, щоб я не їхала, бо у них інші плани.
– Свята наближаються, мамо, грошей треба. Ти ж допоможеш? – дочка мене набрала кілька днів тому, щоб попросити допомоги.Все б нічого, але місяць тому, коли я сказала дочці, що приїду […]
— Ти хочеш сказати, що ця собака для тебе важливіша за дітей?! — вибухнула Оксана, витираючи з плитки п’яту калюжу за день. Килим на кухні зник.
— Ти хочеш сказати, що ця собака для тебе важливіша за дітей?! — вибухнула Оксана, витираючи з плитки п’яту калюжу за день. Килим на кухні зник. Коли стало зрозуміло, що […]
Ніна виглядала у вікно й бачила, як таксі під’їжджає до під’їзду. Серце завмерло — Тамара Василівна приїхала. Чоловік Ігор уже кілька днів повторював про візит матері, але точної дати так і не назвав.— Мама приїде ненадовго, — казав чоловік. — Їй треба трохи підлікуватися в місті, у нас лікарі кращі.
Ніна виглядала у вікно й бачила, як таксі під’їжджає до під’їзду. Серце завмерло — Тамара Василівна приїхала. Чоловік Ігор уже кілька днів повторював про візит матері, але точної дати так […]
– Тобі що – важко моїй матері допомогти? – Кирюша, якщо ти вважаєш, що твоя мама потребує допомоги, піди й допоможи їй сам! Моя мама – ровесниця твоєї, а вікна у себе у квартирі сама миє, – відповіла Аня
– Ну, як, Анюто, виживаєш? – Запитала подругу Настя. – Ось саме, виживаю, – відповіла та. – Якби я могла тільки припустити, що таке може статися, то я б за […]
Я йду, скажу просто — я закохалася. Як чоловік знайшов радість після зради дружини
Я йду, Тарасе… Скажу прямо — я закохалась. Біля нього я знову відчула себе жінкою. Тарас їхав старою розбитою дорогою, що вилася між селами, де кожна верба пам’ятала його дитинство. […]
Мати, хліба подай! – невдоволено гаркнув Федір Петрович. – Ну, скільки чекати? Суп холоне! Не люблю я теплий.– Несу, Федю, несу. Ось, свіженького тобі нарізала, спекла щойно.Варвара метушилася, намагалася догодити чоловікові. Дуже вже він суворий, коли голодний. Тоді вже все не по ньому.
– Мати, хліба подай! – невдоволено гаркнув Федір Петрович. – Ну, скільки чекати? Суп холоне! Не люблю я теплий.– Несу, Федю, несу. Ось, свіженького тобі нарізала, спекла щойно.Варвара метушилася, намагалася […]