На пенсії я нарешті знайшов своє щастя, щиро закохався. Хоча все життя моя дружина казала мені, що я нічого не вартий.

Моя дружина мене остаточно дістала. Терпів її весь цей час, бо шкодував сім’ю, адже у нас двоє дітей. Але тільки зараз я зрозумів, що все життя вона вправно маніпулювала мною. […]

— Що ж з ним сталося? Зовсім ніяких інтересів у житті. Поїсти та поспати. Працює від зарплатні до зарплатні, а вимагає з мене. Наварюй йому м’яса, мовляв набридли твої супи, мати. Ледь що не так, кришки з каструль жбурляє. Учора он супу наварила, а він незадоволений, що знову суп. Я йому кажу, мовляв Павлику, а суп – то чим тобі не догодив? Він смачний, свіжий, з м’яском, усе як ти любиш. А він мені знаєш що заявив? — Вчора суп був, сьогодні знову суп. Ти б мені м’яса посмажила хоч, мати. Мужик я чи як

— Привіт, Танечко. Це і є та сама Поліна? А я думаю, що ви тут шумите? Здрастуй, Поліночко, здрастуй, моя хороша. Можна я хоч оком глянути, що вийшло у вас? […]

Тітка приїхала з донькою і зятем в гості, привезли м’яса і дорогого вина, але моя мама виставила їх за двері.

У моєї мами велика родина. Колись їх було шестеро дітей, але тепер залишилося тільки троє. Моя мама і одна з моїх тіток живуть у селі, мають тимчасові підробітки, зокрема влітку, […]

— Ось мій гребінь тобі на удачу, – сказала бабуся, – часто не носи, а то силу втратить. А коли треба, щоб саме цього дня пощастило, то помолися, прилаштуй у волосся гребінець, та не дуже помітно щоб було. І все буде добре. — Ой, бабусю, – розсміялася Надя, – невже ти в це віриш? Хіба так буває? Прямо чаклунство якесь

У Надії з дитинства було густе волосся. Усі милувалися її косами. Бабуся казала: —У мене ти вдалася, внученько. От і я не блищала особливою красою, але на мої коси завжди […]

Коли ми приїхали на дачу до свекрухи, вона вручила мені дві коробки. Відкривши їх, я мало дару мови не втратила.

Ми з чоловіком познайомилися, коли нам було всього по вісімнадцять років. Ми були молоді, але шалено закохані, тому вирішили якомога раніше одружитися. Через рік після весілля я завагітніла. Коли ми […]

— Що означає, не розраховуй? Вона сама без допомоги не зможе! — Попроси свою матір. Нехай поживе в нас тиждень. Ітак нічого не робить. — Вона взагалі то підробляє! Та й якось не думаю, що їй сподобається така пропозиція, за твоєю матір’ю відходи виносити. — Ну тоді не знаю придумай щось, у будь-якому разі тобі доведеться знайти вирішення цієї проблеми, бо я вже взяв путівку…

— Виходить, операцію треба робити? — Костянтин глянув на дружину. Уляна була схвильована і не знала, як бути. З одного боку, ситуація вимагала негайного вирішення, а з іншого, залишати чоловіка […]

— Це ти у всьому винна, – щодня чула Маргарита, – це ти тата діставала своїми причіпками! Чого тобі не вистачало? Навіщо ти йому постійно скандали влаштовувала? У Маргарити з дочкою Христиною стосунки зіпсувалися після розлучення. Дівчинка вирішила, що…

— Це ти винна, – щодня чула Маргарита, – це ти тата замучила своїми причіпками! Чого тобі не вистачало? Навіщо ти йому постійно скандали влаштовувала? Справжню причину розірвання шлюбу Маргарита […]

Марійка намагалася вчитися щосили, щоб виїхати з села і більше не повертатися. Для цього потрібно було вступити до інституту на бюджет і отримати місце в гуртожитку. Ніхто в неї не вірив, крім сестер, які вже виїхали з цього болота. А мати, навіть і чути нічого не хотіла про плани доньки. – Шо ти вигадала !? Який інститут, зовсім кукуха поїхала? – злилася Наталя. – До нас в корівник підеш або на зерносклад. І так вже два роки час даремно втрачаєш, треба було після дев’ятого класу атестат забирати! Виростила вас а ви хочете мене напризволяще кинути…

– Ну ти даєш, Марійка! В місто зібралася, чули, дівчата !? – зареготала Ніна. – А вам яке діло? – сердилась Марійка. – Я поїду в інститут вступати, не хочу […]

Даша акуратно змила залишки молока в раковині, і намагаючись не грюкати дверцятами, поставила пляшку в холодильник. — Молока мало залишилося, вранці кашу нема на чому варити дитині, – сказала вона бабусі, яка визирнула з кімнати, накидаючи на плечі пальтечко і вислизнула за двері. Старенька здивовано підняла брови, побачивши, як під пальто блиснула ошатна, синя сукня

— Бабусю, наглянь будь ласка за Левком, а я по продукти сходжу. Намагаючись не розбудити дитину, яка щойно заснула, Дарина поклала її в ліжечко і пройшла на кухню. — Я […]

– Тебе Валерій покликав на знайомство з батьками? – запитала Надію її бабуся. – Коли йдете? – Сьогодні ввечері, – відповіла дівчина. – Якраз буде день народження його батька. – Ти ж розумієш, що не тільки на день народження йдеш? – раптом запитала старенька. – А й на оглядини теж! – Ой, бабусю, я і так хвилююся, а ти ще й нагадала… – зітхнула Надія. Вона вдягнула синю сукню, туфельки, зробила зачіску. Батьки Валерія зустріли Надію із сином у коридорі. Вони запросили молодих до столу. Надія зайшла в кімнату глянула на диван і… Не повірила своїм очам! Надія стала, як укопана

У Надії з дитинства було густе волосся. Усі милувалися її косами. Бабуся казала: – У мене ти вся, внученько. Ось і я не виблискувала особливою красою, але на мої коси […]