Рубрика: Людина
Всі гроші, що заробив, пішли на відновлення чоловіка. Цього у неї не відняти – на ноги вона його підняла. А потім…, раптом у неї з’явилася квартира, та й пішла вона від Пархоменка. …Ми з нею випадково зустрілися…, чи не випадково? Я з роботи виходив, а вона мимо йде з Христинкою – подругою своєю. Пам’ятаєш її? І що вони там робили, не знаю, я ж ща містом працюю, це місце не для прогулянок…
Я вже з’їв свою яєчню і допивав каву коли дружина, почервонівши, збентежено і якось ніяково запитала: – У тебе інша жінка? – З чого ти… – Не опускайся до брехні, […]
Сватався до неї ще років десять тому Федько з сусідньої вулиці, та тільки Люська, дівка жвава, увела нареченого. У селі багато думали про долю Євдокії: хтось шкодував, хтось відверто знущався, як та сама Люська.
Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та тільки в селі пару собі так і не […]
—Ні, з цього рахунку я гроші брати не буду, відсотки пропадуть. Я не розумію, в чому проблема? Ти не можеш свої гроші мені переказати? Ну давай я тобі розписку напишу, що позичаю стільки-то і поверну тоді-то, — вже дуже нервовим тоном говорив Костянтин, — ну раз ти мені не віриш на слово.
— Кость, ти мені гроші ще не переказав? — Ні. Мариш, я тут подумав… Давай кожен залишатиметься при своїх грошах? Просто будемо обоє купувати продукти і щось там ще додому. […]
-Ну, що там у тебе? Кажи! Зарплату витратив, чи що? – запитала Олена перевертаючи котлети на сковорідці. -Та ні, тут інше… Я йду від тебе. До іншої жінки. Ми з нею давно любимо один одного…
Олегу було нудно. Ну що це за життя?! Сніданок, робота, обід, робота, дім, вечеря, телевізор, інтернет, спати… З дружиною вони майже не розмовляли – нема про що… Син теж особливо […]
– Краще ви до мене в гості приїжджайте. Я ж спробувала, місто не для мене. А будинок у мене гарний, теплий, та й сама я ще не стара. Ну й валіза у мене модна, може я ще на море поїду! Ніколи не була.
Олена Петрівна навесні повернулася у свою невелику хатину в селі. Ще місцями лежав сніг, але було досить тепло. Сімдесятирічна жінка була ще досить активною. Вона занесла свою велику валізу на […]
Ось уже майже 13 років я одна виховувала свою дочку. Я давно змирилася з думкою, що, можливо, ніколи не зустріну свою людину
Нещодавно у супермаркеті зустріла свою знайому. Вона виглядала сумною, тому я вирішила поцікавитися, чи все у неї гаразд. У відповідь вона поділилася зі мною своєю ситуацією: «З першим чоловіком я […]
Ярему люди знали в селі як чоловіка справедливого, трохи буркотливого, але з добрим серцем. Жив він сам після того, як відійшла у засвіти його дружина Катерина. Донька Оленка давно вже перебралася в місто – працювала там у школі вчителькою молодших класів. Часто дзвонила батькові, приїжджала на вихідні. А тоді одного літа приїхала не сама, а з хлопцем, Сашком. – Не дядько. Тесть я тобі, хоч і не розписані ще. Але знай: донька в мене одна. І душа моя – в ній. Ярема відразу ж повів майбутнього зятя на город, щоб той показав що вміє
Ярему люди знали в селі як чоловіка справедливого, трохи буркотливого, але з добрим серцем. Жив він сам після того, як відійшла у засвіти його дружина Катерина. Донька Оленка давно вже […]
Телефон довго шукали, та знайшли. Виявилося, діти грали і забрали з собою. Ганна порадила його залишити у сейфі у номері до кінця відпустки. Закрила і код Олексію не сказала. Кому потрібно, ті знали телефон Ганни, а для решти він у відпустці. Як добре, що телефон загубився, подумала Ганна вчасно. Так навіть краще.
– Ганно, де ти хочеш провести відпустку? – А коли? – Ну, через місяць, ти ж зможеш домовитися? – Зможу. У нас із цим проблем немає. – Ну тоді вирішено, […]
– Ну Вадим, ну ми ж не чужі! – Знову завела свою лисячу пісню Світлана, зовсім не звертаючи уваги на те, що поряд з Вадимом стоїть його дружина. – Ну, я ж до тебе повернулася. Ну, я ж знаю, ти мене кохаєш. Якби вона ось так прийшла років зо три тому, він був би щасливий і пробачив би їй все. Але тепер у нього є Маргарита і він її дуже любить.
Маргарита з Вадимом увійшли до квартири й остовпіли. У коридорі, прямо на підлозі, валялися шуба, чоботи та дорожня сумка. Вони перезирнулися один з одним. Поки вони були на роботі, хтось […]
– Синку, я ж тобі фото показував: він милий, такий пухкенький. Добрий. Не відволікай мене, бачиш, машин багато. Вихідний, а затори страшенні. Ми й так уже спізнюємося.
– Ні, і ще раз ні! Я проти. Ми чудово жили без собаки і проживемо ще сто років без неї. – Не проживемо, ні, не проживемо, – Олесь уже не […]