Рубрика: Людина
— Ти ж сам зовсім не працюєш…— Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну швидко збігала в магазин! Удома навіть поїсти нічого.— Прохоре, у нас усього дві тисячі залишилося, до зарплатні ще тиждень. Ти хоч би на роботу влаштувався або на машині потаксував.— Я тобі таксист чи що? Скажи спасибі, що в моїй квартирі живеш, – він відчинив двері. – Усе! Пішла в магазин!Сльози потекли з очей Наталі.
— Ти де ходиш? – грубо запитав Прохор у дружини, яка увійшла у квартиру. — Я на роботі була. — Адже сьогодні субота! — Так я і по суботах працюю. […]
— Донечко, – звернулася мама до Олесі, – давай допоможемо Варі? Вона б і зійшлася з чоловіком, заради дітей, але жити у свекрухи відмовляється категорично. Поступися їм тимчасово своєю квартирою, нехай у ній поживуть, а вийде сестра на роботу, вони візьмуть іпотеку
— Давно б пішла, – каже Олеся, – усе маму було шкода. Я б на заочне перевелася і на роботу пішла. Але було так: щойно заїкнуся про це – мама […]
– Як це ти від спадку відмовився? А як же ми, нам гроші потрібні! – заявила теща. З того дня дружину налаштували проти і добряче псували Кирилу життя вдома
— Як це ти від заповіту відмовився? А як же ми? – вимагала пояснень теща. Нещодавно Кирилу прилетіла сумна звістка: пішла з життя тітка Дана, сестра його матері. Самої мами […]
Як поїхала Світлана в Італію на два роки, так і забула про все на світі. Діти чекали, а вона захопилася італійцем. Довго не признавалася рідним. Та одного вечора розповіла всю причину
Дев’ятирічна Дарина не дуже любить писати в школі, однак регулярно пише листи матері. А потім просить батька, щоб той їх відправив, до Італії де працює її мати. Дмитро звісно бере […]
Софія подала на розлучення, бо вирішила, що вони з Левом поїдуть в столицю і там розпочнуть все заново, з нуля. Дітей з собою Софія взяти не могла, бо у Лева квартира була невелика, та й чесно кажучи, він був не в захваті від ідеї ростити чужих дітей. Софія таки зробила як задумала, поїхала з коханим, а мама теж зробила як сказала – наперекір волі доньки залишила у себе колишнього зятя з онуками. Через пів року Матвій зійшовся з подругою Софії, Мариною
– Якщо вирішила, то йди, але знай, що Макара твого я вдома залишаю, – суворо глянула мама на Софію. – А ти подумала, що люди скажуть? Як це зять житиме […]
Коли в нас наро дилася дочка, мій чоловік потру дився влаштувати мені такий сюрnриз, що я досі nрийти до тями не можу
Мене звуть Ліза і мені двадцять вісім років. Зараз я в розлу ченні та вихо вую свою дівчинку одна. Я поки що на тій стадії, коли намагаюся прийти до тями. […]
Прийшла посилка, відкрили вдома коробку і побігли вікна відчиняти. Ось воно – як у секонді лежало, упаковане в дитячий спальник, то його ніхто не виправ, не провітрив. На тобі, Боже, що нам не гоже! Речі відверто заношені, з дірками, шви розійшлися. Чому це замість смітника дісталося моїй дитині, я хотіла особисто запитати в родички. Дуже була зла
Мій чоловік з маленького закарпатського селища. Там живуть його батьки і численні родичі. Шляхом хитросплетінь долі наша з чоловіком сім’я переїхала жити на мою батьківщину – місто Полтава. Тут у […]
— От хто вона тестю і тещі мого брата? – обурюється Настя, – Як я маю її привезти до них на дачу? Знайомтеся, моя свекруха чи що? Маячня. Та й незручно мені за неї. Чоловікові теж незручно за те, що мама така нав’язлива. Ми навіть шифруватися пробували, так вона примудрилася до нас приїхати в той день, коли сестра моя відзначала 10 років своєму синові. Ну знаєш: «Я під дверима стою, а ви де? Іменини у племінника? А що мені не покликали? Я б теж хотіла розважитися»
У тітки був ювілей, – розповідає Настя, – вони ж за містом живуть, нас запросили, там шашлик, баня, велика компанія зібралася. Час провели просто чудово, щоправда, свекруха образилася знову. —А […]
Ярослава з сусідкою і далі б сиділи на вулиці, бо вересневий вечір видався доволі теплим, але раптом старший син, Олександр, окликнув маму, щоб та йшла до хати, бо там на неї гості чекають. – А й справді, засиділися ми тут, ходімо до столу, – спохватилася Ярослава. На столі на неї вже чекав торт із свічками – цей сюрприз для Ярослави організували невістки. – Задувайте, мамо, свічки, і загадуйте бажання, – хором кажуть. – Ой, діточки, у мене лише одне бажання – аби лише ви всі були живі і здорові, – сплеснула руками від несподіванки Ярослава. Не встигла вона оговтатись від сюрпризу від невісток, як тут встали її сини. Слово взяв старший. – Мамо, ми дякуємо вам за все, що ви для нас зробили. Ми це дуже цінуємо. Тому маємо невеликий подарунок, треба лише всім на вулицю вийти, – каже
В неділю зранку в хаті Ярослави кипіла робота, навіть сусідка прибігла до неї щоб допомогти, адже Ярослава відзначає свій 65-річний ювілей, заради цього вона навіть з Італії приїхала. – Славо, […]
– Ти зробиш так, як сказала моя мама. Інакше у своїй квартирі житимеш без мене
Маленький черв’ячок сумніву ні, ні, та й турбував мене. «А чи правильно я вчинила?» — думала я, розглядаючи новенький чайник з ошатним малюнком, який я напередодні придбала зі знижкою. Зі […]