Рубрика: Людина
Люба й Тарас були одружені вже понад дванадцять років. Гарна квартира, престижна робота, рівні стосунки. Але чогось бракувало. А точніше – когось. Люба так мріяла про дитину! Але… Ніяк. Після п’яти років спроб вони з чоловіком звернулися до фахівців. Але знову невдача. Перша спроба — невдача. Друга — знову мимо.
– Люба, я пішов, зачини двері! Люба лежала у своєму просторому ліжку й зовсім не хотіла вставати. Був вересень. Цьогорічна осінь видалася холодною, і температура за вікном часто наближалася до […]
Костянтин півночі то крутився в ліжку, то вставав і йшов на кухню випити води, то нервово знову і знову пробував увімкнути кондиціонер. Погода дійсно була спекотною, навіть вночі температура повітря не опускалася нижче тридцяти градусів. Вранці чоловік запропонував: — Марино, ти казала, що у тебе на похід до лікаря гроші відкладені. Тобі коли на прийом? — поцікавився за сніданком Костянтин.
— Кость, ти мені гроші ще не переказав? — Ні. Мариш, я тут подумав… Давай кожен залишатиметься при своїх грошах? Просто будемо обоє купувати продукти і щось там ще додому. […]
Петро з Ларисою були разом ще зі школи. Він – простий хлопець із звичайної родини, вона – гарна, з виразними очима і знала собі ціну. Коли одружилися, всі в селі казали: “Пощастило Петрові”. І він так думав. Любив її щиро, тішився кожному її усміху, працював без втоми, бо хотів дати їй усе найкраще.
Петро з Ларисою були разом ще зі школи. Він – простий хлопець із звичайної родини, вона – гарна, з виразними очима і знала собі ціну. Коли одружилися, всі в селі […]
– Будуть наші діти добре жити, бо ми купили машину, від вас квартира, ніхто нікому не буде казати, що бідний родич
Майно, яке я купила для доньки, я записала на себе. Тут, на чужині, дуже багато історій, коли матері все віддають дітям, дарують коштовні подарунки, як ото квартира чи машина, а […]
Я в неділю до сина з невісткою випадково забігла, але бачить Бог, дуже навіть вчасно. Вітя сидів за столом і їв борщ, діти гралися в своїй кімнаті. – Ну, раз так, то вже і мені налий порцію. Він же свіженький? – запитала я у невістки
Я в неділю до сина з невісткою випадково забігла, але бачить Бог, дуже навіть вчасно. Вітя сидів за столом і їв борщ, діти гралися в своїй кімнаті. – Ну, раз […]
– Знімай обручку, ти мені більше не дружина! – голос Андрія тремтів від злості, але в ньому відчувалася якась невпевненість, ніби він сам не до кінця вірив у свої слова.
– Знімай обручку, ти мені більше не дружина! – голос Андрія тремтів від злості, але в ньому відчувалася якась невпевненість, ніби він сам не до кінця вірив у свої слова. […]
Валентино Сергіївно, ви називаєте мене найгіршою невісткою, а потім приходьте по гроші. Це повага
– Наталю, відчини, це я, – пролунав знайомий голос за дверима. Наталя завмерла з чашкою кави в руках. Валентина Сергіївна. У суботу вранці. Без попередження. Після того скандалу на сімейній […]
– Невже ти подумала, що я піду з двома валізами? – з кривою усмішкою говорив Ірині Анатоліївні невірний чоловік. – Ні, ми все розділимо! Нам із Юлею теж для початку нового життя дача, наприклад, не завадить
– Ні, ми все розділимо! Нам із Юлею теж для початку нового життя дача, наприклад, не завадить. – Дача ж була куплена на гроші мого батька! – Характер у чоловіка, […]
Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи речі.А вона стояла і не могла повірити своїм вухам. І це Віктор, який у коханні їй освідчувався і носив на руках?
Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, […]
— Так, ми свої. І я прекрасно знаю, що гроші ти мені не повернеш! Тому кажу — ні! Іди лісом! — впевнено відмовив він непутящому родичу.
— Я поверну. Ми ж свої! Мені тут роботу обіцяли прибуткову. Я все віддам, ти тільки допоможи мені, виручи зараз, — звично благав Віктора зять чоловік сестри. Скільки знав його […]