Рубрика: Людина
Її любов та відданість і не давали мені спокою. А ще більше – врода Ірини. Я ж прекрасно розумів: як тільки переступлю поріг цього дому, розірвавши з дружиною усі стосунки і зв’язки – одразу з’явиться новий кандидат на її серце. Багатший, вродливіший і успішніший. Як уявлю, що її за плечі обіймає хтось інший – мало з розуму не сходжу. Ірина моя, хоч у мене немає до неї ніяких почуттів. Та й ніколи не було. Одружився з нею, бо мені лестило те, що поруч зі мною буде така красива дівчина.
Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було – жили ми гарно. Вона ніколи не сварилася зі мною, не […]
Купили ми ста рий будинок в селі, у молодої пари. Зайшовши всередину — я плаkала, чоловік був у розпачі
Купили ми будинок в селі. Продавала його молода пара, мовляв батькам дача не потрібна, а бабуся померла рік тому Після сме рті бабусі ніхто до хати не навідувався, тільки от […]
Все відділення бігало дивитися на цю картину, і навіть суворий завідувач, страшно лаючись і обіцяючи всіх звільнити, підійшов і погладив сірого “батька”
Малюка довго ніхто не забирав із пологового відділення. Буває таке. Відмовилися, і, як на зло, ніхто не виявляв бажання. Отже, малюк застряг там і його тимчасово визначили на вільне ліжечко. […]
Ніна жила в місті. Мала гарну роботу, квартиру, авто і улюблену кав’ярню, де її вже знали в обличчя. Вважала себе самостійною, сильною жінкою. Іноді навіть пишалася собою більше, ніж варто. Батьки залишились у селі. Простий будиночок, старенький телевізор, грядки, піч, на якій ще з дитинства так солодко спалося. Але Ніна давно не приїжджала. Спочатку була робота, потім якісь курси, потім новий проєкт. А коли мама телефонувала, Ніна завжди трохи дратувалася: – Ну що ти хочеш знову? Я зайнята
Ніна жила в місті. Мала гарну роботу, квартиру, авто і улюблену кав’ярню, де її вже знали в обличчя. Вважала себе самостійною, сильною жінкою. Іноді навіть пишалася собою більше, ніж варто. […]
— Гарний будинок збудували, просторий. Чекайте нас завтра — ми все літо житимемо у вас, — заявила свекруха, оглядаючи нашу нову дачу
— Гарний будинок збудували, просторий. Чекайте нас завтра — ми все літо житимемо у вас, — заявила свекруха, оглядаючи нашу нову дачу. — Ну чого застигла? Давай заносити речі, — […]
Я пішла з весілля сестри розлученою. В один момент мій чоловік викликав у мене відразу, як несвіжий оселедець
Я пішла з весілля сестри розлученою. В один момент мій чоловік викликав у мене відразу, як несвіжий оселедець. У мами на очах були сльози, тато посміхався гостям, а я почувалася […]
У тебе крім кота інших турбот немає. З учорашнього вечора про нього тріщиш, — сердито огризнувся той.
— Іване, головне, ти за Кузею доглянь, м’ясо для нього в морозилці в мішечках заморозила, молочка купила. На вулицю не випускай — бліх наловить, туалет міняй щодня, — наказувала Івану […]
Олена мила посуд, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила її племінниця. – Таню, що сталося?! – здивувалася дзвінку Олена. – Ви вдома? Можна я приїду? – запитала Таня. – Так, приїжджай, – сказала тітка. Через пів години Тетяна влетіла в квартиру тітки. – Таню, що там у тебе? – схвильовано запитала тітка. – Все як завжди… Проблеми з Олексієм, – сказала Таня, сідаючи за стіл. – Я думаю, що настав нам час розлучитися! – Розлучитися?! Ти з цим зачекай! У мене на такий випадок, є цікавий план! – підозріло сказала тітка Олена. – План? Який ще план? – Таня здивовано дивилася на тітку, не розуміючи, що відбувається.
Олена мила посуд, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила її племінниця. – Таню, що сталося?! – здивувалася дзвінку Олена. – Ви вдома? Можна я приїду? – запитала Таня. – Так, приїжджай, […]
Треба вирішувати, що робитимемо. – сказала вона, – давай по черзі. Спершу я її до себе візьму, а потім ти. На місяць, на два, на півроку? Говори як тобі зручніше. Ну і ми приїжджатимемо.
Микола та Рита прожили щасливе життя разом. Золоте весілля відзначили. Діти, онуки та навіть правнучка були на урочистості. Через три роки після золотого весілля Рита втратила свого Миколу. Попрощалися з […]
Молода дружина, звичайно, кинулася чоловіка дресирувати. Все їй в домі не подобалося: то мостини їй в підлозі скриплять, то від кольору шпалер рябить в очах, то пічна труба на даху — крива, дратує її. Все не те і не так! А коли Ганна визирнула з вікна спальні і побачила поруч розташоване старе кладовище з похиленими дерев’яними хрестами, то й зовсім здригнулася.
Ганна пішла від чоловіка за два дні після весілля, взяла з собою найголовнішу цінність — собачку Монічку, загорнула її в рожеву ковдрочку і, зупинившись у дверях, прикрикнула так, що навіть […]