Рубрика: Людина
Раїса прибирала в квартирі. Швидко впоравшись із кухнею та коридором, жінка вирішила трохи прибрати і в кімнаті свекрухи. Раїса зайшла в кімнату, шафа свекрухи була відкрита, кілька речей лежало на підлозі. – Мабуть, діти заходили до бабусі, гратися, – подумала Раїса. Вона одразу взялася складати речі назад у шафу, як раптом побачила якусь коробку, що стояла в кутку шафи. Жінка не збиралася копатися в чужих речах. Але її увагу, привернула назва компанії на коробці. Раїса дістала коробку, заглянула в середину і аж рота відкрила від побаченого
– Раїсо, ну де ти там вже? Я їсти хочу, – плакала свекруха. Раїса зітхнула. Ну ось за що їй це все? І так за близнюками ледве встигає, ще й […]
– Що ти за дружина, що їсти в хаті нічого! – Все просто, я не твоя дружина! – Макара аж перекосило від моїх слів
З Матвієм я побралась 12 років тому. Він доволі специфічна людина, змалку мама його так привчила, що жінка в домі – прислуга, має все робити та ні слова не казати. […]
Макс запросив Аню на своє весілля. Аня спочатку не хотіла йти, але одна її подруга, Ліля, переконала її. – Якщо ти не підеш, будуть казати, що ти не змогла це пережити. А якщо підеш, покажеш, що ти вже це все пережила і відпустила, – сказала Ліля, вмовляючи подругу. Аня вирішила піти, хоча й сумнівалася, чи правильно вчиняє. Вона одягла свою найкрасивішу сукню, зробила макіяж, але в душі було порожньо, адже бути на весіллі в коханого – це ще те випробування
Аня сиділа на краю дерев’яного стільця в кафе і уважно дивилася на чашку з кавою. Вона знала, що мала б радіти – нарешті зустрілися з Максом після довгих років розлуки. […]
Я у свекрухи вже років зо два в гостях не була, з цього приводу не переживаю зовсім. Чоловік із сином до неї в гості їздять, а я не прошуся. Нашим же простіше, як кажуть. Тим більше, що з того часу мама чоловіка не ходить у гості і до нас. А я їй навіть цього не забороняла. Хоча причину відмови мені від дому я досі згадую з подивом.
Ми з чоловіком з перших днів стали жити окремим осередком суспільства. У мене була однушка від бабусі, яку ми в майбутньому планували поміняти на спільну двушку, а то й троячку. […]
У її голосі дзвеніли сльози – справжні чи удавані, я вже не могла розібрати. Але щось змінилося в мені в цей момент. Можливо, я нарешті побачила в ній не грізну свекруху, а просто самотню жінку, яка відчайдушно чіпляється за можливість керувати життям сина? — Хочете, покажу дещо? – я посміхнулася, відчуваючи надзвичайну легкість. Немов величезний тягар звалився з плечей. Не чекаючи відповіді, я дістала старий фотоальбом
Сонячні промені косо падали на старий дубовий паркет, висвічуючи химерний візерунок із потертостей і подряпин. Кожна з них – як рядок у книзі спогадів. Ось тут я вчилася кататися на […]
Я приїхала додому, в рідне село на Хмельниччині біля Летичева, вперше за 10 років. Я їхала з передчуттям радості — побачити свою дочку, зятя, онуків, дім, який я залишила в їхніх руках, і, звісно ж, сад. Сад, який був не просто ділянкою з деревами, а живою пам’яттю про моє дитинство, нашу родину і дуже дорогу мені людину – мою молодшу сестру Галинку, з якою ми його садили. Я ніколи цього не прощу дочці і зятю і не куплю їм на річницю весілля обіцяну машину
Я приїхала додому, в рідне село на Хмельниччині біля Летичева, вперше за 10 років. Я їхала з передчуттям радості — побачити свою дочку, зятя, онуків, дім, який я залишила в […]
Коли Оля прийшла, то принесла подарунок – загорнутий у пакунок. Я вирішила, що будемо одразу відкривати подарунки, бо Назарчику дуже цікаво, що йому дарують. Та й дітям завжди хочеться щось нове, щоб гратися тут і зараз. Я розпакувала цей подарунок і, чесно кажучи, була дуже здивована. У пакунку виявилися старі іграшки, якими раніше грався її син Даник. Деякі були поламані. Ще там було кілька речей: дитячий одяг, але весь у плямах, дуже зношений. Я навіть не знаю, що мені робити і як тепер поводитися. Чи спілкуватися далі з подругою, чи ні. Бо той подарунок, який вона принесла моєму сину на день народження був, м’яко кажучи, дивним. Я живу в районному центрі біля Києва. У мене є маленький синочок Назарчик, йому виповнилося три рочки
Я навіть не знаю, що мені робити і як тепер поводитися. Чи спілкуватися далі з подругою, чи ні. Бо той подарунок, який вона принесла моєму сину на день народження був, […]
Співробітник Вася увійшов до начальника Миколи попросити відпустити його на 2 години на своє весілля. Але такого обороту Вася точно не очікував
Коли наш головний шеф поїхав у довге відрядження, то замість нього деякий час керував усім відділом його заступник Микола. Микола дуже добра людина, у нього з усіма дружні стосунkи. Спочатку […]
– Синок, ти ж пам’ятаєш, що сьогодні я готую борщ? Ти щоб після роботи відразі їхав додому! А, і хліба по дорозі купиш! Па-па! чекатимемо з татом!, – сказала мама. Всі хто був зі мною в офісі почали сміялися. Мені, якщо чесно, і самому не зручно. Мені 32 роки, а мама панькається зі мною, як з підлітком. В один момент я просто здався. Ох, скільки ж було з боку мами плачу.
– Синок, ти ж пам’ятаєш, що сьогодні я готую борщ? Ти щоб після роботи відразі їхав додому! А, і хліба по дорозі купиш! Па-па! чекатимемо з татом!, – сказала мама. […]
Не встигла я поріг хати переступити, як молодша донька, замість обіймів, стала мені говорити, що ці гроші я їй маю віддати, бо вони з чоловіком вирішили машину купити. – А чого це тобі? Нам потрібніше, зима на носі, а у нас будинок не перекритий, – перебиває її старша донька. Дві вони були налаштовані на те, що саме одній з них я віддам всю суму. Прикро, але діти навіть не запитали мене, як я з дороги. А відразу прийнялися до обговорення основної теми – кому я віддам гроші
Оце я додому приїхала! Нікому такого прийому не побажаю. Спочатку все виглядало не просто добре, а навіть дуже добре. Мої дві дочки мало не щодня телефонували мені в Італію, питали, […]