Рубрика: Людина
Все своє життя я витратила на дітей, щоб вони ні в чому не потребували. Але коли я постаріла, то зрозуміла що виростила nоганих людей
Ми з чоловіком все життя працювали, щоб наші діти ні в чому не потребували. Спочатку влаштували їх в кращі інститути країни, доnомогли їм з навчанням, потім також і з житлом […]
Я невістку з квартири не виганяла. Боронь Боже! Я просто сказала після п’яти років життя під одним дахом, щоб вони мені платили кожного місяця по п’ять тисяч гривень. Я ці гроші не планувала тратити, бо мені своєї зарплати хватає. Я хотіла відкладати і коли вони б таки надумали чи доросли до власного житла, я б їм все до копійки віддала. Але моя пропозиція Ярині не сподобалася. Вона спакувала манатки і переїхала до своїх батьків
Я невістку з квартири не виганяла. Боронь Боже! Я просто сказала після п’яти років життя під одним дахом, щоб вони мені платили кожного місяця по п’ять тисяч гривень. Я ці […]
– Я знала, що ти не можеш зробити нічого хорошого! – узялася в боки сестра. – До речі, не пам’ятаю, щоб ми з Миколою звали тебе на весілля
– Буде правильно, якщо ми допоможемо молодим, – прошепотіла на вухо молодшій доньці Олена Віталіївна. – Ти про що взагалі? – Тетяна хитро примружилася і запитливо дивилася на матір. Жінка […]
Таня була у себе в кімнаті. Раптом хтось постукав у шибку. Дівчина відсунула фіранку. За вікном стояв її хлопець Макар. – Будь що буде! – подумала дівчина. Вона тихо відкрила вікно, вилізла на вулицю і повела хлопця в садок. – Ти навіщо прийшов?! – запитала вона. – Скоро батько прийде. – Я чув тебе збираються сватати за Сергія? – тихо запитав Макар. – Давай втечемо разом, Таню?! Серце дівчини стрепенулося. І вона… Погодилася… Вони домовилися зустрітися післязавтра і поїхати разом у місто… Таня полізла по маленьку валізку, яка була на шафі. Раптом з неї випали фотографії. Таня взяла одну з них і аж присіла від побаченого
– Що, бабусю? Принести води? – Уляна помітила, як бабуся відкрила очі і подивилася кудись у стелю, облизуючи кінчиком язика пересохлі губи. Не повертаючи голови, та ледь чутно сказала: – […]
-Ви не уявляєте, що я мав зробити, щоб отримати цей будинок. Це були не звичайні гроші, – повільно сказав Юліан, наче не хотів, а мусив сказати всю правду. – У батьків були свої секрети. Вони знали, що якщо я не отримаю будинок, я можу все розкрити
Я дізналася сімейну таємницю. Батьки заплатили моєму братові за його мовчання і закрили йому рот на роки. Щорічна сімейна зустріч пройшла мирно, хоча в повітрі відчувалася напруга. Цей час разом […]
Коли ми сказали свекрухи, що разом з онуком не зможемо послати продуктів, вона відмовилася його приймати. Ось яку відповідь ми дали їй
Зі свекрухою, Амалією Тимуровною, ми жили мирно. Вона у себе в квартирі, ми у себе. В гості до нас не приїжджала, вважаючи за краще запрошувати нас. Працювала і отримувала nенсію. […]
Тоді Любов Тарасівна взяла штани, поклала їх на прасувальну дошку і показала, де має бути складка. А потім сказала: “Якщо йому не сподобається, як ти їх погладила, скажи йому, щоб надалі робив це сам” – і просто пішла на кухню. Я думаю, мама, мабуть. Де там – свекруха! Найперша встигла. І хоча мороз стояв неабиякий, вона була щодня. То з супчиком, загорнутим у фольгу, то з курочкою та пюре. Її до нас не пускали. Була у нас з Ярославом річниця весілля, а він захворів, лежав удома. Я повертаюся з роботи і чую, як вона йому каже: – Тяжко не важко, вставай і йди їй за квітами і тортом! Та сьогодні й ходити нікуди не треба, все є в інтернеті. Замовляй зараз же! І приведи себе в порядок, а я допоможу прибрати і стіл накрити. А потім після паузи сказала те, чим завоювала мою безумовну любов:
Коли у нас з Ярославом народився перший син, перше, що моя свекруха Любов Тарасівна сказала синові, що мені потрібно найняти помічницю по господарству. Це при тому, що сама вона все […]
Віталік неодноразово намагався виступити посередником у сварках між своєю дружиною та її сестрою, але щоразу натрапляв на невдоволення. Одного разу він зрозумів, що його терпіння зникло.
У Віталіка та його дружини Пелагеї довгі роки був щасливий шлюб, у якому народилося троє дітей. Вагітності Пелагеї протікали важко через її харчову непереносимість, через що їй часто хотілося того, […]
— У суботу їдемо на пікнік із дітьми – повідомив він дружині, тоном, що не терпить заперечення. — У нас залишилося зовсім небагато грошей до зарплати, а Віті потрібно взуття купити, – дружина засмучено вела в розумі підрахунки, – для пікніка нам доведеться витратитися, м’яса купити, овочів і фруктів. — Я одного не розумію, – розбурхався чоловік, який ще не забув сварку через слово «мій», – в інших грошей вистачає на все, їхні дружини не скаржаться, як ти, і не ниють
— Я вчора на роботі розповідала дівчатам, як ми їздили на лісове озеро. Усі так заздрять, прямо слину пускають бульбашками.— І що ти там такого розповідала, що аж слину всі […]
Олена Петрівна вирішила зробити у хаті ремонт. Вона провела газ, зробила опалення, влаштувала генеральне прибирання… – Давай, кажи, що тобі привезти з матеріалів і з продуктів! – подзвонив їй внук Віктор, який допомагав Олені Петрівні з ремонтом. – Я на вихідні приїду. Вони якраз поклеїли нові шпалери, коли в Олени Петрівни настали іменини. Жінка зібрала всіх сусідів до себе на свято. Прийшли і місцеві мешканці, і давні знайомі, які приїжджали в село, як дачники. Серед них була одна сім’я – баба Валя, ровесниця Олени Петрівни з онучкою Оксаною. Віктор побачив дівчину і просто не повірив своїм очам
Олена Петрівна вирішила нарешті кинути роботу й піти на заслужений відпочинок. – Правильно, мамо, – говорила їй дочка Світлана. – Ти все говорила, що ось аби доопрацювати до пенсії, а […]