Рубрика: Людина
Спостерігаючи, як чоловік колупає пасту, яку зазвичай дуже любить, і розумію – щось не так. Пасту Влад полюбив після Італії, дек нам якось пощастило побувати разом цілий тиждень – мені тоді дали подвійну премію на роботі і ми змогли дозволити собі таку відпустку, а сина залишали моїй мамі. Більше закордонних відпусток у нас не було, але я навчилася готувати всі італійські страви дома, щоб радувати коханого чоловіка і всю родину. І ось через 16 років на мій погляд щасливого шлюбу, почалося відбуватися щось не те, а саме з чоловіком. Я стільки вислухала! І того в нього нема через мене, і того нема. Моя мама і друзі говорять, що я маю зробити все, аби повернути чоловіка
Спостерігаю, як чоловік колупає пасту, яку зазвичай дуже любить, і розумію – щось не так. Пасту Влад полюбив після Італії, дек нам якось пощастило побувати разом цілий тиждень – мені […]
Тоді була 20-та річниця шлюбу моїх батьків, ми з мамою сиділи на кухні, вона хвилювалася, адже вже пізно було, а тата ще не було вдома. Останнім часом у батьків було багато непорозумінь, вони не дуже добре жили, постійно у них були якісь негаразди, але в цей день мама сподівалася, що тато забуде про все недобре, що було між ними останнім часом, і приготує їй подарунок, як вона приготувала йому, купить її улюблені квіти. Ми просиділи ще декілька годин, в двері ніхто не дзвонив, аж тут пролунала мелодія дзвінка в маминому телефоні і вона щаслива підбігла відповісти
От колись у нас була дуже хороша сім’я. Я, батько та моя мама жили ми завжди душа в душу в невеликій двокімнатній квартирі в спальному районі столиці. І все було […]
Віталіна прокинулась рано. Вона довго підбирала одяг, крутилася перед дзеркалом. А як же ж?! Сьогодні був дуже важливий день. Віталіна поїхала до офісу де працював її коханий Леонід. До шлагбауму під’їхала розкішна червона машина. Віталіна одразу попрямувала до неї. З автомобіля вийшла дружина Леоніда. – Анжела? – запитала Віталіна. – Так, – сказала жінка. – Чим можу допомогти? – Льоня хоче піти від вас до мене, але от тільки не може ніяк наважитися! – впевнено заявила Віталіна. Анжела підвела на неї погляд. В її очах заграла ледь помітна іскринка. І раптом вона… Розсміялася! Віталіна не розуміла, що це таке робиться
– Льоню, скажи, який купальник краще взяти? – крутилася перед дзеркалом Віталіна, приміряючи то один, то другий, то третій купальники. – Будь-який, – відповів привабливий чоловік середнього віку, не відводячи […]
Віка на рік старша за тебе, ще й з села! Невже ти не можеш знайти і одружитися на місцевій панянці, як я? Он, ти тільки глянь на мою Інку! Ну золото, а не жінка, – говорив я брату. Тепер я дуже шкодую за ці слова, бо в брата з роками життя налагодилося, а ось в мене все котиться в прірву. Недавно мама до Івана їздила. Я ж зателефонував, щоб спитати, як справи. – Ой, Павлику. Все добре! Іван мене на вокзалі зустрів. Дома в них такий затишок. Віка на своїй кухні такі шедеври готує. – А я сиджу в нашій однокімнатній квартирі і з пательні яєшню їм
– Віка на рік старша за тебе, ще й з села! Невже ти не можеш знайти і одружитися на місцевій панянці, як я? Он, ти тільки глянь на мою Інку! […]
Петро з самого ранку зібрався у місто, зустрічати свою сестру Таню. Вже на виїзді з села його машина забуксувала. Поки Петро з другом Миколою витягали машину, з хати вискочила його мати – тітка Галя. – Ну що, зустріли? – єхидно запитала вона. – Зв’яжешся з вами! Тетянка вже з вокзалу дзвонила, пішла шукати машину. – Та мамо, перший раз таке, – у відповідь буркнув Петро. Машину Микола з Петром все-таки витягли, а Тані все не було. Вони занепокоїлися. На під’їзді до вокзалу ще здалека вони побачили машину на узбіччі. Під’їхали, вийшли. Микола як подивився всередину, то й оторопів
