Рубрика: Людина
Ірина сиділа на дивані і щось дуже уважно писала у телефоні. – І з ким це ти там листуєшся?! – тихий шепіт пролунав так несподівано, що Ірина аж підскочила. Дівчина обернулася і побачила свого коханого Олега. – Ти чого так запереживала? – запитав Олег. – Є що приховувати від мене? – хлопець явно хотів перевести розмову на жарт. Але Ірина й досі була збентежена. – Я б подивилася на тебе на моєму місці! – насупивши брівки, сказала вона. – Я не очікувала, що ти прийдеш раніше! – Ірино, ти чого? – хлопець розгубився. Він вже не знав, що й думати
Ірина сиділа на дивані і щось дуже уважно писала комусь у телефоні. – І з ким це ти там листуєшся?! – тихий шепіт пролунав настільки несподівано, що Ірина аж підскочила. Дівчина […]
Віра Петрівна тільки-но сіла поснідати, як раптом пролунав дзвінок її мобільника. – Невістка дзвонить! – буркнула вона. – Треба ж. І що їй, цікаво, знадобилося? Не буду собі апетит псувати. Але Ірина продовжувала наполегливо дзвонити… Віра Петрівна неохоче відклала бутерброд з ковбасою та сиром і все таки взяла слухавку. – І що тобі треба, дозволь запитати?! – різко сказала вона невістці. – Невже не розумієш, що людина зайнята, якщо не відповідає! – Віро Петрівно, здрастуйте! – сказала Ірина. – Нам треба терміново поговорити про вашого сина. Але попереджаю одразу – новина не з приємних! Віра Петрівна застигла від здивування
Віра Петрівна щойно сіла поснідати, як раптом пролунав дзвінок її мобільника. – Невістка дзвонить! – буркнула вона. – Треба ж. І що ж їй, цікаво знати, знадобилося? Вже два роки […]
Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване
Ірина Іванівна поховала чоловіка десять років тому, і тепер жила сама. Діти її виросли й розлетілися в різні боки. Про неї згадували рідко. Ірина Іванівна розуміла, що в них сім’ї, […]
Тетяні подзвонила її колишня свекруха. – Тетяно, мого Славка не стало, – сказала вона в слухавку про колишнього чоловіка Тані. – А я дуже слаба. Приїдь. У мене більше нікого немає, окрім тебе… Таня застигла від почутого. Вона заплакала. – Ти чого? – запитав її чоловік Петро. – Що трапилося? – Та нічого, свекруха колишня дзвонила… – сказала Таня і все розповіла чоловікові. Вислухавши дружину, Петро порадив їй провідати свекруху. Таня приїхала. Свекруха лежала на ліжку. Вона простягнула Тані якийсь папірець. Таня глянула на нього й очам своїм не повірила
Галя й Таня дружили ще з дитячого садка. Галі було п’ять років, коли у їхню групу привели худеньку дівчинку з тонкими косичками – Таню. Вихователі шкодували дівчинку, в їдальні всі […]
Ольга вийшла заміж за Сашка. Весілля зіграли скромне, але застілля було душевним і теплим. З гостей були найближчі і найрідніші люди… Спочатку молоді вирішили жити у хаті в матері Ольги – Марії Федорівни. Сашко працював, допомагав дружині прибирати в будинку, ходив з нею по магазинах. Молоді часто обіймалися й сміялися – їм було дуже добре разом… Марії Федорівні треба було б радіти за дочку, але вона з кожним днем ставала все похмурішою. Дочка явно віддалилася від неї, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїм чоловіком. А невдовзі Ольга зробила несподівану заяву
Марія Федорівна була вдовою. Вона працювала та виховувала двох доньок, як могла. – Ви в мене наречені не гірше за інших. І одягнені, і взуті, і самі подивіться – красуні. […]
Христина приїхала до мами в гості, привезла подарунки. Марія Сергіївна накрила стіл, посиділи, поспілкувалися з донькою. – Доню, я тобі маю сказати одну новину, – раптом сказала мама. – Говори, – усміхнулася донька. – Я вирішила з роботи звільнитися. Втомилася, пора вже й відпочити, – важко видихнула жінка. – Ну якщо вже вирішила, то не бачу ніякої проблеми, – погодилася з рішенням матері Христина. – Але у мене до тебе буде одне прохання, – несподівано додала мама і все розповіла доньці. Христина вислухала маму і застигла від почутого
Скільки Христина себе пам’ятала, вона все життя працювала. Її трудові будні почалися з того моменту, як розлучилися батьки, а мати дуже переживала та пішла з роботи. П’ятнадцятирічній дівчинці доводилося після […]
Жанна познайомилася з чоловіком. Вони довго листувалися і нарешті вирішили зустрітися. – Чекаю тебе в кафе рівно о восьмій вечора, – написала йому повідомлення Жанна. Чоловік приїхав з іншого міста, поселився в готелі. Він непогано виспався, потім причепурився і подався на заповітну зустріч із Жанною. По дорозі був квітковий магазин. І він придбав букет білих троянд. Серце шалено стрепенулося, коли він підходив до цього кафе. Жанна була вже всередині. Чоловік оглянув залу і попрямував до неї впевненою ходою. Жанна озирнулася на чоловіка й не повірила своїм очам! Вона остовпіла від несподіванки
Чому Жанна залишилася сама на свій день народження, не міг пояснити ніхто. Навіть її всезнаюча мама, яка, щоправда, живе тепер дуже далеко. Вони розлучилися з батьком, коли Жанні було чотирнадцять […]
Зоя вирішила зайти в пообідати, як раптом на вулиці зустріла свого однокласника. – Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла, чи що? Ти ж… це…, – сказав Олег і зупинився. – Що з тобою? Ти дар мови втратив? Яка я маю бути? Якщо хочеш поговорити, ходімо в кафе, – здивувалася Зоя такій реакції. – А ти бачу ділова. Як і вибратися спромоглася, зазвичай звідти не повертаються, – Олег підозріло глянув на жінку. – Ти про що? Звідки не повертаються? – Зоя здивовано дивилася на Олега, не розуміючи, що відбувається
– Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла? Ти ж… це… Олег дивився на жінку здивовано. Як, зрештою, і Зоя слухаючи його слова. Колишні однокласники випадково зустрілися через двадцять […]
– Ти знаєш, Оресте, Галя заслуговує на більше, – сказала теща, наливаючи мені чай у нашій кухні, ніби мимохідь. І саме в цей момент я зрозумів: вона не зупиниться, поки не зламає нас
– Ти знаєш, Оресте, Галя заслуговує на більше, – сказала теща, наливаючи мені чай у нашій кухні, ніби мимохідь. І саме в цей момент я зрозумів: вона не зупиниться, поки […]
Сьогодні до наших дверей постукав дільничний:— Добрий вечір, громадяни. Сусідка знизу скаржиться на шум із вашої квартири. Дозволите зайти?— Звичайно, — дріжачим голосом відповіла Оксана.
Сьогодні до наших дверей постукав дільничний:— Добрий вечір, громадяни. Сусідка знизу скаржиться на шум із вашої квартири. Дозволите зайти?— Звичайно, — дріжачим голосом відповіла Оксана. — Заходьте, тільки зараз дитину […]