Рубрика: Людина
У Ліди не стало мами… Мати мала великий будинок у селі. Влітку туди любили приїжджати родичі. Дехто міг всю свою відпустку провести в гостях. Мати Ліди відмовляти не любила, а точніше не вміла. Овочів та ягід завжди було повно, яйця від своїх курочок… Родичі дещо купували, та й Ліда завжди привозила матері продукти. Вона завжди говорила мамі, щоб не приймала стільки гостей, але ту було не переконати. А родичі приймали це, як належне… Все сталося уві сні, коли всі гості роз’їхалися. Знесилена після праці мати лягла спати. Вранці вона вже не прокинулася… Наступного року перше літо без мами почалося з несподіваного візиту…
У Ліди не стало мами… Мати мала великий будинок у селі. Влітку туди любили приїжджати родичі. Дехто міг всю свою відпустку провести в гостях. Мати Ліди відмовляти не любила, а […]
— Лар, я давно хотів із тобою поговорити, але ніяк не наважувався. Раз ти вже почала… Я хотів сказати, що йду від тебе. Розумієш, ти старієш швидше, ніж я. А тепер ще й захворіла. Я не хочу ставати доглядальником. Мені ще жити й жити. Та й… у мене є інша жінка. Ти сильна, ти впораєшся.
— Спочатку постаріла, тепер ще й захворіла. Я подаю на розлучення! — Чоловік голосно грюкнув дверима, навіть не підозрюючи, як сильно прорахувався… Лариса сиділа за кухонним столом, тримаючи телефонну трубку […]
– Все, годі! – Віктор грюкнув по столу так, що підстрибнули тарілки, – зроби так, щоб я тут більше не бачив ні твоєї подруги, ані твою сестру!
– Все, годі! – Віктор грюкнув по столу так, що підстрибнули тарілки, – зроби так, щоб я її більше не бачив! – Ти серйозно? – З викликом відповіла Тетяна, – […]
-Як це що зміг?! Я ж просила Ігореві новий телефон, – сестра аж встала зі стільчика. – У мене грошей на нього немає, а хлопцеві нормальний телефон потрібний! -А де моя улюблена ковбаса? – брат теж був невдоволений
Олег зайшов додому в роздумах. Його дружина Наталя вже давно не їздить із ним до його батьків. Вона взагалі нічого не хотіла знати про його родину. Вони так часто сварилися […]
Настя розлучилася з чоловіком Павлом. Жінка взяла дочку Марічку і приїхала до матері в село. Там вони побули недовго – мати не дуже зраділа гостям… Вранці, коли всі спали Настя і Марічка поїхали. Перший автобус був о шостій ранку. Куди йти? Треба шукати квартиру, або хоча б кімнату. Настя вирішила попроситись пожити в своєї знайомої старенької – Тетяни Андріївни. – Ти хазяйнуй собі тут, – сказала бабуся. – А там розберемося. Так вони й залишилися жити у баби Тані. Через тиждень пролунав дзвінок телефону. Дзвонила мати Насті. Жінка взяла слухавку й застигла від почутого
Після розлучення з чоловіком Павлом, Настя приїхала до матері в село. Розлучення було важким. Свекруха Насті, Наталя Іванівна, виробляла, що хотіла. Вони разом із її синочком Павлом намагалися залишити собі […]
Наступного дня, повернувшись додому, Лариса застала цікаву картину. Посеред кімнати стояли дві великі валізи. На дивані смирно сиділи діти, а на стільці – Стас. Коли вона увійшла, він встав: – Ну що, догралася? Тепер будеш лікті кусати, та пізно. Дітей без батька залишила, а все через твій поганий характер!
– Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є – не вистачає двох сотень! Сума начебто й невелика, але […]
Має Люба хату, от Павло і крутиться коло неї, а вона думає, що то любов, – говорили сусіди про немолоду пару. Люба і сама не була впевнена, що з Павлом у них може щось вийти серйозне, бо вже нічого і не чекала від життя. Люба, тримаючись за руку Павла, думала: – Я ж і не чекала вже. Жила, бо треба. А тепер живу – бо хочу жити, бо є заради кого прокидатися вранці. Бо є для кого пекти пиріжки. Є до кого мовчати вдвох
– Має Люба хату, от Павло і крутиться коло неї, а вона думає, що то любов, – говорили сусіди про немолоду пару. Люба і сама не була впевнена, що з […]
— Відтепер це моя дача, а значить, мої правила, — заявила скромна невістка родині
— Відтепер це моя дача, а значить, мої правила, — заявила скромна невістка родині Люда стояла біля вікна кухні й дивилася на яблуневий сад, що третій рік поспіль залишався без […]
Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину. Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи коnійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: дівчина з накаченим… усім, і її хлопець, не нашої національності, які то зітхають, то очі закочують, загалом, старанно намагаються показати, що роздратовані. Раптом касирка відсунула продукти бабусі…
Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину. Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи конійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: […]
Я не раз зраджував дружині, але завжди замітав сліди. Бо, вибачте, але ми чоловіки і нам потрібно задовільняти свої потреби. Ми по природі самці! А от моя Мариночка взагалі безсоромна!!! Як вона могла так вчинити?! Це взагалі низько по відношенню до мене та дітей!
Все життя був переконаний на всі 100%, що моя дружина ніколи й нікуди від мене не подінеться. Маринка у мене тиха, спокійна і лагідна – ніколи й слова злого не скаже. […]