Рубрика: Людина
В Ірини був день народження. Вона вирішила відзначити його вдома суто по-сімейному. На роботі її, привітали. Подарували якийсь подарунок. Коли робочий день закінчився, Ірина примчала додому, поставила подарунковий пакет у кімнаті, а сама стало приймати гостей. Свято пройшло чудово. Коли всі гості розійшлися, Іра прибрала в квартирі, вимила посуд. Раптом, Іра згадала про подарунковий пакет із роботи. Жінка вирушила у спальню, заглянула в пакет. Там була смачна кава, коробка цукерок, рушник. Загалом все стандартно. І раптом вона побачила ще щось… Ірина витрусила вміст пакету на ліжко і…ахнула від побаченого
Володя був мрійником. Або просто лінивою людиною, яка мріє, що багатство саме впаде до нього в руки. – Ось уяви, – казав він своїй дружині, – якби ти знайшла скарб, […]
Андрій приїхав до батьків у село. Він вийшов надвір і сів на лавку. Невдовзі прийшов його друг Сашко. – Ну як ти? – запитав він. – Нормально, – відповів Андрій. – Працюю. Квартиру купив. – Класно, – похвалив Сашко. – Ти завжди розумний був. Не те, що я. – Та облиш ти! – відповів Андрій. – Мені батьки все розповіли: «Сашко має найкращий будинок на селі! З тебе он сусіди приклад беруть. – У тебе теж квартира, – сказав Сашко. Друзі пішли до Сашка в гості. Дістали хліб, варені яйця, ковбасу, поставили біленьку. І тут Сашко видав: – А Надя… Знаєш що сталося? – Що? – Андрій насторожився, не розуміючи про що це друг говорить
Сашко з Андрієм подружилися практично в пологовому будинку – з’явилися на світ мало не в один день. Почекай Сашко пів години і святкували б з Андрієм разом! Додому їх забирали […]
Інна цілий день крутилася на кухні. Сьогодні у її чоловіка Максима день народження. Прийдуть родичі та друзі. Ближче вечора все було майже готово. У двері подзвонили. На порозі стояли батьки Інни. – Сподіваюся, ви ще не накрили стіл? – з порога запитали родичі. – Ні, тільки тарілки розставляємо, – відповіла Інна. – Максиме, йди сюди, – покликала зятя Тетяна Олегівна. – Так, я до ваших послуг, – з усмішкою промовив Максим, вийшовши в коридор. – Вітаємо тебе! Прийми від нас цей подарунок, – промовила теща і вручила зятю красиву коробочку. – Дякую! – відповів Максим, відкрив подарунок і… застиг від побаченого
У молодій родині Максима та Інни з самого початку якось не склалося з подарунками. – Молоді, ми від себе на весілля подаруємо суто символічно п’ять тисяч гривень, а потім допоможемо […]
Тамара Петрівна заслабла. – Це все через ті грибочки, які я їла в твоєї Каті! – виказувала вона сину Миколі за його наречену. – Дай мені телефон, і я скажу їй все! Раптом пролунав дзвінок у двері. Тамара Петрівна пішла відкривати. За хвилину зайшла її подруга Лідія Андріївна. – Ось ти уявляєш, Лідо, на кому мій син одружитися зібрався! – почала скаржитися подрузі Тамара. – Одразу ж мені отаке влаштувати вона вирішила. – Ох, Тамарочко, я до тебе тому й прийшла, – раптом заявила Лідія Андріївна. Тамара Петрівна дивилася на подругу, не розуміючи до чого та веде
– Це твоя Катька винна! – скрушно говорила Тамара Петрівна, тримаючись. – Це все її грибочки, мені відразу здалося, що у них присмак якийсь дивний… – Мамо, та що ти […]
— Ти не попереджала, що вони ночуватимуть у нас! Тим більше — два тижні! — вигукнув Коля
— Тетянко, сонечко, — промовила Валентина Петрівна, неквапно помішуючи цукор у чашці. — Хотіла перед від’їздом трохи з тобою побалакати… І не встигли озирнутись, як тиждень минув. Таня мовчки кивнула, […]
– Ірочко, ти знову цього Максима до нас притягла? – З кухні долинав голос матері, ніби вона таргана на свіжоспеченому пирозі застукала. – Скільки можна, га?
– Ірочко, ти знову цього Максима до нас притягла? – з кухні долинав голос матері, ніби вона таргана на свіжоспеченому пирозі застукала. – Скільки можна, га? Іра застигла у передпокої. […]
Коли в коридор санаторію зайшла дивна пара, всі люди переглянулися між собою. Вона йшла з маленькою сумочкою, а він за нею з важкими великими торбами. Потім вони зупинилися і чоловік цій пані сказав: – Відпочинь трішки, люба, я все влаштую сам, зараз я розберуся з усім, не поспішай. І попросив її присісти на лавочку. Він був таким турботливим і уважним до неї, що нам було потім дуже важко повірити, що це були дружина і чоловік
Вони неквапливо увійшли до просторого вестибюлю великого санаторію і, майже всі, хто там чекав у зручних кріслах в великому та просторому коридорі, миттєво перевели погляди на цю незвичну пару. Це […]
Після випадково побаченого повідомлення в телефоні чоловіка, Олена зрозуміла, що це кінець. – Я їду. До мами в село. Мені треба подумати. Влад її навіть не намагався зупинити, зробив вигляд, що так навіть на краще, мовляв, їм обом треба зробити паузу і переглянути стосунки, які дали тріщину. Олена поїхала не до батьків, а в село в Карпатах, де ще стояла стара хата її бабусі. Мама давно переїхала в райцентр, але хату тримала в порядку. Там було тихо. Свіже повітря, тиша, мальви під вікнами, півні щоранку. Вперше за довгий час Олена спала глибоко, без думок
Олена завжди вірила в свою сім’ю. Вона йшла під вінець із Владом, маючи в серці щире кохання та мрію про спільне майбутнє. Вони були разом вісім років, із них шість […]
Зять відвіз на автовокзал, мовчки висадив, навіть не попрощався, та що зять, донька з кухні не вийшла, хоч любить, це точно знає материнське серце. Ось так і опинилася вдома. На вулиці почався дощ, від такої погоди стало ще холодніше. Тетяна Іванівна ніби крізь сон почула грубий голос і лайку. До будинку увійшла сусідка.
Тетяна Іванівна сиділа у своєму холодному будиночку, в якому пахло вогкістю, давно лад ніхто не наводив, але все рідне, добре знайоме, тут вона господиня, тільки сили витрачені на переживання, не […]
– Олено? — придивившись, здивувалася Лідія Іванівна. – Не чекала! Як ти знайшла мене… У батька адресу випросила? — Рада, що ти мене впізнала, бабусю… Та не випросила, сама знайшла в його паперах, коли після смерті його стіл розбирала. — Сльозинка викотилася і поповзла по Олениній щоці. – Коли? – прошепотіла вона.
Помітивши біля хвіртки незнайому дівчину з великою сумкою, Лідія Іванівна випросталась обперлась об лопату та відтарабанила: — Житло не здаю, працівників не потребую, купувати нічого не збираюся! — І не […]