Рубрика: Людина
Олегу замовили зробити ремонт в квартирі. Він саме клеїв шпалери у спальні, коли гримнули вхідні двері і в коридорі почулося якесь шарудіння. На порозі стояла хазяйка квартири Олена. В руках у неї була коробка з піцою. – Я подумала, що вам треба поїсти, – сказала вона. – Я б склала вам компанію. Вони сіли обідати. Олена сиділа зовсім поруч. – Якби зараз нас побачив ваш чоловік, він би мені мабуть влаштував, – сказав Олег. – Можливо, – погодилася Олена. – Але я маю вам сказати одну важливу річ… Олег здивовано дивився на Олену, нічого не розуміючи
Олегу подобалося працювати руками, він усе вмів – і сантехніку полагодить, і в електриці розбирався, і по ремонту все зробить. Дехто думає, що це нудна робота, але Олег так не […]
– Софія, ти де? – Віктор зателефонував до дружини. – Виходжу з офісу, а що? – запитала вона. – Як що? А де Аліна? Ти з ким її відправила на свято? Вдома її немає, я щойно приїхав додому, – захвилювався Віктор за доньку. – З моїм батьком відправила. Я дзвонила, вони вже виїхали, – пояснила Софія. – Добре, бо я вже розхвилювався. Стій біля офісу, я зараз за тобою приїду, – сказав чоловік і вимкнувся. Віктор забрав Софію з роботи. Подружжя піднялося до квартири, і хвилин за сім почули дзвінок у двері. Софія відкрила двері і аж рота відкрила від зддивування
Другу доньку Софія народила пізно, у сорок років, так вже вийшло у них із чоловіком. Старшій було вісімнадцять, вже навчалася на першому курсі в інституті і раптом таке. Софія спочатку […]
Зіна з чоловіком сиділи на терасі, пили чай та насолоджувалися тишею. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Привіт, Зіна. Це Дмитро! Завтра приїдемо до тебе в гості. Зустрічай, – почула жінка незнайомий голос. – Який ще Дмитро? – перепитала Зіна. – Брат твій. Не впізнала чи що? Одним словом чекай нас завтра! – пояснив співрозмовник і закінчив виклик. – Хто дзвонив? – одразу запитав чоловік. – Брат мій. Дмитро, – здивовано відповіла Зіна чоловіку. – У тебе, що є брат? – витріщив очі чоловік. – В тому то й справа, що немає! – Зіна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи
– Привіт, сестричко, я чула, що ви з чоловіком вже будинок добудували? Чудово, скоро будемо у вас у гостях, похвалитеся, – Зіна слухала голос сестри, але ніякої радості від її […]
Баба Дарина приготувала чисті речі й прибрала в хаті. Вона сходила в банк і зняла всі гроші, що збирала на поминки. Увечері жінка переодягнулася у все чисте, повечеряла і лягла… Баба Дарина, подумки, попрощалася з усіма родичами. Вона заплакала і звернулася до свого чоловіка Ігоря, якого не стало п’ять років тому. – Ну от і все, Ігорчику, – сказала баба Дарина. – Скоро ми з тобою побачимось. Скучила я, Ігорчику, дуже… Раптом жінка почула з вулиці якийсь дивний звук. Баба Дарина взула калоші, вийшла на ґанок і оторопіла від побаченого
Бабуся Дарина зібралася тихо піти… Вона приготувала чисті, нові речі, прибрала в хаті, сходила в банк і зняла всі гроші, що збирала на поминки. Увечері прийняла ванну, переодягнулася у все […]
Віра повернулася додому з двома важкими пакетами у руках. – Коханий, я вдома! – гукнула вона з коридору. Віктор не відповідав. – Дивно, мав би вдома бути, – подумала Віра, поставила пакети на пуф і пройшла у спальню. – Цікаво, і куди ж це він пішов? – думала вона, не виявивши у квартирі чоловіка. Жінка переодяглася, взяла пакети з коридору і вирішила розкласти їх в холодильник. Віра зайшла на кухню, глянула в раковину і застигла від побачено. – І як це розуміти?! – тільки й вигукнула вона
В сім’ї Бондаренків було одне непорушне правило – хто перший повертається з роботи додому, той і готує вечерю. На початку сімейного життя, як правило, це заняття лежало на тендітних плечах […]
Віро, а тобі не соромно просити мене мити посуд? Я працюю, щоб нашій сім’ї всього вистачало. Я ж не робот. Невже ти так втомлюєшся? Ти ж цілими днями дома!, – сказав чоловік. – Ігоре, ти серйозно? Я скидаю все на тебе? А хто ночами не спить, годує, пере, прибирає? – Я ледве стримувала емоції, відчуваючи, як всередині кипить злість і образа. – Може, хоч раз подумаєш, що я теж людина? Що я теж втомилася? З моменту народження доньки Ярини все в нашому домі змінилося. І не так, як я уявляла
– Віро, а тобі не соромно просити мене мити посуд? Я працюю, щоб нашій сім’ї всього вистачало. Я ж не робот. Невже ти так втомлюєшся? Ти ж цілими днями дома!, […]
– Знаєш що, Ганно, – холодно промовила мати телефоном, – я вже давно думала про це. Якщо ти не хочеш проводити зі мною час, якщо ти віддаєш перевагу роботі та дітям, то я позбавляю тебе спадщини
Я сиділа за кухонним столом і розсіяно переглядала документи на ноутбуці. Погляд хоч і блукав рядками, але сенс тексту я ніяк не могла вловити. Натомість перед очима спливали образи з […]
— Що стукаєш? Я й так усе вже знаю. Кирило закліпав очима. — Ех ти! Не довіз мені онуку, впустив стару з косою в автобус. Кирило стояв перед цією жінкою, немов німий, згадуючи, що сталося за кілька хвилин до біди. — На тобі тепер чорна вуаль, не одружишся, поки собака ця цуценят не принесе. Кирило перевів погляд униз, на собаку. Той сидів поруч. Жінка не промовила більше ні слова, повернулася і зайшла в будинок
Дрібний осінній дощик не перестаючи лип до лобового скла. Кирило подивився в ліве дзеркало, а потім на годинник. До кінцевої зупинки плестися ще годину не менше. Розмокла після дводенного дощу […]
Ірина давно підозрювала, що щось не так у шлюбі Світлани, але Світлана ніколи не хотіла відкривати їй правду. Через багато років вона все ж наважилась сказати чисту правду
Вісімнадцять років — це багато, коли йдеться про життя, наповнене потаємними думками і таємницями. Для Світлани цей час був довгим і важким шляхом прихованого болю, якому вона навчилася не надавати […]
У дитинстві для мене було надто дивним те, що бабуся жила дуже бідно, коли моя сім’я мало не шикувала. Потім мені стало ясно
З дитинства у мене залишилися спогади уривками, але все ж таки, деякі речі я чітко пам’ятаю, особливо, коли ці спогади пов’язані з певними людьми. І ось те, що я пам’ятаю […]