Рубрика: Людина
Кажуть, зробити з сільської дівчини міську нескладно, а от навпаки – майже неможливо. Надія стала міською швидко
У селі нічого не сховаєш за залізними дверима або на верхньому поверсі, як у місті. Відразу ж усі знають, хто в гості до тебе приїжджав, що ти придбав, що продав, […]
Під час чергового візиту я з подивом виявила, що тато не приготував вечерю – небувале явище – і виявила, що його холодильник абсолютно порожній!
З того часу, як померла наша мати, мій батько живе один, покладаючись на візити двох своїх дочок, нас, кожна з яких має свій будинок. Під час чергового візиту я з […]
Ольга вийшла з автобуса, несучи в руках важкі пакети. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила вона, оглядаючись навколо
Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік пішов, коли дівчатка були маленькі, а батьків у Лариси не стало вже давно. Зовсім юною вона мріяла про кохання та увагу, тому часто […]
Ще півтора року тому чоловік і свекруха кружляли навколо Оксани і вмовляли зважитися на другу дитину. Тепер вона чула тільки невдоволення і вічні претензії у відповідь на прохання про допомогу або необхідність у грошах. — Одна дитина в сім’ї виросте егоїстом, і взагалі, Дарині потрібен братик, а Петрику – спадкоємець, – висловлювалася тоді Галина Петрівна. — Спадкоємець престолу, титулу чи родинного замку? – не розуміла Оксана. – Зараз час важкий, нам хоча б одну дитину нормально на ноги поставити і все необхідне дати
Оксана складала список необхідних покупок і намагалася зрозуміти, на які пункти його можна скоротити через брак грошей. — Ми насилу дотягуємо до твоєї зарплати, – втомлено говорила вона чоловікові. – […]
Я поверталася з роботи додому маршруткою. На підлозі, під одним із сидінь, я побачила сумку. Вона була елегантна, срібляста, як зі сторінок глянцевого журналу. Навколо – жодної людини, яка б виглядала стурбованою її втратою. Я довго вагалася, але, нарешті, підняла її й зазирнула всередину. Купи банкнот. Пачки грошей, перев’язані банківськими стрічками. Моє серце калатало, а в голові плуталися думки: що це? Чиї вони? І що мені тепер робити? Дома, коли діти вже спали, я дістала ті гроші
– Вадиме, ти взагалі не розумієш, що мені потрібна допомога! Мій голос здригнувся, і я вперше дозволила собі висловити те, що давно накопичувалося. Він лише мовчки дивився на мене, як […]
Миколу тягнуло в рідне місто, де жило його перше і нерозділене кохання. Але після одного візиту у нього в житті все змінилося
Микола Петрович вирішив особисто доставити документи до філії їхньої компанії у своєму рідному місті, незважаючи на пропозицію директора відправити когось іншого. Його мати вже переїхала до нього, але він все […]
Ти не можеш відмовитися від мене, бо я тебе виростила, – каже мені мама, і сподівається, що це нагадування якось вплине на мене. – Я це пам’ятаю, мамо, – спокійно кажу. – Але чи думала ти про це, коли практично вигнала мене з дому? – нагадала я їй. – Ніхто тебе не виганяв, ти просто поїхала вчитися, – стала виправдовуватися мама. Але і вона, і я добре знали, що це було не так, мама мене випровадила з дому при першій кращій можливості, бо вважала, що я заважаю її щастю з вітчимом
– Ти не можеш відмовитися від мене, бо я тебе виростила, – каже мені мама, і сподівається, що це нагадування якось вплине на мене. – Я це пам’ятаю, мамо, – […]
Настя накупила прикрас, по всьому будинку були тепер розвішані новорічні вінки з ялинових гілок і фігурки снігових ангелів. Дванадцять червоних тканинних чобітків відважно охороняли книжкові полиці, свічки в кришталевих свічниках прикрашали стіл. — А ялинка в нас буде? – запитала Настя. – А то я завтра кульок зібралася накупити… — Ялинку? – цього Юра вже очікував. – А чи не перебір? — Ти що! – обурилася Настя. – Який же Новий рік без ялинки? — А куди нам її ставити? – Юра окинув поглядом вітальню
Настя з нетерпінням чекала Нового року. Юра потурав дружині. Для них, це був особливий день – перше таке велике свято в ролі молодят. Настя накупила прикрас, по всьому будинку були […]
– Андрію, ну, будь ласка, всього на місяць! Я присягаюся, що знайду роботу і з’їду, – Світлана слізно дивилася на брата, смикаючи в руках пошарпану сумочку
– Андрію, ну, будь ласка, всього на місяць! Я присягаюся, що знайду роботу і з’їду, – Світлана слізно дивилася на брата, смикаючи в руках пошарпану сумочку. – З якого дива? […]
Тихого недільного ранку я була на ринку і купувала продукти, коли брудний хлопчик років семи смикнув мене за рукав. «Тітко… вам не потрібна дитина?» – Запитав він з малюком на руках.
Тихого недільного ранку я була на ринку і купувала продукти, коли брудний хлопчик років семи смикнув мене за рукав. «Тітко… вам не потрібна дитина?» – Запитав він, тримаючи в руках […]