Рубрика: Людина
Якось ми з чоловіком йшли повз великий магазин-сток, і я вирішила зайти. Там мені сподобалися одні черевички, ношені уже, але якоїсь хорошої відомої фірми. Я їх приміряла, розмір підійшов. Але була одна проблема – коштували вони аж тисячу гривень. – Такі нові коштують 300-400 доларів. Це вам ще пощастило, що ви такі знайшли, беріть не думайте, фірма хороша і розмір ходовий. У мене з собою таких грошей не було. Чоловік теж спокійно розвів руками, мовляв, нема грошей. І ми розвернулися і пішли звідти, та ця історія на цьому не закінчилася
– Ну хоч сьогодні вже дали тобі зарплату? Стасе, ти щось приховуєш від мене? Де гроші? А може, у тебе інша з’явилася, і ти всі гроші на неї витрачаєш? Стриматися […]
Свекруха, яка з’явилася раптом і сказала, що приїхала назавжди
— Сину, тобі скоро тридцять, — жалісно сказала Аліна. — Так, мамо, я пам’ятаю, — відповів Ілля. — Настав час тобі серйозно задуматися про одруження. — Думаєш, час, мамо? – […]
Не всім невісткам вдається так порозумітися зі свекрухою, як мені. Я вперше йшла в гості до Ірини Петрівни у статусі дружини її сина. Сашко, наближаючись до будинку, в якому прожив майже двадцять вісім років, давав мені останні настанови. – Май на увазі, моя мама зациклена на їжі. Тому одразу приготуйся до того, що вона почне давати тобі рекомендації – чим мене годувати, та в яких кількостях. Благаю, не звертай на це ніякої уваги, і сильно не нервуй…
Я вперше йшла в гості до Ірини Петрівни у статусі дружини її сина. Сашко, наближаючись до будинку, в якому прожив майже двадцять вісім років, давав мені останні настанови. – Май […]
Маріє, а може то таки замало – тисячу гривень, все ж на день народження до свахи ідемо, – став панікувати мій чоловік, коли я йому сказала в конверт поставити всього тисячу. – Не хвилюйся, все під контролем, – заспокоюю я його. – У свахи що, ювілей? Ні. Звичайний день народження. Та вона крім кави нічим нас і не пригостить. – Та ну, не думаю, – засумнівався чоловік і почухав себе у потилицю. Йому заради однієї кави і не цікаво нікуди йти. Але я як у воду дивилася – сваха нас неабияк здивувала, але ми в боргу не залишилися
– Маріє, а може то таки замало – тисячу гривень, все ж на день народження до свахи ідемо, – став панікувати мій чоловік, коли я йому сказала в конверт поставити […]
Оля з Надею готувалися до зустрічі випускників, з нетерпінням чекаючи на зустріч з колишніми однокласниками. Але вони й уявити не могли, що приготувала для них доля того вечора.
Оля та Надя готувалися до зустрічі випускників, обговорюючи хто з однокласників прийде, адже з моменту закінчення школи минуло 30 років. Вони згадували свої шкільні роки, особливо свої переживання та емоції […]
Коли брат розлучився, то дуже скаржився нам на свою колишню дружину. – Я від неї пішов з порожніми руками, все залишив колишній, з собою нічого не взяв, – пояснював своє невдоволення Микола. – А що ти там взяти ще мав? Квартира її, вона ще до шлюбу у неї була, ще й машину її батьки купили, а ти ж нічогісінько туди не доклав, – не змовчала я. Але краще б я нічого не говорила, вдже мама моя розгнівалася від моїх слів
Вже 4 роки тому мій старший брат Микола розлучився зі своєю дружиною. Що там у них з Уляною було, не мені судити, не мені й розбиратися в їх сім’ї. Але […]
Цього літа бабуся забрала наших дітей до себе в село. Ми з чоловіком дуже зраділи, адже могли більше працювати і були спокійні. Але раз на два тижні ми купували багато продуктів, все складали в багажник і їхали з усім цим в село, адже розуміли, що в свекрухи пенсія маленька і не неї їй не прогодувати троє людей, тому іноді ще й гроші їй давали, щоб вони й до магазину ходили по смаколики. Та цього літа ще й брат чоловіка привіз до матері і своїх двох дітей: з порожніми руками привів онуків до матері, залишив і пішов. Ми з Остапом здивовані були, адже їм щось їсти потрібно. – Нічого, вони, напевно, забули про продукти, я сама впораюся, грошей в мене трішки є, – заспокоїла нас свекруха. Та за місяць брат чоловіка з дружиною жодного разу не з’явилися і ні копійки матері не дали. Остап мовчить, свекруха теж розгнівати їх боїться, а мені вже набридло все і я сама вирішила набрати Ірину
Я чудово пам’ятаю ще ті часи, коли у мене було таке гарне дитинство з найкращими канікулами в дитячих таборах для відпочинку, а якщо вже я і залишалася в місті, то […]
Нічого не розумію. Невістка ж знала, що я до них прийду, я ж попередила. Куди вона могла подітися? – говорю я сама до себе під дверима квартири сина. Я була відверто засмучена, адже я перлася через все місто, з двома сумками гостинців, і все заради того, щоб зараз стовбичити тут під зачиненими дверима? Найприкріше, що Юля знала про мій візит, вони на минулому тижні в неділю у мене були, і я попередила, що приїду до них в середу, але все одно пішла з дому
“Нічого не розумію. Невістка ж знала, що я до них прийду, я ж попередила. Куди вона могла подітися?”, – говорю я сама до себе під дверима квартири сина. Я була […]
В неділю був день, коли ми мали приїхати в село, піти на службу, а після і на кладовище, щоб запалити свічку в день коли не стало матері. Ми планували все зробити, як годиться. Але на самому порозі ми зрозуміли, що все піде не за планом. Тато нас зустрів і доволі радісний. Вони з Юлею сиділи на тирасі і пили каву. Ми взяли з багажного відділення продукти, які купили в місті і понесли їх на кухню. І я і Наталя були здивовані. За рік часу, поки ця Юля живе з батьком, вона все змінила. На стіні у вітальні не було їх спільного з мамою портрета, а на кухні все так змінилося, що я не розумів, де стоять горнятка
Я зайшов на кухню, щоб набрати води, але ніби потрапив в приміщення, в якому ніколи не був. Ця жінка змінила все. Навіть прибрала улюблене мамине горнятко, яке для неї вручну […]
Ми з Мар’яною 4 роки разом жили однією сім’єю. До РАЦСУ не ходили, адже вважали, що в житті це не головне, вже як у нас буде дитятко, тоді й оформимо все офіційно. Ми жили в квартирі Мар’яни, але я дуже добре, на той час, заробляв і усі гроші вкладав в ремонт. А нещодавно став помічати якусь дивну поведінку з її сторони, таке враження, що вона віддалялася. Я не наважувався почати розмову з Мар’яною про те, що ж могло статися, але вона сама мені відкрила очі на правду
Так вже вийшло, що я вже 4 роки живу в цивільному шлюбі. Раніше ми з Мар’яною планували створити власну сім’ю та стати батьками щасливих дітей, але фінансове становище нам цього […]