Рубрика: Людина
– Дашо, ну пробач мені! – Макар валявся в ногах у дружини. – Ну дідько поплутав! Я не зрозумів, як це сталося! Ну що ти справді, як маленька? Ми ж дорослі люди, до чого ці дитячі образи
– Дашо, ну пробач мені! – Макар валявся в ногах у дружини. – Ну дідько поплутав! Я не зрозумів, як це сталося! Ну що ти справді, як маленька? Ми ж […]
Ти що, ще не встигла зварити борщ? – Тамара Василівна зазирнула до кухні й докірливо подивилася на мене. – Тамаро Василівно, я тільки що закінчила мити підлогу в коридорі, – спробувала виправдатися я, відчуваючи, як підіймається хвиля роздратування. Відколи я переїхала до Єгора в село, мій світ перевернувся. Спочатку здавалося, що життя тут буде спокійним і романтичним. Чисте повітря, тиша, далеко від шумного міста. Але це була лише ілюзія
– Ти що, ще не встигла зварити борщ? – Тамара Василівна зазирнула до кухні й докірливо подивилася на мене. – Тамаро Василівно, я тільки що закінчила мити підлогу в коридорі, […]
Матері не стало кілька днів тому. Сестри сперечалися за спадщину. — Ти думаєш, що ти зробила для мами більше? — промовила Ольга, дивлячись на Настю. Її руки стиснули папери на столі
Вітальня в родинному домі була заповнена духом напруження. На столі лежали документи, переписані на кожного з дітей по черзі, і старий сервіз, що колись належав бабусі, і безліч інших дрібних, […]
Микола поїхав на риболовлю з самого рання. Було вже пізно, а чоловік все не повертався. Його дружина Ліда захвилювалася. Вона й дзвонила не раз, але Микола не відповідав… Приїхав він пізно і не один. Почувся шум машини. Старий пом’ятий мотоцикл Миколи тягнув на буксирі блискучий джип… Розгублений чоловік сидів за кермом. Коли вони під’їхали, з джипа вискочив якийсь мужик і підійшов до Миколи. – Ну що, друже, по руках? – запитав він. – Ось, тримай, і розбіглися! Чоловік дістав дві пачки грошей, дав їх Миколі, сів у джип і поїхав. Ліда не розуміла, що це робиться
Рано-вранці, тільки-но почало світати, Микола тихо встав і пішов збиратися. Він ще звечора зібрав усе необхідне і поклав у багажник свого старого мотоцикла. Давно вже Микола морочився з ним, бо […]
Сусід дивився на неї з цікавістю. І з чимось іншим. Це щось грало в його очах, вабило. Але Надійці ніколи було розбиратися, у неї ж там… — Гусак у духовку не влазить, – випалила дівчина, – Ви мені його туди заштовхати не допоможете? — Надія Іванівна, ну як Вам не допомогти! Із задоволенням! «Ось бачиш, нормальний він мужик. І з чого ти раніше його уникала й побоювалася? Може, це тому що вони з Сашком не ладнали?
Надійка була вчителькою. І, судячи з реакції учнів, хорошою. Під Новий рік усі батьки намагалися її порадувати подарунками. Тільки подарунки були якимись дивними. Хто яйця притягне домашні. Хто домашню ковбасу. […]
Ми живемо з ріднею мого чоловіка у великій 4-кімнатній квартирі в центрі Києва. Місця – вдосталь і більше! Ну чим я їм так заважаю?? Не можу зрозуміти, що за люди такі. З поважних причин ми з Матвієм і вирішили пожити якийсь час, поки не станемо на ноги, у квартирі батьків чоловіка. Так можна заощадити гроші, щось відкласти, якщо їсти за їхній рахунок під “шумок”. Адже зарплата одна на двох
Ми живемо з ріднею мого чоловіка у великій 4-кімнатній квартирі в центрі Києва. Місця – вдосталь і більше! Ну чим я їм так заважаю?? Не можу зрозуміти, що за люди […]
Микола поїхав у село, оглянути будинок свого покійного дідуся. Пройшовшись по хаті, чоловік дуже здивувався – ніде не було пилу! А в будинку уже кілька років ніхто не жив! Здавалося, наче тут хтось був… Раптом з підвалу почувся якийсь гуркіт. Микола аж стрепенувся й повільно пішов туди. Спустившись у підвал, він намацав у кишені телефон й увімкнув ліхтарик. У дальньому правому кутку по підлозі було щось в’язке. Чоловік здогадався, що хтось впустив банку з варенням з дідусевих запасів. Підійшовши ближче до стелажа, на якому зазвичай стояли банки з грибами, Микола зупинився й оторопів від побаченого…
Лежачи на дивані, Микола журився, що якби не розлучився з дружиною два роки тому, то зараз у них могли б народитися діти, і йому не довелося б проводити відпустку на […]
Настя запекла ароматну курочку, і чекала коли додому повернеться її син. Відкрилися вхідні двері. – Вечеря готова! Іди їсти, – гукнула одразу мати. Олег мовчки зайшов на кухню. – Синку, що з тобою?! – кинулася до нього Настя, помітивши, що Олег сам не свій. – Мамо, це кінець! Мамо, я такого наробив…, – майже плачучи промовив Олег. – Що сталося?! – ще більше захвилювалася мати. – Мамо, що мені робити?! – син уважно подивився в очі матері. – Та що ж сталося?! Говори! – наполягла Настя. Олег важко зітхнув, зібрався з думками і все виклав матері. Настя вислухала його і заціпеніла від почутого
Настя плакала вже третій день. Вона навіть не пішла до університету на урочисте вручення дипломів – все це здавалося нісенітницею порівняно з тим, що сталося з нею. Мати – Ніна […]
Теща моя жінка хороша, смачні вареники і пиріжки робить, поговорити іноді з нею навіть є про що. Але от цей її тазик – від нього на стелю лізти хочеться просто. Я чоловік наче, а не витримую! Та ви мене зрозумієте. І воно ж не тазиком єдиним. Сідає Марта Макарівна рівно о восьмій вечора, ставить зелений пластиковий тазик на килимок, наливає гарячої води, додає якусь сіль і, зітхнувши, опускає туди ноги. Поки вона сидить із тим тазиком, не дивитися на неї просто неможливо
Теща моя жінка хороша, смачні вареники і пиріжки робить, поговорити іноді з нею навіть є про що. Але от цей її тазик – від нього на стелю лізти хочеться просто. […]
Мій чоловік вирішив, що нічого страшного не станеться, якщо будинок, який ми купуємо на наші спільні гроші, буде записаний на ім’я його матері.
Мій чоловік вирішив, що нічого страшного не станеться, якщо будинок, який ми купуємо на наші спільні гроші, буде записаний на ім’я його матері.«Чому б і ні? Вона член сім’ї, і […]