Рубрика: Людина
Коли я дізналася, що в чоловіка є інша, дочекалася, коли він додому повернеться і, навіть не вислухавши його, виставила з речами за двері. А потім, добре подумавши, зрозуміла, що погарячкувала і вирішила хоча б поговорити з ним, розпитати чого йому зі мною не вистачало, адже йому заздрили усі чоловіки, що має таку дружину як я. – Я ще подумаю, Маріє, чи повертатися до тебе, – несподівано сказав мені чоловік
Зараз Марія вже дуже шкодує саме про те, що тоді плакала та ще й вмовляла свого чоловіка повернутися додому, залишитися з нею. Марії тоді просто здавалося, що все буде добре […]
Мені 43 і я вільна жінка у розквіті сил. Чому ж у мене немає чоловіка? Відповідаю
Почну свою розповідь з того, що напишу трохи про себе. Мені сорок три роки. Не юна дівчинка, звісно, але й не стара. Як на мене, це ідеальний вік. Я добре […]
Не можу я пережаліти, що так бездумно вчинила, але ж я своїм дітям довіряла як собі, і навіть подумати не могла, що вони на таке здатні. Дві мої дорослі доньки практично залишили мене без житла, і тепер, в 62 роки мені доведеться починати все заново. Не перестаю себе шкодувати, а заразом і картати – от як так я могла бездумно вчинити
Не можу я пережаліти, що так бездумно вчинила, але ж я своїм дітям довіряла як собі, і навіть подумати не могла, що вони на таке здатні. Дві мої дорослі доньки […]
— Доброго дня, Василино Степанівно. – Аліна тримала за руку Микиту. Хлопчисько був приголомшений сільським пейзажем, бо звик до міста. І чесно сказати, інтересу не виявляв. До того ж сивочола жінка, якій уже було під сімдесят, здавалася йому чужою. У простій сукні, в хустці, зав’язаній назад, з вибитими пасмами сивого волосся, гостроноса, вона, і справді, була схожа (віддалено) на Бабу-Ягу. — Ти куди мене привезла? – заволав Микита. – Я не буду жити у цієї Баби-Яги
— Відрядження на два тижні, ці курси обов’язкові для всіх, тож вирішуй, Аліно: або… або… Заступник директора Інна Ігорівна дивиться крізь окуляри на співробітницю, чекаючи відповіді. Аліна знає, що так […]
Мама моя мені телефонувала, скоро приїде в гості, буде жити у нас, – сказала я на днях своєму чоловікові. Іван спочатку здивувався, а потім сказав: – Я сподіваюся що ночувати вона у нас не буде, ти для неї орендуєш готель, адже мою маму ти тут бачити не хочеш, то й твоя нехай ночує в іншому місці. Я не знала, що сказати Іванові, але вперше дорікнула йому тим, що він сам живе в квартирі своєї тещі, тому має кланятись їй. Відповідь чоловіка була неочікуваною
Свекруха моєї рідної мами все життя прожила в столиці, а мама з моїм батьком, свого часу, поїхали жити й працювати в невеличке містечко. Там мої батьки від підприємства за сумлінну […]
— Копаюся собі в городі,- почав він, – і раптом бачу: рука тягнеться до яблука… і тут Рекс рвонув до хвіртки… я за ним. Вийшов, дивлюся, тікає… яблуко так і не зірвала. Хотів пригостити, але хіба наздоженеш, до того ж я того дня зі сходів упав, ногу забив, навіть накульгував, тож усе одно не наздогнав би… коротше, пригостити хотів
Як добре! Дихати, дихати, дихати! Такий аромат, тут, за містом… повітря восени буває таким незвичайним. Олена знала про це напевно, тут колись була дача її батьків. Ах, знати б наперед, […]
Ромчик отримував від нас кишенькові гроші, але і їх не вистачало. Тому ми з дружиною давали синові сотню-другу, а він витрачав їх на піцу чи іншу смакоту. Він вимагав, щоб у нього було все, що він тільки захоче. Він їв тільки свіжо приготовлені страви і “сьогоднішній” хліб. У ванній стояли хороші фірмові шампуні і гелі для душа. Ми готові були для сина на все. Я з побоюванням чекав на той час, коли син зрозуміє ціну грошам. І він настав. Ми з Софією поїхали його провідати і не впізнали
Ромчик – наша єдина дитина, яку ми в буквальному розумінні вимолили у Всевишнього. Після появи на світ і найважчих перших днів ми з дружиною Софією більше не випробовували долю. Тому […]
Алла насилу витягла коляску з двійнятами з п’ятиповерхівки без ліфта і, не звертаючи уваги на бабусь на лавочці, вирушила на прогулянку в парк
Алла ледь витягнула коляску з двійнятами з під’їзду старої п’ятиповерхівки, де немає ліфта, і, не зважаючи на бабусь, що сиділи на лавочці біля будинку, рушила на прогулянку до парку. — […]
Повернулася з роботи, зварила борщ, але забула сметану: «Я без сметани борщ не їм», – суворо промовив чоловік
Я була розлученою, і мій перший шлюб залишив багато гірких спогадів, про які навіть не хочеться згадувати. Тоді я думала, що більше ніколи не вийду заміж. Але доля звела мене […]
Коли мене сестра покликала на своє весілля, то мама відразу сказала, що можна й не йти, бо чоловік у неї буде бідний. Молодята розписалися і привезли нас на галявину біля озера. Наречена була в простій біленькій сукні, на голові вінок з живих квітів, в руці замість розкішного букета – ромашки, це їй наречений подарував. Я думала – він просто шкодує грошей для неї. Другий день відзначали у нареченого вдома. Маленька однокімнатна квартира, стіл, старенький диван, зроблена нашвидкуруч лава для гостей. Якось все дуже бідно. Я думала – ну все, тут сестра моя довго жити не буде. А через півтора року ми до неї прийшли в гості всією родиною і здивувалися відразу
Коли ми з моєю рідною сестрою були ще зовсім маленькі, то часто гралися собі і в наречених: натягнемо на голову тюль і представляємо, що до нас приїхали уявні наречені, роблять […]