Рубрика: Людина
П’ять років. П’ять років я живу в цій трикімнатній квартирі, де кожен сантиметр просякнутий присутністю Наталії Львівни. Де кожна річ має свою суворо визначену позицію, а будь-яке відхилення від встановленого порядку викликає бурю обурення.
Я дивлюся на унітаз і не можу повірити своїм очам. Там, у білосніжній керамічній чаші, плавають залишки моєї солянки – тієї самої, що я варила чотири години. Чотири. Години. – […]
Катерина Петрівна зранку вирішила сходити до сусіда по сіль. Двері у його будинку були не замкнені. Катерина зайшла на кухню і побачила Ігоря, який сидів за столом. Він спав, спершись на стіл і поклавши голову на руки. Пічка остигла. Катерина глянула на неї і ахнула. Раптом Ігор прокинувся і побачивши Петрівну, відвернувся
Катерина Петрівна вважала себе щасливою. Вона давно жила в невеликому селі, змолоду, як вийшла тут заміж. Тут і все її трудове життя пройшло. Доньки розʼїхалися – вийшли заміж у містах, […]
Ти ж мала приїхати у вересні, – виправдовувався Іван, коли прийшов з городу і побачив валізу в коридорі і розпач в очах. – Я не думав, що ти так раптово…– І ти вирішив, що я вже не вернусь? – сухо перебила Жанна. – Та ні… Просто з Олькою якось вийшло. Вона одна, я один. А хата ж не просто твоя. Ми ж… я ж тобі допомагав. – І це дає тобі право розпоряджатись моїм? – Жанна підвелася, глянула в очі. – Я будувала її двадцять років. Я жила чужим життям, щоб повернутись сюди. А ти? Ключі давала – бо вірила. І що? Ти ж не дурень, Іване. Ти просто хитрий. Знав, що я далека, що нічого не скажу
Жанна поверталась додому вперше за вісім місяців – без попереджень, без дзвінків, навіть без валізи. Лише ручна поклажа, кілька подарунків для племінників і сердечне тремтіння: “Нарешті. Додому”. Вона була в […]
Моя свекруха – ще та актриса! Вдома нічого не робить, лиш телевізор дивиться та з сусідами пліткує. А я весь час хазяйнувати маю, навіть з чоловіком зробили ремонт у хаті. Однак, як тільки приїздить сестра – то Вікторія Сергіївна береться до справи. Такий концерт нещодавно влаштувала на родинному застіллі! Тоді я вже не стала терпіти її нахабну поведінку.
Моя свекруха дуже вміє грати на публіку. Вікторія Сергіївна справжня актриса. З чоловіком і донькою ми живемо зі свекрухою в селі. Будинок належить Вікторії Сергіївні, але все всередині і на […]
Оскільки ви з’їли весь місячний запас продуктів у моєї сестри, будьте ласкаві, компенсувати шкоду грошима
– Вони з’їли весь твій запас їжі, знаючи, що в тебе маленька зарплата, перетворили квартиру на хлів, а тобі було незручно? – обурювалася Олена. – Ти серйозно? – Я не […]
То он яка ти подруга? Я завжди була поруч, а ти від мене відвертаєшся? – Я з Валею з раннього дитинства була нерозлучна. Думала, що так буде завжди. І надзвичайно раділа, коли вона повідомила, що збирається побратися зі своїм хлопцем. Навіть квитки придбала, адже мала бути на цій події. Та потім плани довелось змінити. Не знаю, чи зможемо ми помиритись після того, що сталось.
Ми з Валею були найкращими подругами все життя. Разом до школи ходили, разом до університету вступили й жили в гуртожитку. Згодом саме вона була дружкою на моєму весіллі, а тоді […]
– Спиш на дивані, мамо, а нам з дитиною кімната потрібна, – пояснила дочка, наче це природний порядок речей
Людмила збила подушки на дивані й накрила їх свіжим простирадлом. Завтра субота, приїде Катя з родиною. У холодильнику вже лежало все необхідне для фірмових котлет, тісто для улюблених пиріжків доньки […]
– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати.
– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати. – А де ж мені ще бути? – вийшла на ґанок Катерина. […]
Вона все рахувала: скільки відкладено на Андрія, скільки на Наталку, скільки ще треба, щоб купити квартиру, поставити котел, дати на сесію, оплатити репетитора, купити весільну сукню…
Леся працювала в Італії вже п’ятнадцять років. Колись поїхала “на рік-два”, щоб трохи підзаробити, а лишилася, бо діти росли, потребували грошей, освіти, житла. Синові Андрієві було десять, доньці Наталці – […]
Дарина отримала повідомлення від Маттео: «Я купив квитки! Прилітаю за два тижні. І не сам – беру дядька Луку. Він чув про твою маму й хоче побачити її вишиванки!» Дарина уявляла приїзд Маттео, але дядько Лука? Це було несподівано
У маленькому селі на Полтавщині, де час ніби зупинився серед зелених пагорбів і золотих полів, жили Ліда з дочкою Дариною. Їхня хата, хоч і скромна, завжди була наповнена теплом і […]