Рубрика: Людина
— Ірина Андріївна? — здивованим тоном і розширивши від подиву очі сказала Аліна. — Що ви тут робите? Жінка різко скинула з себе хлопця і швидко підвелася з ліжка. — Що я тут роблю? Ти серйозно мене зараз про це питаєш?
— Мамо, досить на мене тиснути, досить мені постійно говорити одне й те саме! Скільки можна вже, врешті-решт? — обурювався син Ірини Андріївни, Саша. —У тебе взагалі є в запасі інші […]
Я не хатня робітниця тобі, за собою прибирай, а ти мені не прислуга, — заявила вона Ніні. — Ти — моя компаньйонка, і живеш безоплатно на моїй території. Продукти купуємо навпіл, а ти читатимеш мені книги, у мене зір зовсім поганий, допомагатимеш по господарству, і, звісно, співатимеш, ти ж хочеш стати співачкою? У мене чудовий слух, я одразу почую фальш, тож не халтур
На відміну від багатьох своїх подруг, Ніна виросла у повній родині. Тато — успішний інженер, а мама — скромна бібліотекарка. У їхній хаті завжди пахло свіжою випічкою та старими книгами, […]
— Тепер ти задоволена, Машо? — запитав він її після засідання. — Аліменти будеш отримувати в два рази менше, ніж я тобі просто так давав. Тепер ані копійки зверху не дам! Звичайно, Варі потім мама розповіла, що тато жадібний, гроші затиснув, Варю не любить і все в такому дусі.
— Варя, ну в кого ти у мене така… нерозумна? — вкотре журилася мама, дивлячись на дівчинку, яка під важким поглядом матері вже перестала посміхатися і колупала носком черевика землю. […]
– Не знаю, як Лєра з таким чоловіком живе? Вона, мабуть, і копійки витратити без його дозволу не може, – переживала мати. – Та, якби не Ігор, я б за рік уже в золоті купався! – нарікав брат
– Ігорю, не плануй нічого не суботу, – сказала чоловікові Лєра, ставлячи перед ним тарілку. – А що нас чекає у суботу? Очікується тайфун чи торнадо? А може, до нас […]
Я самотужки виховувала доньку. Сама не доїдала та економила, аби лиш їй все гарне купити, щоб Полінка не відчувала тих злиднів і мала щасливе дитинство… І ось минули роки. Донька вийшла заміж та живе з чоловіком у місті. Одного дня я спекла улюблені домашні булочки Поліни й вирішила зайти в гості.
Чоловік покинув мене з маленькою дитиною на руках, тому виховувати доньку мені довелося самостійно. Звісно, я не могла забезпечити їй розкішного життя, але робила все можливе, щоб Поліна мала все […]
— Нічого собі новина! А ти на дитину час знайдеш? З такою роботою. — Коли гроші дзвенять у кишені, можна вирішити дуже багато проблем! Оля погодилася, тільки не зрозуміла, як дитину можна порівнювати з проблемою…
— Ромочка, — благала Алла, — йди додому, мій ти хороший! — Не хочу! — хитав головою Роман, будучи напідпитку. — Там вона! — Дорогенький, не можна викликати у неї […]
— Тату, але ж це змінить усе. Спадщина, бізнес… — Денис, ти серйозно? Мова про людське життя, а ти думаєш про спадщину? — Я думаю про сім’ю! Про те, що ми будували роками! — А вона хіба не сім’я? Вона моя донька, твоя сестра. — Сестра? Тату, я її не знаю! Вона чужа! — Була чужа. Тепер буде рідна
— Володимире Петровичу, документи на злиття готові, — секретарка кладе на стіл надрукований договір. — Завтра зустріч з американцями. Володимир киває, не відриваючись від екрана. У свої п’ятдесят вісім років […]
– Ти поговорила б із нею, – довірливо сказала Ніна Семенівна. – Ви ж з дитинства дружите! Може, варто нашій сталевій Маші стати трохи м’якшою, щоб чоловіки від неї не тікали? Маша виштовхала Ріната в коридор, щоб син не бачив і не чув того, що зараз буде відбуватися. Потім затягла його на кухню. А там, приклавши до стіни, дозволила стекти на підлогу.
— П’ять хвилин уже вдома, чому вечеря не на столі?! — закричав Рінат. Маша стрималась, розтягнула губи в усмішці й спокійно промовила: — Любий, я не хотіла, щоб охололо! — […]
«67 років на самоті: я благаю дітей прийняти мене, але вони відмовляються»
«Мені 67 років, і я живу сама. Благаю дітей забрати мене до себе, але вони відмовляються. Не знаю, як жити далі…» «Мені 67 років, і я живу сама. Чоловік помер […]
Ірино, ти могла б хоча цього разу мене зрозуміти? Невже важко зварити бульйон, адже мова йде про мого батька, – Сергій виглядав розгубленим. – Про твого батька? Та він і не згадував про тебе, жив своїм життям. А тепер я маю йому бульйон варити? З Сергієм вони разом майже 10 років, живуть у своїй власній квартирі, яку чоловік придбав ще до одруження. Ірина знала, що у Сергія є багатий і впливовий батько, і сподівалася, що свекор їм допоможе. Але при ближчому знайомстві батько Сергія, який давно жив в іншій родині з своєю молодою другою дружиною, дав зрозуміти, що він не збирається допомагати дорослому сину
– Ірино, ти могла б хоча цього разу мене зрозуміти? Невже важко зварити бульйон, адже мова йде про мого батька, – Сергій виглядав розгубленим. – Про твого батька? Та він […]