Рубрика: Людина
«Юстино, не переймайся, мама лише кілька днів з нами», – сказав Борис, і навіть не помітив, як за ці «кілька днів» я втратила себе. Бо між лимонним курячим філе та її борщем з галушками я раптом зрозуміла: у цій родині мене люблять лише тоді, коли я не заважаю
«Юстино, не переймайся, мама лише кілька днів з нами», – сказав Борис, і навіть не помітив, як за ці «кілька днів» я втратила себе. Бо між лимонним курячим філе та […]
— Мамо, що тут відбувається?! — нарешті мовив.— А що такого? — спокійно знизала плечима Валентина Петрівна. — Я ж казала: приїде Віктор із родиною. Вони трохи поживуть у нас.— Ти не попереджала, що вони ночуватимуть у нас! Тим більше — два тижні! — вигукнув Коля.
— Тетянко, сонечко, — промовила Валентина Петрівна, неквапно помішуючи цукор у чашці. — Хотіла перед від’їздом трохи з тобою побалакати… І не встигли озирнутись, як тиждень минув. Таня мовчки кивнула, […]
Помітивши біля хвіртки незнайому дівчину з великою сумкою, Лідія Іванівна випросталась обперлась об лопату та відтарабанила:Житло не здаю, працівників не потребую, купувати нічого не збираюся!
“— Житло не здаю, працівників не потребую, купувати нічого не збираюся! — І не треба, — усміхнулася дівчина. — Я тебе відвідати приїхала, бабусю! «Тільки цього не вистачало… І як […]
Моя свекруха мене завжди називала красунею, але я відчувала, що вона лицемірка. Нещодавно я побачила, що вона відправляє якісь фотки моєму чоловікові. Побачивши це, я втратила мову
Моя свекруха зразок двуличия. Усміхається мені, називає “милочкою”, а за моєю спиною вмовляє мого чоловіка кинути мене і знайти собі іншу дружину. Більш гідну його, ніж я. Ми одружені вже […]
– Яка дитина у сорок один рік! – кричав на Настю чоловік. – У твоєму віці вже бабусями стають. Насте, дурниць не роби.
– Яка дитина у сорок один рік! – кричав на Настю чоловік. – У твоєму віці вже бабусями стають. Насте, дурниць не роби. Добре, на нашу думку тобі плювати, я […]
Ліза поверталася з побачення з Іваном задумлива. Вона ніяк не очікувала, що Іван наважиться зробити їй пропозицію! Чи не дуже поспішив Іван? Чи зможе вона його полюбити? Ліза натиснула кнопку дзвінка у квартиру матері, але швидко зрозуміла, що той не працює. – Знову зламався, – подумала вона. Дівчина постукала, але відповіді не було. Мабуть, мама сиділа зараз за переглядом свого улюбленого турецького серіалу. Вона намацала в сумці зв’язку з ключами від квартири матері. Тихенько зайшовши у квартиру, Ліза почула голоси, які чулися з вітальні. У Ганни Іванівни гостювала подруга – мати Івана, Ніна Василівна. Ліза вже на мить подумала, що їй слід піти, але раптом застигла від почутого…
Ліза поверталася з побачення з Іваном задумлива. Вона ніяк не очікувала, що Іван наважиться зробити їй пропозицію! Чи не дуже поспішив Іван? Чи зможе вона його полюбити? Ліза натиснула кнопку […]
Ірина повернулася додому. Вона була в гостях у сина в іншому місті. Жінка приїхала і якраз потрапила до подруги на реєстрацію шлюбу. У ресторані було замовлено столик на кілька друзів нареченого, плюс батьки Лізи і вона – Ірина. Син зводив її в магазин і купив у подарунок костюм бордового кольору. До нього дуже підійшло намисто і біла блузка. Гарно й зі смаком! Ліза була в захваті. І не лише вона… Друг нареченого теж задивився на елегантну красуню! Звали чоловіка Євгені. З дружиною був розлучений, мав дорослого сина… З того дня пройшло пів року, й Ірина зрозуміла несподіване
Спогади розбурхували душу Іллі: і добрі, і теплі, і сумні до сліз. Він знову приїхав у дім свого дитинства. Тут він ріс, дорослішав, мужнів. А поряд завжди була мама, Ірина […]
Юля та Іван їхали зустрічати Новий рік до сестри чоловіка. Подружжя було вже в дорозі, коли телефон Юлі несподівано задзвонив. Жінка підняла слухавку. – Алло, – сказала Юля і почала слухати співрозмовника. – Стій! – вигукнула вона до чоловіка, закінчивши виклик. – Ми нікуди не їдемо! Іван схвильовано здригнувся від її вигуку і, пригальмувавши на узбіччі, заглушив автомобіль. – Чому? – здивувався чоловік. І Юля розповіла чоловіку хто їй телефонував і чому. Іван вислухав дружину і застиг від почутого
Юля та Іван, які були у шлюбі близько трьох років, думали про те, де і з ким зустрічати наступний Новий рік. Їх кликали до себе і батьки, і близькі друзі, […]
Марія вийшла заміж першою – за доброго, але простого чоловіка, тракториста Миколу. Жили душа в душу, між ними панували любов і розуміння. Будували хату, копали криницю, садили дерева. Жили небагато, але щасливо. Дітей мали трьох, усі виросли добрими людьми. Олена вийшла пізніше – за міського. І весілля було гучніше, і сукня дорожча, і фото в рамочках з золотим краєм. Але згодом життя стало складним: чоловік виявився не таким турботливим, як здавалося. Часто їздив у відрядження, потім і зовсім переїхав до іншої. А Олена залишилась із двома дітьми й відчуттям, що їй знову не пощастило
Марія та Олена були рідними сестрами, але дуже різними. Обидві гарні, роботящі, з доброї родини. Але були між ними й відмінності, про які всі мовчали, хоч і помічали. Марія – […]
І що, мама знову тобі переказала гроші? – Марина стояла біля вікна засмучена. – Ну так… Попросив. Машина ж стара, поламалась, – буркнув Віталік, опустивши очі. – А мені навіть не зателефонувала на день народження. Марина ніколи не влаштовувала сцен. Просто говорила спокійно, але з болем. Брат мовчав. І що він мав сказати? Їхня мама, Олена, уже п’ятнадцять років була в Італії і весь цей час допомагала лише сину
– І що, мама знову тобі переказала гроші? – Марина стояла біля вікна, стискаючи в руках чашку з охололим чаєм. – Ну так… Попросив. Машина ж стара, поламалась, – буркнув […]