Ми живемо в Києві, а мої батьки на Закарпатті, недалеко від Румунії. Бачимося рідко, вони навіть нашу трирічну донечку ще не бачила. Як вона нас в гості зазивала! Поїхали на свою голову. Приїхали. Ну погодували нас варениками. А потім кошмар почався. З першого дня нашого приїзду мама вся в консервацію пірнула. Варення, аджика, помідори, ікра, повидло, компоти. Варить його все прямо відрами. Ходить цілий день голосить, як це важко, що руки відваляться скоро, а все ж заради нас, а так би вона в життя цього варення не варила б. Кажу: – Мамо, ми це все не їмо, не треба заради нас! – але для неї це не аргумент. Вона краще знає, що нам треба. Друга ситуація – з водою. У кулері закінчилася вода і треба йти до підвалу за запасним бутилем

Ми живемо в Києві, а мої батьки на Закарпатті, недалеко від Румунії. Бачимося рідко, вони навіть нашу трирічну донечку ще не бачила. Як вона нас в гості зазивала! Поїхали на […]

Поліна зайшла в магазин, щоб купити щось на вечерю. Вона повільно пішла між стелажами, роздивляючись упаковки. Поліна набрала цілий кошик продуктів! В овочевому відділі вона взяла лимон і винограду. Дівчина уявила, як сяде з ногами на диван перед телевізором, питиме гарячий чай з лимоном, і їстиме стиглі виноградинки. Вона зупинилася перед стелажем із ковбасами та сосисками, вирішуючи, що вибрати. Зараз вона з’їла б і те й інше. Поліна потяглася до ковбаси. І тут її рука наскочила на іншу простягнуту руку, що тяглася до тієї ж ковбаси. Поліна забрала руку, повернула голову і застигла

Після спекотного літа настала холодна і вогка осінь, з пронизливими вітрами і безперервними дощами. Дорогою додому, втомившись від вітру і нудного дощу, Поліна зайшла в магазин, щоб перепочити від негоди, […]

Поліна смажила млинці млинці, коли на кухню прибігла її донька. – Мамо! Мамо! – пролунав схвильований голос маленької Ніни. – Я тут бабусину скриню відкрила дещо знайшла! – Як же ти змогла її відкрити? Вона ж важка! – тільки й вигукнула Поліна. – Це не важливо, –  продовжила донька. – Пішли зі мною, ти маєш це побачити! Поліна вимкнула плиту і пішла з донькою у бабусину кімнату. – Ось, дивися! – Ніна простягнула матері якийсь конверт. – Цікаво…, – сказала жінка. Поліна швидко відкрила конверт, прочитала листа і аж рота відкрила від прочитаного

Ніна Василівна вже підходила до будинку, коли її випередила дівчина років 20-ти. Ех, колись і я так швидко ходила. Подумала про себе Ніна Василівна. А тепер ось ледве йду з […]

Розуміючи, що ситуація в родині стає напруженою, Оксана згадала прохання матері і вирішила діяти. – Василино, ходи в хату, допоможеш мені голубці заправити, бо вже підійшли на плиті, – раптом гукнула вона сестру. Василина ліниво піднялася з-за столу, і попрямувала на кухню. А Оксана, тим часом, вийшла на двір, і попросила брата дозбирати у відро горіхи, бо за три дні їх уже чимало нападало. – Збери, Павлику, щоб не пропадали. Продаш, будеш мати гроші, – каже. Ніхто і не зрозумів, що діяла Оксана згідно з проханням матері – за будь-яку ціну зберегти мир в родині

– Оксано, нам поговорити треба, – якось покликала мама свою середню доньку до себе на серйозну розмову. Марія відколи провела чоловіка у засвіти, зрозуміла, що таки поки був живий Михайло, […]

Сашко став затримуватись після роботи. Оля переживала за чоловіка. А той казав, що до батьків у місті заїжджав, ночувати залишався. В Ольги в такі дні, коли чоловік не приїжджав, все з рук валилося. Коли чутки про те, що чоловік гуляє у місті, дійшли до неї від односельців, вона не повірила. Запитати Сашка прямо Оля ні про що не могла. Одного разу, будучи в місті, вона після продажу молока заїхала до батьків Сашка. Ніби між іншим запитала їх: – А коли Сашко останній раз вас відвідував, бо ж зайнятий? Оля так і сіла від відповіді свекрухи

