Рубрика: Людина
О четвертій-п’ятій ранку вона вже може пилососити. Мити вікна? Легко. Протирати плінтуси чи навіть переставляти меблі? Це її хобі. Все почалося з того, що Надія Степанівна вирішила “не заважати чоловікові” і перебралася до нас. Кожен мій ранок тепер — це випробування. Прокидатися о третій чи четвертій ранку через співи в душі? Це новий досвід, який я не просила. Свекруха, мабуть, думає, що ми живемо у музичній школі, бо її репертуар постійно змінюється: то народні пісні, то щось сучасне, то абсолютно незрозумілі імпровізації. Іноді я навіть починаю думати, що у неї справжній талант, якби це не заважало моєму сну. Як тільки співи закінчуються, починається кухня. Шкварчання, торохтіння каструлями, запах смаженої їжі, що заповнює кожен куточок дому. Сніданки? О так, вони у нас тепер королівські. Вергуни, оладки, чебуреки
Вже два тижні я живу в якомусь цирку. До нас переїхала свекруха – тимчасово, поки у їхній квартирі триває ремонт. Триватиме він, якщо вірити словам свекра, ще місяць, а я […]
Марія була на роботі. Наближався час обіду. – О, вже майже перша година, – глянувши на годинник промовила Марія. – Пора пообідати. Жінка вимкнула свій комп’ютер і попрямувала в кімнату відпочинку, взяти з холодильника свій обід. Марія швидко підійшла до дверей кімнати відпочинку, як раптом почула, що там хтось є. Жінка вже хотіла було увійти, як раптом почула двох своїх колег, і розмовляли вони про неї! – А це вже цікаво, – зацікавилася вона. Марія тихенько причаїлася біля дверей, прислухалася до розмови і остовпіла від почутого
– Вітя, а що у вас із Марією Мельник? Часто бачу вас разом. Зустрічаєтеся, чи що? – пролунав глузливий чоловічий голос через нещільно зачинені двері офісної кухні. Марія, яка в […]
Я досі не можу зрозуміти свою сваху. Ну от як такою можна бути? Це був її день народження, ювілей. Звичайно, свято, родина, друзі – все, як має бути. Свати у нас досить заможні, варто сказати. Ми приїхали до сватів у гарному настрої, з подарунком, щоб привітати її, посидіти, поспілкуватися. Гостей було повен дім: і дорослі, і діти бігали всюди, галасували. Усе, як на нормальних святах. Спершу я й подумати не могла, що щось піде не так. Стіл ломляться від страв, настрій піднесений, музика грає. Все шикарно. Але все ж один момент мене буквально вразив. На столі стояло три чи чотири торта. Великі, гарні, кожен кращий за інший. І тут я помітила: торти майже цілі. Ну, може, трохи поїли, але залишилось багато. І що робить сваха? Вона акуратно бере всі торти, загортає, складає в холодильник і навіть не подумала запропонувати комусь шматочок із собою взяти
Я досі не можу зрозуміти свою сваху. Ну от як такою можна бути? Це був її день народження, ювілей. Звичайно, свято, родина, друзі – все, як має бути. Свати у […]
— Що там з вечерею? – увійшов Денис на кухню. — Готую. — Ясно. А я тут собі нову комп’ютерну гру купив, наша українська, – похвалився він. — І дорого коштує? — Та яка різниця, – відмахнувся чоловік. – За кредити і квартиру я заплатив. Тож, це вільні гроші. «Ось як, – подумала Саша. – Вільні». У неї такого поняття не було, а якщо і з’являлося щось, то вона поспішала порадувати близьких. А коли її хтось радував
Олександра поспішала додому, тримаючи в руках два пакети. Учора вона отримала зарплату і вирішила порадувати своїх домочадців. Чоловікові купила дорогу каву, знаючи, що він жити без цього напою не може. […]
