Рубрика: Людина
– Просто я люблю себе, люблю свій вік, люблю своє життя. Сьогодні у мене з моїм чоловіком, якому вже дев’яносто три, річниця весілля. Я ось за тортиком прийшла, хочу його порадувати. А ти така молода, все ще попереду, а ти обійдуся
Наталя дуже не любила дні народження. Ось скільки пам’ятає себе, не любила і все. Це свято завжди здавалося їй не потрібним, тільки вкотре нагадує про вік, та й зайві витрати […]
У суботу Рита зібралася до матері, щоб попросити грошей до кінця місяця. Ще в під’їзді вона почула шум, відчула різкий запах фарби та розчинника. Двері у квартиру виявилися не замкненими, і дівчина легко увійшла. – Ти чого з’явилася? – у передпокої дівчину зустрів вітчим. – Ти чого з’явилася? – у передпокої дівчину зустрів вітчим.
– Рито, ти не повіриш! Я тільки-но бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! Якби я не знав, що в тебе немає матері, я б грішною справою подумав, […]
– Доню, справа термінова! – раптом вигукнула Ірина Петрівна. – Скажи йому, що зі мною так розмовляти не можна! – Мамо, кому йому? – запитала Наталя. – Василеві своєму! – вигукнула мати. – Кому ж іще?! – І ж що зробив мій чоловік? – поцікавилася Наталя.
Наталя прийшла на роботу, поправила перед дзеркалом зачіску, підфарбувала губи і зібралася працювати, як раптом задзвенів її телефон. Дзвонила її мати Ірина Петрівна. – Привіт, мамо, – сказала Наталя у […]
– Татку, рідний, ти тільки не віддавай мене! Я дуже-дуже тебе люблю! Бабця Надя сказала, що я не твій, що ти мене не любиш, що я тобі не потрібен зовсім, що ти тільки Ірку забереш, а мене в дитбудинок віддадуть! Вона зла, погана, я їй не вірю! Ти ж мене не кинеш, татку?
– Ура! Тато приїхав! Тату, тату! Ти ж нас не кинеш? Татку, ти тільки не залишай нас тут! Бабця Надя сказала, якщо ти нас не забереш, то вона нас у […]
– Так, так! – Олег швидко завів автомобіль, вони рушили. – А я на нову роботу влаштувався, документи оформляю на вахту, – відволікався Олег від дороги, Марія, як і раніше, байдуже дивилася у вікно. – Мишко, казав, що ви з’їхали від тещі?
– Маріє! – кричав Олег через дорогу. Марія тяжко зітхнула, поставила пакети з продуктами на бордюр, зупинилася. Подивилася на машину колишнього чоловіка на протилежному боці вулиці, втягнувши щоки до ямочок, […]
– Будинок переоформиш, ми до вас переїдемо. Будемо вам із татом допомагати, чим зможемо. Євген все одно сидить без роботи. Документи переоформили на Віру, і вона повернулася до чоловіка. – Женя, а я маю для тебе гарну новину, – говорила жінка. – Ми переїжджаємо.
– Будинок мій, ви тут живете на пташиних правах, – заявив зять. – І у своєму будинку я робитиму те, що вважаю за потрібне. – А ви, – він подивився […]
– Ой намучишся ти з цією дівкою. — Наталія Анатоліївна підійшла до сина, — може, не треба спільно купувати, га? Ось є квартира, в ній і живіть, а в разі чого їй нічого хоч не дістанеться. – Довірчим тоном продовжила вона. – Мамо, досить! Питання закрите.
– Ти у своєму розумі? Ми з нею свята пережити не можемо, а ти запросив її пожити? – обурилася Ксюша. – Ну, їй корисно ж, ну потерпи трохи! — Роман […]
Після весілля сина ми пустили їх з невісткою жити до нас. І не встигла я оком моргнути, як у своєму ж домі стала зайвою. Антон мовчав, Світлана “робила як краще”, а я… я поступово зникала. Спочатку з кімнати, потім з кухні, а потім з життя. Але знаєте, що найважче? Власна дитина, яка ніби й поряд, але не бачить
Після весілля сина ми пустили їх з невісткою жити до нас. І не встигла я оком моргнути, як у своєму ж домі стала зайвою. Антон мовчав, Світлана “робила як краще”, […]
“Сталося щось погане” – крутилася в голові Світлани одна єдина думка. “Це я своєю злістю його довела. Боже, аби все було в порядку
Світлана роздратовано потерла скроні. Голова стала важка, варто було Ігореві згадати свою рідню. Взагалі спочатку у них склалися непогані відносини. Світлану завжди привітно приймали, мати Ігоря вічно метушилася зі своїми […]
Не пощастило дівці. Майнуло щастя по молодості. Зустріла вона хорошого хлопця, сільського. Жили вони тут років із десять, донька росла
– Одружуйся, брате, ну або так сходься, нині по-різному можна. Тут ось мода пішла – на молодих одружуються, сам нещодавно дізнався. У місті у нас, знайомий мій, йому шістдесят, а […]