Рубрика: Людина
– Бачити тебе не хочу, мамо! Ти вкрала у нас квартиру! – Вкрала? От ти довбешка! Я тебе від цієї розведеної рятую! – палко заперечила Валентина. – Я ж для тебе намагалася!
– Бачити тебе не хочу, мамо! Ти вкрала у нас квартиру! – Вкрала? От ти довбешка! Я тебе від цієї розведеної рятую! – палко заперечила Валентина. – Я ж для […]
— Ділити ми нічого не будемо. Квартира моя, дошлюбна, машина теж. Собаку тим паче не віддам. Хоч завели його у шлюбі, це моя душа. — Та мені начхати на нього. Забирай. А ось машину з квартирою я поділив би
Той вечір розділив життя Наташі на “до і після”. — Розумієш, Наташа, Я зустрів іншу. Ми з нею ідеально підійшли одне одному. Романтика! Не те що у нас з тобою: […]
– Юлька – гарна, вона відкрита, емоційна. – Якби ми одружилися, я б, напевно, зміг би з нею жити. Але мені в ній чогось не вистачало! От знаєш, таке почуття буває, коли підпливаєш до берега, опускаєш ноги, думаєш, що зараз на дно встанеш, а дна немає. Нема чогось, що має бути, – спробував пояснити Ярослав
Ярослав одягнув білу у синю смужку футболку і подивився на себе у дзеркало. Подумав, зняв і надів іншу – бежеву з якимось написом англійською мовою. Потім відчинив двері й покликав […]
Він приходив туди щодня, сірий кіт з очима кольору дощового неба спокійно сидів під табличкою з розкладом, у тіні якої ставав майже непомітним для натовпу пасажирів, що поспішали. Він не просив уваги, не крутився біля ніг. Він просто чекав
Він приходив туди щодня, сірий кіт з очима кольору дощового неба спокійно сидів під табличкою з розкладом, у тіні якої ставав майже непомітним для натовпу пасажирів, що поспішали. Він не […]
Василю, ти ж свій, брат рідний… Допоможи. Я знаю, в тебе є, – просила Надя, схрещувала руки, ніби благала не просто про гроші, а про останню надію. Василь мовчав. Йому важко було чути це з вуст рідної сестри. Надя – молодша на чотири роки. Разом зростали: він – тихий, відповідальний, вона – говірка і трохи легковажна. Завжди знала, як вмовити маму, як обернути щось на свою користь. Але Василь не ображався. Навпаки – допомагав, покривав її витівки, давав свою порцію цукерок
– Василю, ти ж свій, брат рідний… Допоможи. Я знаю, в тебе є, – просила Надя, схрещувала руки, ніби благала не просто про гроші, а про останню надію. Василь мовчав. […]
Зять зайшов у квартиру тещі, зняв рюкзак із плеча й повідомив: — А я до вас пожити приїхав
Зять зайшов у квартиру тещі, зняв рюкзак із плеча й повідомив: — А я до вас пожити приїхав. — Добрий день, мамо, — сказав Славко, переступаючи поріг із похідним рюкзаком […]
Свекруха переїхала до нас лише на короткий час. Вона одразу ж переклала мої вишиті рушники і взялася перемивати весь посуд. Я почала ходити навшпиньки по власній квартирі
Свекруха переїхала до нас лише на короткий час. Вона одразу ж переклала мої вишиті рушники і взялася перемивати весь посуд. Я почала ходити навшпиньки по власній квартирі. Почувалася чужим гостем. […]
Свекруха запросила нас до себе. Син вередував, і я вирішила з ним піти додому раніше. Тут свекруха і почала ображати мене.
Ми з чоловіком одружені п’ять років. У нас двоє дітей: чотирирічна дочка і однорічний син. Живемо в його з матір’ю квартирі. Сама свекруха живе зі своїм другим чоловіком і їх […]
Хлопець уже майже втратив надію, коли рукою натрапив на маленьку картонну коробочку. Березові поліна, кучеряві від кори, досить швидко розгорілися від маленького вогника, остаточно підійнявши йому настрій. – Посиджу ніч тут, а вранці піду додому, – вирішив підліток, відчинивши двері лазні й намагаючись у тьмяному місячному світлі визначити, де знаходиться дровник.
Останній автобус зник за поворотом прямо в нього на очах. Мишко кілька секунд дивився йому вслід, не в змозі повірити, що сталося. Легкий листопадовий морозець неприємно щипав обличчя, а в […]
От наївна в мене невістка, кручу нею, як хочу! – Реготала в телефон свекруха. Не знала вона, що виклик триває…
Після весілля я робила все, аби свекрусі догодити. Дуже кортіло сподобатися їй. Та й не хотіла я, щоб у нас все було, як в анекдотах, вірила, що можна збудувати приязні […]