Рубрика: Людина
Коли Марина дізналася про моє повернення в місто, вона вирішила мене запросити на своє весілля. Зробила вона це трохи дивно, бо ні запрошення не було, ні якоїсь спеціальної зустрічі, а так – вона одним реченням по телефону сказала, що весілля в суботу, мовляв, якщо хочеш – приходь. Що подарувати найкращій подрузі в день її весілля – я просто не уявляла. У мене і справді не було грошей, від слова зовсім. Купила те, що змогла, а подруга мене перед усіма осоромила
– Лізо, приходь до мене на весілля. Зможеш у цю суботу? – зателефонувала мені моя подруга дитинства Марина. Я дещо розгубилася, адже до суботи залишилося всього 5 днів, і треба […]
Побачила в супермаркеті подружжя, які розглядали стейки з лосося по акції. Вони ніяк не могли побачити їх ціну і стали сперечатися
У магазині у великому холодильнику лежали чудові стейки з лосося. І написано на плакатику над холодильником: «Увага! Казкова знижка!». Чоловік та жінка голосно обговорювали фінансові проблеми. Одні збитки останнім часом. […]
Коли я знайшла хорошу роботу, відразу до свекрухи прибігла. – Мамо, виручайте, ваша допомога нам потрібна, ми з Данилом не справимося без вас. Свекруха уважно мене вислухала, спокійно зі мною говорила, а потім сказала, що подумає, чи знайде вона час для онука. Я так чекала того дня, коли мали чоловіка дасть мені відповідь. – Нічим зарадити вам не можу, ти не вірний обрала шлях, не хочу, щоб в тебе були гроші, – пробурмотіла вона
Їм зараз просто дуже важко, зять таку хорошу роботу втратив, під час того, як усі фірми місяцями не працювали і усі люди сиділи вдома, їх фірма закрилася зовсім. Влаштувався Данило […]
Ірина встала раненько, приготувала сніданок, нагодувала дітей і поїла сама. Жінка вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Вона мила вікна в кімнаті, коли пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Хто б це міг бути? – здивувалася Ірина. Вона витерла руки рушником і пішла в коридор. Ірина відкрила двері, й округлила очі. На порозі стояв її колишній чоловік Микола. – О, Микольцю, здрастуй! – сплеснула руками жінка. – А чого без попередження? Микола чомусь опустив очі. – Іринко, у мене є дуже важливе прохання… – раптом сказав чоловік. – Яке ще прохання, Миколо?! – Ірина не розуміла, що відбувається
Ірина не мала жодних підстав не довіряти своєму чоловікові. Микола був ніжним, дбайливим чоловіком і чудовим батьком для п’ятирічного Олежика. Саме тому новина, що прозвучала з його вуст про те, […]
В Марини не стало чоловіка. Вона лежала на дивані і дивилася в одну точку. Раптом пролунав дзвінок у двері. Жінка пішла відчиняти. Марина відкрила двері й застигла. На порозі стояла якась незнайома жінка в модній синій сукні. – Здрастуйте, я Рита, – почала вона з порога. – Ми з вашим Андрієм колись зустрічалися… Марина здивовано кліпала очима. – Що ви говорите?! – запитала вона. – Навіщо мені це знати? Модна пані дістала фотоальбом і розкрила його. – А ось навіщо! – сказала вона й показала пальцем на знімок. Марина глянула на фото й очам своїм не повірила
Марина сумна стояла на цвинтарі. Були поминки її чоловіка… Вона не чула, як подруга Галя кликала всіх іти до машин. Усі пішли, а вона залишилась одна… Жінка сіла і торкнулася […]
– Що тобі подарувати на твій ювілей? – запитав Іван свою дружину Ольгу. – Але тільки в межах розумного! – У межах розумного?! – ахнула жінка. – Тоді нічого не даруй! – Ну ти Олю, давай не починай, – сказав Іван. – Всі ж прийдуть з подарунками, красиві слова будуть говорити. Я, як твій чоловік не повинен осоромитися, що з подарунком, що з промовою. – Залишайся самим собою, – сказала Ольга. – А щоб тобі було не витратно, подаруй мені… Ольга нахилилась до Івана і щось прошепотіла йому на вухо. Іван очі витріщив від почутого
Свій ювілей Ольга хотіла святкувати в кафе. А що?! Має право! П’ятдесят років, піввіковий рубіж, поворот в нове життя. – В нове? – посміхнулася своїм думкам Оля. – Яке нове? […]
Ліда прокинулася рано. Вона встала з ліжка, потягнулася і виглянуло у вікно. – Яка ж хороша погода! – посміхнулася дівчина. Ліда зробила собі запашну каву, приготувала омлет і гарненько поснідала. – Ну все, тепер до роботи! – сама собі сказала вона. Ліда ще вчора вирішила зробити генеральне прибирання в будинку, тому взялася до справи. Вона вже майже поприбирала і дістала з духовки пиріг з яблуками. Раптом хтось наполегливо постукав у двері. – Зараз! – гукнула Ліда, загортаючи пиріг рушником. Вона відкрила двері і рота відкрила від несподіванки
Після сорока років Ліда про кохання і думати забула. Працювала у районній поліклініці, жила у невеликому будинку на краю міста. Хата залишилася їй від бабусі, яка її виховувала, батьків не […]
Оксана вирішила відсвяткувати свій день народження. Вона обговорила все зі своїм чоловіком. Урочистість призначили на суботу. Але раптом зранку в суботу її чоловік Ігор підвівся і поїхав кудись нічого не сказавши. – Мабуть подарунок мені купувати поїхав! – подумала Оксана. – Ох як цікаво і що ж він мені подарує?! Ігоря не було вдома до пізнього вечора. Він відкрив двері своїм ключем, зайшов в залу і побачив накритий стіл. – Ой, Оксанко, а що за свято? – несподівано запитав він. – А-а-а, точно! З днем народження! Оксана так і присіла від почутого
Оксана побралася з Ігорем після інституту. Народилася донька, а через три роки син. Коли вона була в декреті з сином, її стало дратувати багато речей в чоловікові. Хоча спочатку вона […]
Софія цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні її дочка приведе нареченого. І ось стіл накритий, все готово. – Ідуть! – глянувши вкотре у вікно, вигукнула майбутня теща. Молоді зайшли в квартиру. – Мамо, знайомся! Це – Олег, – представила Таїса хлопця. – Дуже приємно, Софія Станіславівна. Що ми в коридорі стоїмо? Заходьте! – усміхнулася господиня. Всі сіли за стіл, перекусили, порозмовляли про те, про се. – Ой! – раптом сплеснула руками майбутня теща. – Забула головне спитати. Яким буде майбутнє прізвище у моєї дочки? Олег сказав їй своє прізвище, після чого Софія аж очі вирячила від здивування
Сьогодні дочка приведе свого нареченого знайомитися. Софія Станіславівна вже почала звикати до цього, за два роки вже четвертий. Попередні кандидати у зяті їй не сподобалися. Сама вона в молодості помилок […]
– Мамо, ти коли вже нарешті на онука будинок перепишеш? Годинничок цокає, часу не так багато, – щоразу дорікає донька.
Минулого тижня до мене зателефонувала донька. Але не для того, аби привітати зі святами. Одразу наголосила, що тема для розмови серйозна: – Мамо, треба вже щось про спадок думати. Володі […]