Рубрика: Людина
– Геть із моєї квартири, невдячна! – Кричала свекруха. – Думаєш, без тебе пропадемо? Знайдемо Андрію жінку краще! Не якусь там селючку!
– Маріє, іди сюди! – Галина Михайлівна стояла на дверях кухні, тримаючи жирну пательню. – Швидко помий! І щоб, як після крамниці була! Маша не підвела очей від телефону. Мама […]
– Тримай виделку нормально, Тарасе, ми ж не в їдальні, – сказала дружина крізь усмішку. І саме в цю мить я вирішив, що цього разу все буде інакше – тільки Мирося ще про це не знала
– Тримай виделку нормально, Тарасе, ми ж не в їдальні, – сказала дружина крізь усмішку. І саме в цю мить я вирішив, що цього разу все буде інакше – тільки […]
– Добре хоч курей із собою не притягла. Цікаво, чим вона професора зачарувала, чи приворожила? Який спосіб знайшла, що привела під вінець старого холостяка? Ото б мені таке
Петрович був старим холостяком. Жив собі й жив, самотність його не обтяжувала. Працював як кінь ломовий. Роботу свою любив. Звик він усе робити ідеально, щоб порядок був у всьому. А […]
— Квіти тобі. І ось, пиріжків напекла. Твоїх улюблених, з капустою. Я взяла згорток. Теплий. Пахне домом. Дитинством мого Володі. Тим життям, якого більше немає. — Дякую. А валіза навіщо? — Переночувати хочу. Якщо не проти. Поговорити потрібно. Серйозно поговорити
У двері подзвонили, коли я вже готувалася до сну, доїдаючи “Мівіну” із пакета за переглядом серіалу. Відкривши двері, я побачила Антоніну Дмитрівну. Свекруха стояла на порозі з великою валізою та […]
– Ідеш? Ну і вали куди хочеш, – сказав Віктор. Він і не подумав, що цього разу дружина піде назавжди
– Ідеш? Та й вали куди хочеш! – процідив Віктор, навіть не зводячи очей з газети. Його дружина Марина завмерла на порозі кухні, стискаючи в руках ганчірку для миття підлоги. […]
В Олега був день народження. Його дружина Ліза пішла на кухню, зробила собі канапок і каву, і знову повернулася в кімнату. Олег замовив готову їжу. Ліза спостерігала, як приїхала доставка. Потім почали збиратися й гості… Нарешті, коли вже всі сиділи за святковим столом, Ліза під оплески присутніх, вручила чоловікові подарунок. Це був великий пухкенький конверт. Ліза знала звичку Олега одразу зазирати в конверти, тож очікувала, що той відкриє його тут же при всіх… – Ось це справжня дружина! – загомоніли гості. – Скільки там? Олег відкрив конверта й оторопів від побаченого. Його очі забігали, руки затремтіли, а слова зникли…
В Олега був день народження. Його дружина Ліза пішла на кухню, зробила собі канапок і каву, і знову повернулася в кімнату. Олег замовив готову їжу. Ліза спостерігала, як приїхала доставка. […]
Маша стрималась, розтягнула губи в усмішці й спокійно промовила:— Любий, я не хотіла, щоб охололо!
— П’ять хвилин уже вдома, чому вечеря не на столі?! — закричав Рінат. Маша стрималась, розтягнула губи в усмішці й спокійно промовила: — Любий, я не хотіла, щоб охололо! — […]
– Ти забув, що я тобі сказала? Я до неї – ні ногою. Нехай Мирослава повертається, хай допомагає! – Та ти серйозно? – голос Олексія зірвався на крик. – Мама через тебе тепер ненавидить її! Думає, що ти її зіпсувала! Що це ти навчила її короткі спідниці носити й на хлопців вішатися! – Вона з тебе приклад брала! Ти завжди при макіяжі, одягнена яскраво! Мама говорить, це ти її навчила! І що ти фліртуєш з усіма поспіль!
– Все, Олексію! – Зриваючись на крик, кинула Олена, грюкнувши дверима за спиною. – Хочеш вір, хочеш ні, але моєї ноги більше не буде у твоєї матері! – Олено, ти […]
Тільки в Ані вже була спідниця із запасом на три розміри більша, вона носила її з ременем, щоб не впала; була куртка із запасом, у якої плечі були в районі її ліктя і підгорнуті рукави, через які було не видно долонь. Але це ще якось можна було носити. Чоботи ж були абсолютно неможливі. Вони злітали з худеньких ніжок, варто було їй лише зробити крок.
— Це що ти таке купила?! — чоловік грізно навис над дружиною з дитиною і вимагав відповіді. — Це чоботи донечці на зиму. Старі вже їй малі стали. — Ні, […]
— Ось тобі тільки спати! Мати твоя нас покинула, тож давай, замість неї тепер працюватимеш. Збирайся, можеш перекусити швидко і картоплю сапати. Я у місто. Сметанки накопичилося, та п’ять курей забив. Загалом приїду, щоб картопля чиста була! І про худобу не забувай. Оля провела його ненависним поглядом. Попила чаю і пішла на город. Село тільки починало прокидатися, коли в неї вже було кілька борозен виполото.
Мамуся, ну чому ти мене тут залишила? Ти ж знала, як мені буде погано з ним. Оля тихо плакала, сидячи біля могили матері. Вітчим сьогодні поїхав у місто — продавати […]