Рубрика: Людина
Поки не вклалися в ремонт свекрушиної квартири, вона була сама люб’язність, а тепер постійна лається, що ми їй заважаємо
Я одразу казала чоловіку, що жити з його мамою погана ідея, але він не вірив. Ось зараз живемо, як на мінному полі, і з’їхати не можемо – всі гроші пішли […]
— Чого ти плакала? — Тобі яка різниця? Такий агресивний тон був настільки для неї не характерний, що Максим замовк, не знаючи, що відповісти. І просто вирішив згладити обстановку, запитавши, де вечеря. — Сходи до мами і поїж. Ти ж туди нескінченно гроші переказуєш, нехай годує, – зло зашипіла дружина
— Максиме, зарплату дали? Голос жінки тремтів від нетерпіння. Але чоловік був не готовий до того, що буде потім. Тому, зітхнувши, сухо відповів: — Ні, мамо, затримують. Жінка секунду помовчала, […]
Павло повернувся додому з роботи. – Кохана! Я вдома! – гукнув він до дружини. Марина не відповідала. Чоловік зайшов на кухні і застав там дружину. – Щось сталося? – запитав Павло, помітивши, що Марина дуже засмучена. – А це ти мені скажи! – відповіла жінка. – Я тебе не розумію, – розвів руками Павло. – А я тобі зараз поясню, – єхидно посміхнулася дружин, відкрила свій ноутбук, і повернула його екраном до чоловіка. – Павло, як ти це поясниш?! Павло глянув на екран ноутбука і остовпів від побаченого
Дивовижний час – початок весни. Повітря ще морозне, але вдень сонце вже розтопило сніг на дахах, і кришталеві бурульки кидають веселі бризки на перехожих. Як до речі придумали колись революційно […]
Ярослав дуже закохався в Іру. Вона була на десять років молодша, ефектна, доглянута жінка. Її краса і впевненість у собі підкорили чоловіка з першого погляду! Ярослав поводився, як закоханий юнак. Він чи не щодня надсилав коханій квіти і подарунки. Його навіть не бентежило, що в Іри була доросла дочка. Чоловік взяв на себе забезпечення всіх капризів коханої, не рахуючи витрат… – Любий, а можна я твою картку собі заберу, щоб тебе щоразу не турбувати? – якось запитала Іра. – Звичайно! – погодився Ярослав. – Бери і купуй все що треба. А через пів року сталося таке, що Ярослав би в житті не повірив
Ярославу кілька місяців тому виповнилося шістдесят років. Відмінний вік для того, щоб користуватися земними радощами і благами. Свого часу чоловік твердо вирішив не пов’язувати себе шлюбом і не ставати батьком. […]
– Я в тебе трохи грошей позичила, як буде можливість, поверну! – Сказала мати, покинувши весільну урочистість, та прихопивши подарункові конверти
– Костя, ну може ти все-таки зробиш виняток і запросиш свою маму на наше весілля? – з надією запитала я. За два роки, що ми були разом, я жодного разу […]
Памперси, каже мама Славка, взагалі не потрібні, бо це дуже дорога і не корисна річ, раніше всі без них обходилися, її діти так виросли і онук виросте! Славко і під час нашого стрічання такий був. Про жодні кафе, а тим більше ресторани, навіть мова більша не йшла. Ви що! Заощаджувати треба, а не транжирити гроші. На день народження – одна троянда, та й та не першої свіжості, щоб дешевше, а навіщо витрачатися, якщо все одно через день зав’яне, тільки дарма витрачені гроші. Коли Славко бачив, що я незадоволена, казав, що коли одружимося, тоді й зекономлені гроші стануть у нагоді. Мені б бігти від нього якнайдалі ще тоді, але я погодилася вийти за нього заміж…
Славко і під час нашого стрічання такий був. Про жодні кафе, а тим більше ресторани, навіть мова більша не йшла. Ви що! Заощаджувати треба, а не транжирити гроші. На день […]
Стефо, але ж це не справедливо по відношенні до старшого сина. Як не крути, а без його допомоги ти б давно пропала. Треба було той спадок хоч порівну розділити. А ти якось все зробила, не по-людськи, – сказала я сестрі. – Іван, не переживай, з такою дружиною ніколи не пропаде, а ось Володі завжди менше везло. Хоча ні, не так, дружина таки у Володі краща, якась більш людяніша і про мене ніколи не забуває, в гості заходить, – захищається сестра
– Стефо, але ж це не справедливо по відношенні до старшого сина. Як не крути, а без його допомоги ти б давно пропала. Треба було той спадок хоч порівну розділити. […]
У 28 років я поїхав працювати в Голландію програмістом і залишився жити в Амстердамі. Мої матір з сестрою залишилися вдома, у них також лишилася моя машина. Через деякий час сестра попросили мене дозволити їй користуватися машиною, бо я за кордоном, а машина все одно стоїть. Я за своєю наївністю дозволив. Через рік я зрозумів, що за кордоном доведеться залишитися довше і вирішив продати машину. Ось тут розпочалося! Сестра відмовилася віддавати машину. Потім почала говорити, що вона вклала в неї гроші, робила заміну якихось деталей, і я їй мушу спочатку компенсувати цю вартість. На мої аргументи, що вона цілий рік їздила на ній, ніякої реакції. Потім я вирішив, що краще заплачу їй гроші. Я зміг взяти кілька кредитів. Інакше довелося б безхатькувати у буквальному значенні слова
У 28 років я поїхав працювати в Голландію програмістом і залишився жити в Амстердамі. Мої матір з сестрою залишилися вдома, у них також лишилася моя машина. Через деякий час сестра […]
Наталя готувала на кухні вечері, коли почула, як з кімнати дзвонить її телефон. – Толік, принеси будь-ласка мій телефон, – гукнула вона до чоловіка. Через декілька секунд на кухню з’явився Анатолій. – Хто там дзвонить? – запитала Наталка. – Написано “тато”, – байдуже відповів чоловік. – Як “тато”? Ти добре подивився? – підозріло запитала Наталка. – Ну так. Ось сама глянь, – Анатолій повернув екран телефону до дружини. – Цього не може бути! Мого батька не стало, – здивувалася жінка. Наталка швидко забрала телефон з рук чоловіка, підняла слухавку і заціпеніла від почутого
Мати і дочка посварилися прямо на весіллі через нісенітницю: Марія Дмитрівна добряче перебрала і поводилася не дуже красиво. Зятя Анатолія вона не прийняла відразу, заявивши, що все життя мріяла про […]
Артем з Ритою одружилися. Молоді стали жити у матері Артема. Марія керувала невісткою на повну! З вулиці бувало зайде, цятку якусь на підлозі побачить і хмуриться одразу. Рита швидко бігла по ганчірку, щоб відмити плямку. Артем бачив поведінку матері, але тільки посміхався. – Правильно, мамо, правильно! – казав він, коли Рита не чула. – Вчи її всьому, мені хороша дружина потрібна. Рита дівчинка непогана, але нічого не вміє… А якось Рита зварила суп. Артем скуштував його і швидко побіг у ванну. – Ти що таке наготувала?! – вигукнув він. – А що не так? – закліпала очима Рита. Вона не розуміла, що відбувається
Над круглим столом зі скатертиною світила теплим світлом люстра, створюючи відчуття затишку. На столі були рівно розставлені тарілочки з гарною нарізкою. Салатик, фрукти… Не те, щоб Марія дуже старалася, коли […]