Оля чекала на чоловіка з роботи з нетерпінням. Сьогодні був перший його робочий день у місті на підприємстві. Жила молода сім’я у селі, у приватному будиночку, що дістався Олі від […]

У Ліди не стало чоловіка. Жінка важко переживала втрату коханої людини. Після прощання минуло вже кілька місяців. – Настав час, перебрати речі Вадима, – вирішила одного дня жінка і взялася за справу. Ліда акуратно склала одяг чоловіка, а всі інші особисті речі зібрала у валізу і вирішила віднести на горище. Несподівано, з особистого записника Вадима, випав якийсь конверт. – А це ще що? – здивувалася жінка. Вона взяла його в руки і побачила, що цей конверт був адерсований їй. Ліда швидко відкрила його, дістала акуратно складений листок, прочитала його і остовпіла від прочитаного

— Цього не може бути, — прошепотіла Лідія, тримаючи в руках невеличкий пом’ятий листок, який випав у неї з блокнота, випадково знайденого на горищі старого дачного будиночка. З моменту, коли […]

-Ну, як тобі дівчина Володі? Гарна, правда? – Мені не терпілося почути думку кращої подруги. -Згодна, Діана красива, миловидна. Але твій Володя з нею розстанеться, – подруга мене дуже здивувала

-Ну, як тобі дівчина Володі? Гарна, правда? – Мені не терпілося почути думку кращої подруги. -Згодна, Діана красива, миловидна. Але твій Володя з нею розстанеться, – подруга мене дуже здивувала. […]

Закінчивши з прибиранням, Віра налила ягідний чай в улюблену чашку та вийшла на балкон. Біля під’їзду припаркувався автомобіль чоловіка. Побачивши машину, Віра відразу поспішила на кухню і почала розігрівати вечерю. Через декілька хвилин, Стас, увійшовши до квартири. Віра помітила, що він був якийсь схвильований. – Що сталося? – спитала вона. – Віро, я не міг тобі сказати раніше, а тепер мовчати вже не можна! – раптом сказав чоловік. – Швидко збирай свої речі! Ти повинна з’їхати з цієї квартири! – Як зʼїхати? Чому? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Закінчивши, нарешті, з прибиранням, Віра ще раз окинула поглядом квартиру і задоволено видихнула. Давно збиралася навести всюди порядок, та все руки не доходили до грандіозного прибирання. Станіслав всі вихідні пропадав […]

Почекай, синок, зараз я тобі дам чисту тарілочку для кісточок, – підскочила свекруха зі стільця і потягнулася до полиці з посудом. – Ось, клади сюди. Їж, їж, не відволікайся, бо ось, дивись, два часнички наставив, що лячно й дивитися, – сказала моя свекруха до сина, коли я забігла на хвилинку до хати. Дмитро сидів за столом, де перед ним була тарілка з борщем в якому знаходилося відбірне м’яско. І ви знаєте, поводився так, наче йому на голову хтось положив корону в десять чи навіть сто карат

– Почекай, синок, зараз я тобі дам чисту тарілочку для кісточок, – підскочила свекруха зі стільця і потягнулася до полиці з посудом. – Ось, клади сюди. Їж, їж, не відволікайся, […]

“Ви ще пошкодуєте про це!” Сказали, що нам далеко і не доведеться переселятися, вони вже знайшли для нас квартиру в сусідньому будинку, в дуже хорошому стані! Яке ж нахабство! Купити власну квартиру було мрією нашого зі Станіславом життя. Ми дуже довго збирали на своє житло, на всьому економили, мало відпочивали, діти наші не знали розкоші. І саме на нашу оселю сусіди поклали око. Галина напросилася на чай з яблучним пирогом. І почала нас “обробляти”. Спочатку сказала, що вони з чоловіком допоможуть нам з продажем та пошуком для нас іншої квартири. Ми категорично відмовилися, адже це наш будинок, де ми зробили ремонт, про який мріяли. Виходить, тепер починати все заново заради забаганки чужих людей. Але вони не заспокоїлися

Купити власну квартиру було мрією нашого зі Станіславом життя. Ми дуже довго збирали на своє житло, на всьому економили, мало відпочивали, діти наші не знали розкоші. І ось три роки […]