Рубрика: Людина
– Ти проти моєї внучки? Тоді провалюй! Я одразу говорила – ти йому не пара! Примостилася, морочила голову синові, втерлася в довіру! А тепер ще й дитину ганьбиш! – Репетувала свекруха
– Ти знову пізно? – Голос Аліси долинув із темного коридору, перш ніж Марина встигла зачинити двері. Марина поставила сумку біля стіни, стягнула з ніг черевики. З кухні тягло смаженою […]
– А що, якщо ми заберемо Арсенія до себе? Він же все-таки твій син. Хлопчик має рости поруч із татом
– Катю, така справа… – сидячи за столом, Олексій нервово ковзав на стільці. – Ти ж знаєш, що завтра я їду у відрядження? – Знаю, – Катерина насторожилася. Льоша був […]
У Ганни Геннадіївни був День народження. За святковим столом зібралися гості: сестра з чоловіком, подруга Ольга, кілька сусідок. Пролунав дзвінок у двері. – Ой, це мабуть Ліля прийшла, – зраділа іменинниця і побігла відкривати. – Мамо, з днем народження! – весело сказала Ліля, як тільки зайшла в коридор, і простягла коробку, перев’язану золотистою стрічкою. – Ой, доню, навіщо витрачалася? – Ганна Геннадіївна усміхнулася, прийняла подарунок. – Мамо, перестань. Відкривай уже! – сказала Ліля. Ганна Геннадіївна розв’язала стрічку, відчинила коробку і… застигла від побаченого.
У Ганни Геннадіївни був День народження. За святковим столом зібралися гості: сестра з чоловіком, подруга Ольга, кілька сусідок. Пролунав дзвінок у двері. – Ой, це мабуть Ліля прийшла, – зраділа […]
— З одного боку, така різниця у віці — це добре! Артур уже повністю сформований, дорослий чоловік з хорошою роботою і без матеріальних проблем. Житло у тебе є, квартира окрема, за це я теж не переживаю. Виходь за нього заміж, він — гідна партія.
— Я втомився, — оголосив дружині Артур, — я хочу спокою. І ти, і діти мені набридли!… Чоловік Аріни був на одинадцять років старший за неї. За Артура вона вийшла […]
– Все, годі, ніякого тут весілля не буде! – Це мій дім, а не філія весільної агенції! – Сказала Тамара
– Ти не проти, якщо Аля зіграє весілля у вас на дачі? Ну, просто, по-сімейному, скромно… – голос сестри в слухавці звучав повсякденно, ніби йшлося про те, щоб позичити миску […]
Олена завжди вірила в свою сім’ю. Вона йшла під вінець із Владом, маючи в серці щире кохання та мрію про спільне майбутнє. Вони були разом вісім років, із них шість – у шлюбі. Жили в місті, мали гарну квартиру, обидвоє працювали. Єдине, що тривожило – діти, а точніше – їхня відсутність. Олена мріяла про дитину, Влад спочатку теж, але згодом щораз частіше переводив розмову: “Ще не час”, “Спочатку кар’єра”, “Треба підзаробити”.
Олена завжди вірила в свою сім’ю. Вона йшла під вінець із Владом, маючи в серці щире кохання та мрію про спільне майбутнє. Вони були разом вісім років, із них шість […]
Рита знову стояла на зупинці. Велика валіза і чотирирічна Поліна поруч. Усе, що в неї є. За п’ять років подружнього життя вона вже, напевно, вдесяте виїжджала до матері та вітчима.
Рита знову стояла на зупинці. Велика валіза і чотирирічна Поліна поруч. Усе, що в неї є. За п’ять років подружнього життя вона вже, напевно, вдесяте виїжджала до матері та вітчима. […]
— Де моя вечеря? — пролунав хриплий голос із глибини квартири, щойно Марина переступила поріг.
— Де моя вечеря? — пролунав хриплий голос із глибини квартири, щойно Марина переступила поріг. Вона завмерла, не знімаючи пальта, й важко зітхнула. Робочий день видався особливо важким — керівник […]
Ми віддали 3000 євро за сімейну відпустку, і все, що я отримала – це свекруха, яка навіть на пляжі читає мораль, поки я мажуся сонцезахисним кремом і удаю, що не існую. – Віро, ти ж розумна жінка, навіщо тобі той купальник з вирізом? – каже вона, а я мрію про номер без Wi-Fi і родичів
Ми віддали 3000 євро за сімейну відпустку, і все, що я отримала – це свекруха, яка навіть на пляжі читає мораль, поки я мажуся сонцезахисним кремом і удаю, що не […]
— Що ти, чоловік зараз із тещею просто найкращі друзі, я ніколи й не думала, що так буває. І так, чоловік не розуміє, — відповідає Надійка. — Він увесь час порівнює її з тією Златою, яка в п’ять років слухалася кожного його слова
Надійка почувається загнаною в глухий кут: з одного боку — матір, з іншого — чоловік, і обоє ніби змовилися зробити життя її самої та її чотирнадцятирічної доньки нестерпним. — Не […]