Рубрика: Людина
Перше, що кинулося в очі — ідеальний порядок. Ні пилинки, ні зайвої речі. Зовсім не те, що у Сергія. Вона пройшла до вітальні. Все змінилося. Замість старого дивана — новий, кремовий. Замість важких штор — легкі фіранки. Фотографія Сергія зникла з полиці. — Ніби й не було сина в її житті, — пробурмотіла Ольга Григорівна, скорчившись. На столику лежав розкритий щоденник. «Зустріч з Андрієм, 17:00, кафе «Дюна».
— Ольго Григорівно, я взагалі-то розлучилася з вашим сином, і вам нема чого робити в моїй квартирі! — Як ти розмовляєш зі старшими? Я маю повне право заходити! Там залишилися […]
Озирнувшись на всі боки й переконавшись, що на нього ніхто не звертає уваги, у тому числі пенсіонерки, які сиділи на зупинці, Єгор опустився навпочіпки, придавив аркуш до стовпа, щоб він не мотилявся, і почав вдумливо читати, нахиливши голову. На цьому оголошенні чорними літерами було надруковано: «Не можеш забрати додому? Тоді хоча б нагодуй!»
Єгор забіг у під’їзд і збирався вже зачинити за собою двері, але почув за спиною жіночий голос і завмер. Голос був зовсім незнайомий, але він звертався саме до Єгора. – […]
Катерина добре знала, що чоловік її солідний, керівник відділу престижної фірми, заробляє добре і багато його колежанок лише мріють про такого. Тому про вірність вона старалася не думати, адже все чудово розуміла сама. Але раділа тому, що як би там не було, а чоловік завжди повертався до неї, купував їй шуби, діаманти, в ресторани водив. Андрій був турботливим, люблячим, уважним, про такого чоловіка лиш мріяти можна, Катерина за ним, як за кам’яною стіною була. Та ледве минули урочистості з нагоди ювілею Катерини – їй виповнилося сорок п’ять, як чоловік почав неприємну розмову
Катерина, хороша та розумна жінка за сорок, давно змирилася з особливостями свого шлюбу. Вона завжди була мудрою та розважливою, тому цілком чудово розуміла, що її чоловік, Андрій – людина видна, […]
Я лізла на табуретку, щоб дістати стару постіль із шафи, а знайшла спаковану валізу й квитки до Туреччини – на двох. Один з них на ім’я мого чоловіка, а другий – не мій!
Я лізла на табуретку, щоб дістати стару постіль із шафи, а знайшла спаковану валізу й квитки до Туреччини – на двох. Один з них на ім’я мого чоловіка, а другий […]
– Слухай! – раптом вибухнув чоловік. – Ти вже мене дістала! Тільки пиляєш і ниєш, пиляєш і ниєш! То зі своєю роботою, то з бабусею. Пішла б уже, мені б спокійніше стало! Я тебе взагалі з жалості тоді підібрав!
– Я не зрозуміла! Як це ти більше не будеш до бабусі їздити? Вона до тебе звикла! Сумує! Ти ж у неї, можна сказати, єдина залишилася, окрім мене! Людмила Павлівна […]
Коли Аня привела Сергія додому вперше, мати скривилася ще на порозі. – Це що, твій Сергій? – тихо перепитала, як тільки той пішов у вітальню. – Так, мамо. А що? – А те, що він… із собакою приперся. Це що – тепер так модно? Пес, великий, чорний лабрадор на ім’я Тайсон, спокійно ліг біля дверей і навіть не гавкнув. Але Галині Петрівні вже було достатньо. – Аня, він не для тебе. Добре думай, невже не бачиш, що цей Сергій тобі не пара
Коли Аня привела Сергія додому вперше, мати скривилася ще на порозі. – Це що, твій Сергій? – тихо перепитала, як тільки той пішов у вітальню. – Так, мамо. А що? […]
Після похорону чоловіка донька спитала: “Ти впораєшся сама, мамо?” – і зникла на роки. А я досі відповідаю їй подумки, кожен день, розмішуючи цукор у тиші
Після похорону чоловіка донька спитала: “Ти впораєшся сама, мамо?” – і зникла на роки. А я досі відповідаю їй подумки, кожен день, розмішуючи цукор у тиші Іноді я ловлю себе […]
— Я не перевізник для свекрухи. Хочете кататися? Купуйте свій транспорт
— Я не перевізник для свекрухи. Хочете кататися? Купуйте свій транспорт Перший дзвінок пролунав у середу вранці, коли Олена готувала сніданок дітям перед школою. Телефон задзвенів на столі між тарілками […]
-І як я раніше не помічала, що він такий примхливий? – думала Надія, складаючи рагу в контейнер (щоб завтра не готувати). – І взагалі, невже не можна пообідати в їдальні? До чого всі ці банки-склянки, коли в їдальні дешево і різноманітно?
Надія чистила картоплю на кухні, коли раптом на телефон прийшло повідомлення – не стало Оксани, дружини Миколи… Надія ахнула, і прикрила рот рукою. Пробігла неприємна думка про те, що людина […]
-Я завжди думала, що свекруха – це таємний ворог невісток. Так мені розповіла мама. І я думала, що краще відразу йти в наступ зі свекрухою і поставити її на місце …
-Мамо, – Сергій опустив очі, – ми поставимо на кухні другий холодильник. Вирішили харчуватися окремо. Антоніна навіть присіла … Минуло три тижні після весілля сина, а вже на кухні намічався […]