Рубрика: Людина
Знову чоловік явився у неділю пізно ввечері з села з банкою кабачків і однією капустиною. Я навіть дивитися не стала на ці смішні “дивогостинці”. Сил у мене вже немає. Ми живемо в місті, і я чудово можу купити все це на ринку чи в магазині, але він чомусь продовжує їздити до своїх батьків щовихідних, ніби це найважливіше завдання в його житті. Я вже просто не знаю, як вплинути на чоловіка, врятувати нашу родину й припинити цю нескінченну несправедливість. Кожнісіньку суботу і неділю він їздить до своїх батьків у село, і це вже давно перетворилося не на сімейні зустрічі, а на постійний конфлікт у нашій родині. Раніше ми їздили разом – я, чоловік і діти. Коли настав час повертатися додому, їхню машину бабуся з дідусем заповнювали доверху: картопля, буряки, молоко, яйця, м’ясо – усе, що тільки можна уявити. А нам давали символічно: банку помідорів чи кілька кабачків
Знову чоловік явився у неділю пізно ввечері з села з банкою кабачків і однією капустиною. Я навіть дивитися не стала на ці смішні “дивогостинці”. Сил у мене вже немає. Ми […]
Оксана вирішила не запрошувати своїх батьків на власне весілля
Оксана вирішила не запрошувати батьків на своє весілля. Вона вважала, що їхня присутність може зіпсувати торжество. У телефонній розмові з молодшою сестрою Наталією вона теж поводилася зневажливо: – Наташа, тільки […]
– Припини себе марнувати, ти в себе одна. Чоловік твій не тільки не страждає, він навіть винним себе не почуває. Заведи роман на боці. І якнайшвидше. Ти хоч відчуєш себе жінкою
– Вітаю, це Ніна, – голос у слухавці був незнайомий. – Кажуть, ви мене розшукуєте. – Правильно, – Тетяна здивувалася, але знаку не подала. – Хочу поговорити щодо чоловіка. Це […]
Мені 58 років. Я пишу це не для когось, а, скоріше, для себе. Можливо, так я знайду відповіді на питання, які не дають мені спокою і умиротворення. Мені було 16 років, я народила сина. Але мої відомі у місті батьки не дозволили мені виховувати мою дитину і відправили мене за кордон на довгі роки. Можна сказати, що вони виростили мого сина. Я іноді приїздила, але мала житло, роботу і чоловіка за кордоном. Дітей в мене більше не було. Ми виховували з чоловіком прийомну донечку, але вона живе там, де жила я багато років, в Іспанії. Я повернулася в Україну, вже дорослою. Доглянула своїх батьків, їх уже не стало. А потім я поїхала в Київ і знайшла свою невістку. А мого сина вже давно-давно немає. У невістки є синочок, мій онук. І я дуже-дуже хотіла з ним спілкуватися. Моя невістка жила у трикімнатній квартирі і шукала квартирантів, щоби здати одну кімнату. І я орендувала в неї цю кімнату
Мені було 16 років, я народила сина. Але мої відомі у місті батьки не дозволили мені виховувати мою дитину і відправили мене за кордон на довгі роки. Можна сказати, що […]
– Хочу нагадати, що це не тільки твоя, а й моя квартира! – Пішла я ва-банк. – Я з сім’єю маю повне право тут перебувати, і якщо ти цього не розумієш, то це не наші проблеми! – нагадала я сестрі
– А ти впевнена, що твоя сестра буде рада нашому приїзду? – питав мене Борис. – Я так розумію, ви ніколи не були особливо близькими, й у кожної було своє […]
Ніні Михайлівні вже 70 років, але вона й досі працює прибиральницею. А все тому, що директор – її сусід, ще й в одному під’їзді живуть. А вчора вранці Петро Ігорович був дуже заклопотаний, сумний, сам на себе не схожий. Він відразу покликав до себе її: – Скажи мені, Михайлівно, ти нічого підозрілого тут вчора ввечері не бачила
Одного дня сімдесятирічна прибиральниця Ніна Михайлівна увійшла до кабінету директора підприємства – з відром в одній руці, та з великою шваброю – в іншій. – Викликали мене, Петре Ігоровичу? – […]
— Ну, а заміж кличе? – запитала мати, знаючи про кавалера доньки. — Учора натякнув, сказав, як би нам оформити стосунки… — Ну, ось, бачиш, – зраділа Валентина, – правильно каже, чого тягнути. Ти ж погодилася? — Ні, мамо, поки що не погодилася. Старший він… старший за тебе й батька. — І що? Головне, що пенсія хороша, працює, та й житло є. — І що мені його пенсія… любові ж немає, відчуваю я, немає любові… — Тьху ти, Сонько, в кого ти така вродилася? Яка тобі любов треба? У тебе дитина на руках, піднімати треба, гаруєш на кондитерці за копійки… кохання воно все шукає
Соня виросла під окрики батька і бурчання матері. Двоє молодших братів ще з малих років були під її наглядом, у тому сенсі, що уроки перевірити, нагодувати, на вулицю за ними […]
Після того, як ми усиновили маленького Тарасика я була найщасливішою мамою на світі. Скільки тепла і радості він приніс у наш дім. Як довго ми відкидали цей варіант, як довго вагалися. А недавно Артемко якось дивно сидів у своїй кімнаті за письмовим столом, а після покликав до себе. На столику був малюнок, над яким він так старанно працював. Вмить мої очі наповнились слізьми
Після того, як ми усиновили маленького Тарасика я була найщасливішою мамою на світі. Скільки тепла і радості він приніс у наш дім. Як довго ми відкидали цей варіант, як довго […]
Одяг мій в стодолі? Серйозно? — вражено вигукнула невістка, Оля. — Я ж лише намагалася допомогти! У стодолі чисто, сухо, котик не псує! Ну, поглянь сама! — запропонувала Ганна Іванівна, тягнучи до стодоли Олю
Микола та Оля вирушили за кордон на кілька місяців, щоб заробити на нову квартиру та відкрити маленький бізнес. Поки вони працювали на новому місці, їх життя в Україні тимчасово припинилося. […]
– У вас тут стільки всього, тож загрузіть нам у машину картоплі, м’яса, молока. У вас же “все своє”! Мене аж підкинуло, як уявила, що вони знову тут з’являться, та ще й на свята! Я так і сказала чоловіку, щоб його сестриці зі своєю родиною в нашому домі більше і ноги не було. Справа в тому, що наприкінці літа вони вже показали себе у всій красі а тепер, уявіть собі, знову просяться – хочуть приїхати на новорічні свята. Але я сказала чітко: ні. Нехай зустрічають Новий рік вдома чи де завгодно, але не тут! Ми з чоловіком вставали вдосвіта, щоб порати худобу й працювати на городі, вони солодко спали. Їхні діти бігали двором, галасували, ламали квіти, а їхні батьки ігнорували це, лежачи на дивані або сидячи за столом із шашликами
Мене аж підкинуло, як уявила, що вони знову тут з’являться, та ще й на свята! Я так і сказала чоловіку, щоб його сестриці зі своєю родиною в нашому домі більше […]