Рубрика: Людина
Ой, мамо, не видумуй. Ну скільки там наш Юрчик їсть? Йому лише шість років. Я ж тобі висилаю час від часу євро. Повинно хватати не лише для онука, а й для вас з татом, – сказала мені дочка, коли я подзвонила їй в ту Італію і поставила умову. Або ж вона забирає дитину до себе, як і було обговорено перед їх з Дмитром від’їздом, або ж висилають мені гроші і кожного місяця. Таке враження, ніби дочка просто забула про сина, якого чотири роки тому залишила на мене і поїхала на заробітки
– Ой, мамо, не видумуй. Ну скільки там наш Юрчик їсть? Йому лише шість років. Я ж тобі висилаю час від часу євро. Повинно хватати не лише для онука, а […]
— Чого ти з нею возишся, Маріє Петрівно? Все одно, говорити не буде! Худо ходить, але хоч ходить, і то добре! От скажи, за що мені таке дитя дісталося?
Народилася Валя калікою, про це мама щоразу їй нагадувала і, зриваючи на ній злість, додавала: — Та й взагалі, тебе ніхто не кликав на цей світ і чекати ніхто не […]
Таня влетіла в квартиру, на ходу стягуючи чобітки. – Мамо! – вигукнула вона. – Ти вдома? – Що сталося? – Ольга Петрівна визирнула з кімнати. Таня сіла на табуретку. — Уявляєш, така історія! Мені лист прийшов. З-за кордону, – сказала донька. — З-за кордону? – мати спохмурніла. – Ага! – усміхнулася Таня. – Від дядька Миколи. Ну того самого, про якого ти не любиш згадувати. — І що у листі? – Ольга Петрівна змінилася на обличчі, присіла на край стільця. – А ти сама подивися, – якось підозріло сказала донька і простягла листа матері. Ольга взяла лист, відкрила його, швидко прочитала і остовпіла від прочитаного
Таня влетіла в квартиру, на ходу стягуючи промоклі чоботи. – Мамо! – вигукнула вона, проходячи на кухню. – Ти вдома? Ольга Петрівна визирнула з кімнати, зняла окуляри та відклала шкільний […]
Вікторія паркувала машину біля своєї улюбленої яблуні, коли дзенькнув її телефон. Жінка запереживала. – Невже з Іваном щось сталося? – подумала вона. Син жив далеко, дзвонив вкрай рідко. Постійні відрядження, робота. Вікторія намагалася не турбувати його, але просила хоча б вранці писати їй: «Привіт, мамо, у мене все добре!». Частіше доводилося спілкуватися з невісткою… Вікторія дістала телефон із сумочки, піднесла до очей. Слава Богу, повідомлення від чоловіка! – Віко, ти знаєш, я не люблю говорити, тому краще напишу… – прочитала вона початок. Вікторія дочитала повідомлення і так і застигла, дивлячись в одну точку
Доки Вікторія старанно паркувала машину біля своєї улюбленої яблуні біля під’їзду, дзенькнув її телефон. Іноді чоловік казав, що вона відьма, бо Вікторія часто, ще до того, як брала слухавку, вже […]
Микита повернувся додому з роботи і одразу зайшов на кухню. – Привіт, – усміхнулася Яна. – Вечеряти будеш? – Буду, кохана, але пізніше, – відповів чоловік. – Зараз нам з тобою потрібно серйозно поговорити! – Поговорити? Про що? – усміхнулася вона, продовжуючи щось помішувати у каструльці. – Про твою подругу Наталку! – несподівано сказав Микита. – А до чого тут Наталка? – не могла зрозуміти Яна. – Зараз ти сама все зрозумієш! – Микита дістав свій телефон, ввімкнув на ньому якийсь аудіозапис. Яна прослухала запис розмови Микити з своєю подругою і аж присіла від почутого
– Тобі щойно дзвонила якась Аліна…, – Яна, підібгавши губи, дивилася на свого чоловіка, який щойно вийшов із душу. Вона знала лише одну Аліну у його оточенні, і дуже сподівалася, […]
Таїса прибігла додому після побачення з Андрієм, мати не спала, чекала на дочку. – Мамо, ти чому не спиш? – запитала Таїса. – Заснеш тут, коли тебе немає вдома, – відповіла жінка. – А ти чому сяєш, як нова копійка? – А ось! – Таїса показала руку, на якій красувалася обручка. – Андрій заміж покликав, а я погодилася! Раптом, дівчина помітила, що мати не рада цій новині. – Мамо, ти не рада? – запитала Таїса. – Я забороняю тобі виходити за нього! – несподівано заявила мати. – Але чому? Чим тобі не догодив Андрій? – Таїса здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Пізно ввечері Таїса прибігла додому після побачення з Андрієм, мати не спала, чекала на дочку. Вона завжди хвилювалася, поки дочка не прийде додому, і Таїса про це знала, тому намагалася […]
20 років я прожила зі своїм чоловіком, а потім покинула його і сина. Я їм залишила трикімнатну квартиру. А згодом зустріла Сергія і ми стали жити разом. Як тільки мій син дізнався про це, то відразу з’явився у нас на порозі, але не тому, що скучив за мною. Після того візиту з Сергієм ми розлучилися, але потім я дізналася новину про колишнього і вирішила, що далі так тривати не буде
Не даремно люди кажуть, що в нашому житті, як на широкій ниві, не знаєш, куди звернути, щоб знайти своє щастя. В шлюбі з батьком свого синочка я прожила довгих 20 […]
— Матусю, я в положенні, в мене буде ще дитинка. — Ох, донечко, що ж ти не оберігалася, з двома маленькими дітлахами і так важко, а тут ще одне немовля з’явиться, – сплеснула руками Надія. — Мамо, це наша сім’я і наше рішення, а ти не лізь зі своїми порадами, – відповіла Світлана
Надія і Георгій прожили душа в душу разом тридцять два роки. Познайомилися вони ще в студентські часи, Георгій закохався безмежно в тонку, тендітну Надійку, і вже на другому курсі інституту […]
Ольга дивилася телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її брат Павло. – Оля, приїжджай, бабусі не стало, – тихо сказав Павло. Ольга кинула всі справи і поїхала на прощання до своєї бабусі Катерини Василівни. Все пройшло як у тумані. Після прощання настав момент оголошення заповіту. Нотаріус почав читати заповіт, у залі зависла тиша. — З волі Катерини Василівни її майно, включаючи квартиру, дістається її внуку Павлу. А своїй внучці Олі, вона залишила сімейний фотоальбом та цей конверт, – озвучив нотаріус і простягнув жінці конверт. Ольга швидко відкрила конверт, заглянула всередину і ахнула від побаченого
Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, […]
Доброго ранку, невісточко, – сказав до мене свекор, відкривши двері. За ним зайшла і свекруха. Неля Василівна невинно посміхнулася і глянула в сторону пічки, де вона залишала “сюрприз”, з яким я тільки-тільки справилася. – Що ж ти нам смачненького приготувала? В тебе великий досвід. Наш син в тебе другий чоловік, то ж ти в куховарстві, мабуть, ас. Я знітилася, бо нічого не приготувала, але не тому, що не вмію, чи не хотіла ґаздувати на чужій кухні, а тому що коли прокинулась зранку і зайшла на кухню, побачила алюмінієвий таз, в якому моя бабуся колись милася. Він був “з горою” і накритий кухонним рушничком
– Доброго ранку, невісточко, – сказав до мене свекор, відкривши двері і поставивши біля порогу клітчасту сумку. За ним зайшла і мама Андрія. Неля Василівна невинно посміхнулася і глянула в […]