Рубрика: Людина
– А ти переживав, що у нас багато всього і навесні доведеться викидати зіпсовані овочі, – казала Ганна чоловікові, провівши родичів. – А тепер хоч би самим вистачило до нового сезону!
Григорій та Ганна так довго чекали допомоги від родичів та їхнього приїзду, що майже змирилися з самотністю. – Син із невісткою у місті живуть, заробляють добре і все можуть собі […]
Щоранку, о сьомій тридцять, маленька Юля вибігала з під’їзду старенької п’ятиповерхівки, затягувала на ходу шапку, втискала в рукавичку свою дитячу ручку і бігла до зупинки. Вона знала: автобус приїде рівно о сьомій тридцять п’ять. І якщо спізниться бодай на хвилину – запізниться в садочок, а мама – на роботу. Так минали роки. Юля підросла, школу закінчила, вступила до університету, виїхала в інше місто. З часом дитячі ранки стали просто спогадом. Але той автобус, та водійка – вони залишились у серці як щось тепле. Ніби хтось невидимий усе дитинство тримав її за руку, поки вона сама йшла з будинку на зупинку
Щоранку, о сьомій тридцять, маленька Юля вибігала з під’їзду старенької п’ятиповерхівки, затягувала на ходу шапку, втискала в рукавичку свою дитячу ручку і бігла до зупинки. Вона знала: автобус приїде рівно […]
– Ви тут що, всі збожеволіли? Одна втекла від чоловіка, другий втік від дружини! Ви що, зовсім очманіли? Ану швидко повертайтеся в сім’ї! А Ви, Віро Ігорівно, припиніть потурати безглуздим витівкам!
– Бабусю, можна я в тебе поки поживу, – схлипнувши, сказала Даша. – Не можу я більше з ним жити! – Звичайно, можна, живи скільки хочеш, – лагідно відповіла Віра […]
В той день Злата була на базарі, продавала гриби. Вона часто любила ходити до лісу, а тут якраз сезон – лисички та білі гриби пішли, добре можна заробити. Тому, не втрачаючи можливості, відкласти якусь пару тисяч гривень жінка ходила до лісу, а ранками бігла на базар. – Скільки коштують оці маленькі ваші грибочки? – пролунав чоловічий голос. Злата відразу відвела погляд з телефону. Над її прилавком стояв чоловік років трохи за 50 в дорогому костюмі. Господи – та це ж колишній її чоловік. Той самий Олег, з яким вона прожила в шлюбі 15 років, а потім він до іншої пішов. І ця жінка стояла поруч з ним
На великому центральному місцевому ринку, серед людської метушні, гомону та довгих і яскравих прилавків, Злата, як завжди, зайняла своє звичне місце. Перед нею, як завжди, акуратно вишикувалися ряди скляних баночок […]
Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років вимушеного відпочинку.
Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років […]
До пенсії моя мати остаточно перебралась в село та потроху звикла до менталітету місцевих жителів. А мене, який бував у селі рідкісними наїздами, продовжували дивувати простота та безпардонність трудівників полів.
До пенсії моя мати остаточно перебралась в село та потроху звикла до менталітету місцевих жителів. А мене, який бував у селі рідкісними наїздами, продовжували дивувати простота та безпардонність трудівників полів. […]
Ганна Михайлівна ховала улюблену книгу в шафу, пересідала від вікна, відчуваючи, як сльози навертаються на очі. Вона все частіше й частіше йшла до своєї кімнати, де тихо плакала, згадуючи колишнє життя. …Одного вечора, коли Марина та Катя особливо грубо обійшлися з нею, Ганна Михайлівна не витримала.
– Маринко, а Катюша як, не хворіє? П’ятірку отримала? От молодець! А в тебе все гаразд? На роботі, здоров’я… А я ось учора… Аааа… Поспішаєш? – Ну гаразд, гаразд. Звісно, […]
– Квартиру ми з батьком купували за власний кошт, – нагадала мати. – Але ж ми твої діти! – щиро здивувався Борис. – Як це можна? Ти вчинила погано. – А я вважаю погано в допомозі відмовляти, коли мати потребує! – Мамо, у мене ж діти! – обурилася Ксенія.
Антоніна Федорівна на пенсію вийшла з радістю. Сорок років відпрацювала бухгалтером на заводі – втомилася від цифр та звітів. На проводах трохи заплакала, подарунок отримала і забули про неї. Жила […]
— Вам не жирно тут? – Підскочивши до лавки, хитро запитала Лариса. — Іди додому, потім поговоримо, – процідив Дмитро, відчувши незручність перед приятелями. — Ні, ми поговоримо зараз! Якого біса ти поцупив з нашої квартири курку? Я її готувала не для того, щоб ти своїх друзів-ледарів годував! – розлютилася жінка. – Зовсім совісті не залишилося? У своїх дітей крадеш! — Іди, кажу! – Дмитро стиснув зуби і стиснув кулаки.
Закінчивши прибирання, Лариса забігла на кухню, щоб заглянути в духовку, де запікалася курка з картоплею. Ще хвилин десять! – оцінювально промовила жінка і втягла ніздрями запах, від якого мимоволі потекли […]
– Перші роки відповідала, ці фотографії надіслала, як пам’ять. А потім… чи то переїхала, чи то… – у мами затремтів голос. – Може, вже немає в живих. – А що це за фото? – Олена розвернула знімок, де мати тримала на руках немовля. – Це ти, – мама раптом посміхнулася. – Я їй надіслала таку саму фотографію, коли ти з’явилася. Написала: – Познайомтеся, ваша правнучка. – І вона відповіла?
– Мамо, коли вже розберемо горище? – Олена, як заведена, знову повернулася до цього питання за недільним обідом. – Ну правда, там уже гора мотлоху виросла! – Який мотлох?! – […]