Рубрика: Людина
Олег сидів на дивані і дивився телевізор. – Нарешті! Нарешті я склала цей список! – у кімнату зайшла його наречена Христина. – Який список? – поцікавився Олег. – Список гостей, які будуть на нашому весіллі, – пояснила дівчина і вручила нареченому зошит. – Перевір, чи всіх гостей я перерахувала! Олег неохоче взяв зошит, швидко пройшовся по списку і аж застиг від обурення. – Христино, але тут немає моєї бабусі! – Олег невдоволено подивився на наречену. – А її на нашому весіллі не буде! – єхидно сказала дівчина. – Як це не буде? Чому? – Олег здивовано дивився на Христину, не розуміючи, що відбувається
– Христино, ти списком гостей мені цим тицяєш у ніс вже котрий день. Я його глянув одразу, як тільки ти показала. І нічого не змінилося. Ти мою бабусю не внесла. […]
Чоловік зрадив. Знаєте, як я про це дізналася? Його пасія мені написала. Це був шок, бо щиро вірила, що у нас чудова та міцна родина. Тоді я розповіла все свекрусі. Сподівалася, що вона мене якось підтримає, порадить, що робити далі. Однак, не очікувала на такий розвиток подій.
Нещодавно тридцятирічна Ярослава дізналася про зраду власного чоловіка. Як стверджує жінка, це було неочікуване та нетипове видовище. – Деякі жінки випадково натикаються на листування у мобільному чи взагалі застають своїх […]
– Ноги її в моїй хаті не буде! – кричала Валентина Степанівна синові. – Великий уже? Зібрався одружитися,- одружуйся, і геть із дому!
– Ноги її в моїй хаті не буде! – кричала Валентина Степанівна синові. – Великий уже? Зібрався одружитися,- одружуйся, і геть із дому! – Але ж це такий же мій […]
З того дня Валерій став часто приходити до Тамари та Аліси. Він у всьому допомагав їм, і матеріально, і по дому. Возив дівчинку на підготовку до школи, в басейн. Як він встигав і працювати, і займатися Алісою, Тамара навіть уявити не могла, і це її підкуповувало. Вона ще не пробачила чоловіка, з яким, до речі, так і не розлучилася, але й не проганяла його, все більше розуміючи, що знову тягнеться до нього душею. І, схоже, не тільки вона, а ще й Аліска. А Оля з Вікою цьому тільки раділи.
– Тамаро Сергіївно, можна я сьогодні раніше піду, – не піднімаючи очей від збентеження, попросила Люда. – Мені потрібно з сином в лікарню встигнути сходити. Мені, правда, потрібно. – Можна, […]
Я свій материнський обов’язок виконала. Тепер їх черга прийшла повертати мені борги за виховання та мої витрачені роки. Хіба я не права? – Так, Машо, діти у тебе золоті вийшли. Хоча ось що дивно для мене, ти ж їх ніколи не любила. Не приголубиш зайвий раз, не пошкодуєш. Ти ще сміялася, що домробітниця не потрібна, пам’ятаєш?
– Та яка мені взагалі різниця, що там у тебе з дітьми відбувається? Мені байдуже, чим вони там хворіють! – Кричала на дочку Марія Олександрівна. – Ти що, забула, що […]
Після того, як чоловік відправився на небеса, я вирішила поїхати на заробітки. В Чехії жила двоюрідна сестра, допомогла з працевлаштуванням на заводі. Дітей я залишила на свою маму. Кошти висилала їй на продукти, комунальні, діткам щось гарне купити. У них був дорогий одяг та іграшки. Але ніхто, на жаль, не оцінив моїх старань. Приїхала додому і почула страшні слова від рідних.
Овдовіла я дуже швидко. З чоловіком ми прожили лиш 8 років, народили двох діток і він відійшов від мене у засвіти. Мені робити було нічого, як їхати на заробітки. В […]
– Знаєш, Таня, щоб так виглядати і в золоті ходити я щодня о 5-й ранку прокидаюся, до роботи корів встигаю подоїти, телят напоїти, і корм роздати, а потім вже на роботу основну збираюся, так що заздрити тут точно нема чому. Якби ти знала, що таке життя в селі, то точно так не думала
– Ой, Оленко! Ну красуня ! І не скажеш, що ти в селі живеш. Ти подивися, вся в золоті! І ланцюжки, і кілечка, і навіть золотий браслетик, – Таня, побачивши […]
Мама в стаціонарі була, а Вікторія вже про спадщину думала, подумки ділила квартиру. – Віко, а чи не рано ти мамі про це говориш? – не розумів дружини Олег, – зазвичай потрібно підтримати рідну людину. – Їй уже все одно! А Алісі з двома дітьми жити ніде. Ти про них подумай краще, – відповіла Вікторія і стала шукати телефон нотаріуса, щоб якнайшвидше оформити все, бо знала, що ще є один спадкоємець
Коли липневе сонце гріло асфальт, а з-за вікна долинав сміх сусідської дітвори, Олена Петрівна тихо рахувала дні. Не до пенсії, не до свят — до чогось набагато вагомішого. Бо в […]
Я втратила батьків, не можу ще й сестру залишити! Візьміть і її, ми будемо слухняними! – Коли до мене почала приходити ця сувора висока жінка – я неабияк злякалась. А що як вона мене забере до себе? Надя ж тоді в інтернаті залишиться. У відповідь на мої благання вона мовчала, та потім сталося те, що остаточно змінило наші життя…
Згадую своє дитинство – і сльози рікою. Ми з сестрою Надею були надзвичайно щасливі, мали чудових батьків, котрі нас обожнювали. Та все змінилося дуже раптово. Якось зі школи мене ніхто […]
Вранці її потривожив телефонний дзвінок:– Ларисо, доброго ранку! Це Олександр Володимирович. Слухай, у тебе тут хвіртка та ворота зачинені, а у дворі народ ходить. Вчора лазню топили – я думав, що ти приїхала.
Телефон задзвонив пізно ввечері – Лариса вже збиралася лягати спати. – Ларисо! Привіт! Вона відразу впізнала голос, який ніколи більше не планувала почути. – Віра? Що тобі треба? – Відразу […]