Рубрика: Людина
– А ви навіщо тут? За подякою прийшли, що нашого батька не покинули? Дякую, звичайно! Можете вибрати будь-яку річ, і не одну. Нам тут нічого не треба. Все доведеться викинути. Поспішайте, бо ми вже їхати зібралися! – Це ви поспішаєте. Квартиру ваш батько ще за життя переоформив на Андрія
Сергій Єгорович жив один уже багато років. Два сини поїхали одразу після школи на навчання, та так і залишилися в Києві. Приїжджали рідко. Батьки намагалися все для них робити. Освіту […]
Так склалося життя, що ми виховали онучку, як рідну… доньку. Адже моя Дарина заваrітніла у 17, горе-тато взагалі втік. Тому намагалися підтримувати їх, як могли. Однак, доля була до нас невблаганною. Дарина геть від доньки відвернулася, кинула колись зі словами “треба в університет вступати і освіту мати”.
Завжди думала, що ми з чоловіком були хорошими батьками. Намагалися дати доньці все, що могли: тепло, любов, увагу. Але життя – штука складна, і, можливо, десь не догледіли. Робота часто […]
– Приїхав з відрядження, а вдома записка. Я одразу до вас. Сталося що? -У кімнаті донька. Четвертий день майже нічого не їсть. Погано їй … – старий непомітно змахнув сльозу.
-Мамо, у Миколи з’явилася жінка. – Голос Вікі тремтів від ледь стримуваних сліз. – Я простежила за ним … І не тільки жінка … У нього є син, років п’ять […]
…А через рік сталася дивовижна подія – Настя та Коля зрозуміли, що насправді дуже близькі за духом. І не лише, як брат та сестра, до речі – не рідні…
– Це ж хто приперся проти ночі?! – здивовано спитав Кирило, підвівши голову з подушки. – Не знаю… – не менш здивовано відповіла Ганна. – Може знову ця сусідка? Сірники […]
– То я не зрозуміла, ти чого тут розкомандувалася? Квартира моя, вирішуватиму я! Ротик прикрий і не забувай, на чиї гроші ти живеш! – Колись репетувала свекруха. Але ці слова до неї ж і повернулися
– Ротик свій прикрийте, Галино Аркадіївно! І не забувайте, на чиї гроші ви живете! – Ах ти безсоромна! Я тебе на своєму горбі тягла, а ти тепер мені хамиш?! Наталя […]
Сашко посміхався як дитина, побачивши на підвіконні кухні свій букет у вазі. — Є! – грюкнув він у долоні, і затанцював по кімнаті. Тепер двічі, а то й тричі на тиждень він передавав Лізі через свого посильного то квіти, то коробки цукерок або зефіру, бентежачи дівчину та вганяючи її у фарбу
Сашко був у чудовому гуморі. Батьки йому придбали невеличку квартиру в двоповерховому будинку, зовсім близько від його роботи. — Досить вже з нами телевізор дивитися, — серйозно сказала мати, — […]
Я виховала трьох дітей, вижила на одну зарплату в 90-х, а тепер маю пояснювати невістці, чому я дала дитині печиво — за яке, до речі, сама й заплатила 38 гривень. І, здається, вона ще не усвідомлює, кого насправді взяла на виховання
Я виховала трьох дітей, вижила на одну зарплату в 90-х, а тепер маю пояснювати невістці, чому я дала дитині печиво — за яке, до речі, сама й заплатила 38 гривень. […]
— Гаразд, досить, Ганнусю, журитися. Що зроблено, те зроблено, а тепер треба думати, як жити далі. Кімната у тебе є, і вона тебе чекала, все як було, навіть твої шкільні щоденники. З роботою покумекаємо, а машина моя он, під вікном стоїть. Я на ній уже не їжджу, старий став, забирай! Тож ти не все втратила, у тебе є родина, у тебе є я і бабуся
Ганна знала, що дідусь її спосіб життя засуджує, і це її дратувало. Він бурчав про шалені гроші, які вона витрачає на ганчірки й ресторани, про несерйозну роботу в якійсь інтернет-конторі […]
Усі сусіди обговорювали жінку – привела додому когось! Про доньку б маленьку подумала, балакали сусіди. Ще й мовчун, слова з нього не витягнеш. Значить, приховує щось. А Валя не слухала нікого. Наче розуміла, що це її останній шанс жіноче щастя своє знайти…
Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, […]
Я рано вийшла заміж та вирішила, що не називати свекруху мамою. А який сенс? Хіба вона мене народила? Годувала, виховувала, одягала, доглядала? Минуло вже 20 років. Я сама нещодавно стала свекрухою, старший син одружився. І ми пішли з невісткою в магазин. І після того, як дівчина до мене звернулося – аж серце розтануло. Зрозуміла, що таке рішення було помилкою.
Я вийшла заміж рано, у 19 років. І от сама собі дала обіцянку – не називати свекруху мамою. Навіщо? Хіба вона мене народила? Хіба вона мене годувала, виховувала, одягала, доглядала? […]