– Ба-а-а-бусю, а мама скоро приїде? Микола поїв смажену картоплю, молоком запив, а ще баба йому білий хліб маслом та варенням намазала, сказала, що це таке тістечко. Микола так набігався, […]
Марія прокинулася раніше, ніж зазвичай. Вона поволі потяглася. Почула, як на тумбочці тихо задзвенів будильник. Вимкнувши його, Марія попрямувала у ванну. Проходячи повз двері кабінету чоловіка, вона раптом зупинилася. Крізь нещільно зачинені двері долинав голос чоловіка. Валерій розмовляв по телефону. Він говорив тихо, майже пошепки. – Чому він так таємниче розмовляє? – здивувалася жінка. На душі стало хвилююче. Марія не любила підслуховувати, але щось у цій розмові переконало її зупинитися на місці. Вона тихенько прислухалася до телефонної розмови чоловіка і ахунла від почутого
Марія прокинулася раніше, ніж зазвичай. Крізь напівприкриті жалюзі до спальні просочувалося слабке світло, малюючи на стінах м’які тіні. Вона поволі потяглася. Почула, як на тумбочці тихо задзвенів будильник. Вимкнувши його, […]
Поліна вдивлялася в дорогу. Йшов осінній дощ. – Ось і літо минуло, – наче почув її думки чоловік Михайло. Вони їхали з села від його тітки, де допомогли нарешті викопати картоплю. Поля навколо села вже наїжачилися скошеною травою та вівсом. Вони пожовтіли, побуріли, давно не бачачи вологи. – Ну, ось тепер будемо відпочивати. Зима довга, нудна, біла… – задумливо сказала Поліна і раптом помітила щось на узбіччі дороги. – Стій, Мишко, що це там таке?! – ахнула вона. Михайло теж глянув на узбіччя і різко зупинив автівку. Він аж вийшов з машини від несподіванки
Поліна вдивлялася в дорогу. Осінній дощ мрячив, стукотів у вікно машини, і тут же ж струмками стікав вниз. – Ось і літо минуло, – наче почув її думки чоловік Михайло. […]
Людмилу відпустили з роботи на три години раніше. Але додому повертатись зовсім не хотілося. – Зараз прийду додому, і знову Зінаїда Павлівна діставатиме мене своїми причіпками, – думала жінка по дорозі додому. За роздумами жінка не помітила, як дісталася своєї квартири. Людмила відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. Раптом з кухні долинули голоси. Зінаїда Павлівна щось активно обговорювала з сином. Людмилі стало цікаво, що ж так завзято пояснює свекруха Віктору. Вона тихенько причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови і аж рота відкрила від почутого
Запах смажених котлет із цибулею огорнув собою всю квартиру. І проник навіть у спальню. Людмила не переносила, коли у спальні пахло їжею. Знедавна Зінаїда Павлівна переїхала до них із чоловіком. […]
У моєї доньки є кіт. Я до кота байдужа, а історія, пов’язана з його появою, мене бісить! Так бісить, що, якщо є можливість зробити щось свекрусі всупереч, то я це роблю
У моєї доньки є кіт. Я до кота байдужа, а історія, пов’язана з його появою, мене бісить! Так бісить, що, якщо є можливість зробити щось свекрусі всупереч, то я це […]
Нещодавно я помітила, що до Людмили, з сусідньої квартири, став чужий чоловік ходити – дядько Микола з третього поверху. Я подумала, що у справах, та він ходить і ходить. Дядько Микола вітався, проходячи повз мене, і опускав очі. А потім я зустріла біля сусідки тітку Ольгу, дружину дядька Миколи. Вона плакала. Мені так шкода стало жінку. Вона лише мовила чоловікові: – Миколо, йди до неї, але більше не повертайся. Через тиждень я побачила тітку Олю дуже щасливою, думала, що до неї чоловік повернувся. Але ні, Миколи вона більше не бачила
В моєму будинку, навпроти моєї квартири живе одна досить таки цікава сусідка, до недавнього часу самотня жінка – Людмила, їй уже за 50, але жінка вона досить доглянута для свого […]