Рубрика: Людина
Сяде на підлогу біля ніг бабусі, голову на коліна покладе і скиглить тоненько, немов щеня безхатнє. Пальці старенькі волосся перебирають, по голівці гладять долоньки м’які. Тихенько шепоче над внученькою молитву Цариці Небесній, та заступництва для сироти просить. Посидять так із годинку, дивись, і відхлине зневіра, і знову жити хочеться
Пішла з життя бабця Настя, і зовсім Мар’яні сумно стало. Не припала дівка до двору, на думку свекрухи. І худа занадто, і працює мало, і невідомо, чи будуть діточки від […]
Втомилася від того, що мама постійно рахує мої гроші. А я хочу жити красиво
Моя мама завжди була практичною та економною жінкою. Вона обдумувала кожну копійку, зважувала всі за і проти, перш ніж витратити хоч копійку. Вела великі зошити з витратами та доходами. Я […]
Коли я зайшла до квартири, то побачила, як дівчата сидять у телефонах. Навіть не привіталися. Лише підняли очі, коли почули звук пакетів. – Мам, ти що, тільки зараз будеш починати готувати? Я ж дуже голодна, – пробурмотіла Аня. – У мене через це тренування ще більше живіт бурчить, – додала Юля. Моє терпіння дало тріщину. Я поставила пакети на стіл і вирішила підняти це питання “на поверхню”
Якби не сусідка, я, мабуть, досі б не зрозуміла, де саме помилилася у вихованні. А тепер стою посеред кухні, дивлюся на двох доньок і думаю: невже це я виростила цих […]
— Ну що ж, будемо грітися разом, – зітхнула вона, загорнула малюка у свій шарф і притиснула до грудей. У той момент Віра відчула тепло. Не тільки від маленького пухнастого тільця, а й десь глибше, у серці. — Тепер у нас буде свій Новий рік, Сірко, – сказала вона й пішла додому, уперше за довгий час відчуваючи, що поруч є хтось, кому вона справді потрібна
— Віро, ти знову за своє? – буркотливо пролунав голос мами по телефону. – Ну скільки можна жаліти всіх підряд? Краще подумай, з ким Новий рік відзначатимеш, а то знову […]
– Уявляєш, – плакала Марина Геннадіївна у слухавку синові, – навіть у хату не пустила! Я до неї з душею, пиріжків напекла… А вона навіть чаю не запропонувала! Прямо перед носом двері зачинили
– Алісо, ти що слухавку не береш? Я дзвоню-дзвоню… – Марина Геннадіївна рішуче зробила крок у передпокій. Аліса в стильній блузці з ідеальним укладанням і макіяжем, але в домашніх штанах […]
Тарас завжди був економний: – Ми не можемо дозволити собі багато, Юлю. Треба думати про завтра. – Я слухала, але іноді моє серце хотіло іншого. Я бачила очі дітей, коли ми поверталися з різдвяного ярмарку з порожніми руками. Тут усе дуже дороге, – виправдовувалась я. – Але ж головне, що ми погуляли, правда? Вони мовчали й опускали голови. Я ледь стримувала сльози. Того вечора, коли Назар поставив своє запитання про Миколая, всередині мене щось обірвалося. Я більше не могла. Досить, – пробурмотіла сама до себе, коли діти заснули
Мамо, Миколай цього року теж не прийде? – почувся з-за спини голос мого сина Назара. Я хотіла щось сказати, але язик, як завжди, заплітався у такі моменти. Повернулась і побачила, […]
Син, який сидів поруч із матір’ю на дивані і щось ліниво переглядав у своєму телефоні, підвів брови і подивився на матір. — Через місяць?! – запитав він і навіть підвівся від подиву. – Почекай, ти що все-таки виходиш на пенсію? — Ілля, я тобі сто разів уже говорила, а ти знову наче заново на світ зʼявився! – обурилася Ганна Вікторівна. — Мамо, послухай… Тобі не можна зараз нікуди йти, – раптом заявив Ілля, відклавши телефон. – Почекай трохи. Ми хотіли машину поміняти, краще купити. Наша ж вже не нова, треба встигнути продати, поки ціна на неї не впала нижче плінтуса. Я думав, ти нам допоможеш, кредит візьмеш
— Матір, ти що?! – сторопів Ілля. — Що я? – не зрозуміла Ганна Вікторівна. — Я думав, ти нам допоможеш! Ми на тебе розраховували, а ти нас підвела! — […]
Мій хлопець постійно порівнює мене зі своєю колишньою. Ситуація дійшла до того, що я почуваюся нікчемною.
Я познайомилася з чудовим хлопцем – і незабаром дізналася, що він досі спілкується зі своєю колишньою дівчиною, з якою мав перші серйозні стосунки. Вона часто просила його про ласки, а […]
Заглядаю до скриньки, а там замість 300 тисяч — лише 100. Нам подарували майже 300 тисяч гривень готівкою — чималі гроші, які ми зберігали в нашій спільній скринці вдома. Останні три тижні минули спокійно, аж до однієї неприємної ситуації, яка все перевернула. А я вже замовила путівки собі і донечці в Карпати на Новий рік і на всі різдвяні свята. Чоловік зі мною не розмовляє, а я завершую справи на роботі і збираю чемодани.
Заглядаю до скриньки, а там замість 300 тисяч — лише 100. — Людмило Павлівно, яка ви гарна! — сказала я з усмішкою. — Ви що, омолодження робили? — Ой, Аню, […]
– От дивіться, діти, — почала я, коли вони доїли борщ. — Заробляєте ви добре, але гроші витікають, як вода крізь пальці. Вам треба навчитися планувати бюджет. Я кілька днів уважно спостерігала за їхнім життям. Дивилася, що в них у квартирі є, чого немає, які порядки заведені. Заглядала в шухлядки, комоди, холодильник. Не з цікавості, а з чистого бажання допомогти. Бо вони ще молоді й недосвідчені, а я стільки всього в житті бачила! І от, що я побачила: живуть вони абияк. Зарплати в них досить непогані, тисяч по 20 гривень, але розпоряджатися цими грошима вони зовсім не вміють. Тепер я винувата, що невістка зібрала свої речі у сумки і здиміла до своїх батьків! Він зі мною не розмовляє, і я розумію, що хоче, щоб я теж поїхала додому. А я ж тільки добра хотіла їхній молодій родині
— От дивіться, діти, — почала я, коли вони доїли борщ. — Заробляєте ви добре, але гроші витікають, як вода крізь пальці. Вам треба навчитися планувати бюджет. Невістка злегка насупилася, […]