— “Жила б собі одна”, – мрійливо й сумно повторює мама. – “Прибрала раз на тиждень і все, чисто. Цілодобово б біля плити не стояла, чужий бруд не вимивала б. Як тато без мене? У нього дві доньки є. Але й це ще далеко, у нього є руки й ноги. Я все життя своє на нього поклала, вічно терпіла і була в прислугах, якби ти знала, як мені набридло все це! Ось у тебе чоловік, з роботи прийде, хапається за домашні справи, веселий такий, позитивний. У мене такого ніколи не було. Ти ж пам’ятаєш, яким він із роботи був. І як усім умів настрій зіпсувати. Ех
— Почуваюся справжньою свинею, – ділиться з подругою Владлена. – І виходу в мене поки що ніякого немає, і від того, що мама страждає, мені погано. — Ну гаразд тобі, […]
Настя повернулася додому на таксі. Сьогоднішній вечір вона провела в гостях у своєї шкільної подруги. Чудово посиділи, згадували молодість. Настя змила макіяж, переодяглася в затишну домашню піжаму, включила свій улюблений серіал. Раптом їй подзвонила Марія. – Привіт ще раз, я щось забула? – здивувалася Настя. – Совість ти свою забула! – вигукнула Марія. – Ти про що? – спантеличилася вона. – Про що, питаєш? Я про тебе і мого чоловік! Думаєш я не знаю, що ти задумала! – обурено вигукнула подруга. – Марія, що ти таке кажеш?! Я тебе не розумію! – здивовано сказала Настя, не розуміючи, що відбувається
– Настя! Мельник! Настя обернулася і побачила, як до неї з розкритими обіймами через весь магазин мчить жінка. Вона міцно обняла її, а потім відсторонилася і широко посміхнулася. – Не […]
То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча євро. Вони з подругами зібралися їхати на Різдво у Париж. – Ти ж казала, що тобі квартира потрібна. Якщо ти так тринькатимеш гроші, то житло для тебе ми ще не скоро придбаємо, – кажу. – Мамо, ну що ти починаєш. Ти – моя мама, і ти зобов’язана мене забезпечувати, – заявила Аліна
– То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча євро. Вони […]
Цього дня Надія встала дуже рано, вона заварила чай з м’яти й малини і, хоча в квартирі було ще темно, вона не вмикала світло, а сиділа у пітьмі. Рівно три роки тому не стало її чоловіка, а вона ж його й до того багато років не бачила і досі не знає, де спочиває її Дмитро. Пила його улюблений чай і згадала важку осінню розмову, яка відбулася багато років тому і яка розділила її життя на до та після
Як завжди останнім часом в житті Надії знову настав похмурий, сірий, осінній ранок. Надія дуже не любила осінь, ніколи не любила її, а останні роки й тим паче. Тому що […]
Ігор час від часу телефонував матері, але швидше для годиться, щоб не бути поганим сином, і навіть не пам’ятав, коли востаннє навідувався до неї в гості. Для мами у нього завжди не було часу. І ось, після розлучення, він зрозумів, що саме мама є єдиною близькою для нього людиною, тому запропонував матері переїхати до нього
Ігор давно відчував порожнечу. Йому було п’ятдесят, і, здавалось би, все в житті вже було: робота, квартира, достаток. Але цього було недостатньо, щоб відчути повноту життя. Ігор не раз сидів […]
Кігтями кіт зачепився за кофту, ту саму, що бабуся відписала онукові. — Ну ось і мій спадок, як у казці. Пам’ятаєш, Василю, казка була про братів, одному з яких дістався кіт. Тільки мені з кофтою, а не в чоботях, – розсміявся Вова. Три тижні минуло після того, як не стало бабусі, а ніби нічого не змінилося. Речі лежали і стояли на тих самих місцях. Марія планувала зробити косметичний ремонт перед тим, як переїхати, але таких грошей у неї не було
— Раніше потрібно було про спадщину думати. А зараз як ділити будемо? – Марія задумливо підібгала губи. — Ти це мені? – Володя повернувся до сестри і важко зітхнув. Він […]