Рубрика: Людина
Що це? — я завмерла з пакетом в руках на порозі власної кухні.— Борщ, дитинко, — відповіла Маргарита Павлівна з посмішкою, від якої мене завжди кидало в холод. — Ти ж казала, що у тебе немає часу готувати. Ось я і прийшла. Сюрприз!
— Що це? — я завмерла з пакетом в руках на порозі власної кухні. — Борщ, дитинко, — відповіла Маргарита Павлівна з посмішкою, від якої мене завжди кидало в холод. […]
— Тобі сорок років! Ти що, й далі питатимеш дозволу мами на кожен крок? — не витримала Анна й вигнала чоловіка з дому
— Тобі сорок років! Ти що, й далі питатимеш дозволу мами на кожен крок? — не витримала Анна й вигнала чоловіка з дому. Вперше Анна побачила Дмитра в кафе біля […]
— Ага, зараз, так я і зізнаюся, — розсміялася Оксана. — А щодо спадщини. Мати, звичайно, до вас не піде. Вона на вашого Богдана взагалі молитися готова. А я не така, мені гроші потрібні. Упевнена, не просто так він усі перекази робив. Хоч і ходив рідко. Впевнена, чоловік ваш — мій батько.
— Ви повинні віддати нам половину спадщини! — категорично заявила Оксана, звертаючись до Марини. — Це несправедливо, що все дісталося лише вам із дітьми! — Але так хотів мій чоловік, […]
О, слухай, що сталося! Ти ж не повіриш… Батьки мені з чоловіком щойно подарували квартиру, а свекруха вже вирішила, кому її віддати! Та ще й так, що ми майже лишилися без даху над головою.
О, слухай, що сталося! Ти ж не повіриш… Батьки мені з чоловіком щойно подарували квартиру, а свекруха вже вирішила, кому її віддати! Та ще й так, що ми майже лишилися […]
Однієї суботи все змінилося. Марта пішла до Ганни Іванівни раніше, бо Назар затримався на роботі. Увійшла без дзвінка – двері були прочинені. І коли переступила поріг, то відразу випадково почула розмову свекрухи з сусідкою. – …Та яка з неї господиня? Вона нічого не вміє! Назар і на роботу ходить, і всі домашні справи робить, а вона лише по кав’ярнях ходить. Марта застигла. Вона могла зайти й сказати: «Я все чула». Могла гримнути дверима й піти. Але щось у ній зупинило це. Вона просто зробила вигляд, що щойно зайшла
Марта приїхала в місто після весілля, несучи з собою кілька скромних речей і велику надію, що буде щаслива з Назаром – її чоловіком, добрим, уважним, трохи мовчазним, але з щирим […]
Як же так, мої стосунки з чоловіком налагодилися… після ремонту. Я думала, ми вже розучилися відчувати. Адже шістнадцять років разом. Це, знаєте, як стара светрка: зручно, звично, тільки вже не гріє.
Як же так, мої стосунки з чоловіком налагодилися… після ремонту. Я думала, ми вже розучилися відчувати. Адже шістнадцять років разом. Це, знаєте, як стара светрка: зручно, звично, тільки вже не […]
Я живу зразу з двома жінками, з дружиною та kоханкою. Ось до чого це призвело
У моєї приятельки почалися неnриємності в сім’ї. Її улюблений чоловік, для якого вона висмикне з рота у своїх же дітей шматок хліба, щоб віддати йому, якого вона завжди відпускала по […]
«А моя маkаkа у тещі підлоги драїmь!» — реготав він на корпоративі. Але вдома на нього чекав зовсім інший сюрприз…
Корпоративний вечір для Вадима почався на відмінно: до Нового року лишились лічені дні, премія вже в кишені, довкола — гамір, веселощі, дзвін келихів і жвава музика. Він був душею компанії […]
— Рита, ти що, знову щось розбила? — запитувала у племінниці Христина, почувши дзвін скла на кухні. — Візьми віник, будь ласка, акуратно збери осколки на совок і викинь їх у сміттєве відро. Ти в капцях? — Не буду! — відповідала тітці Маргарита, одразу вибігаючи з кухні. — Сама прибери, я грати піду! Василя племінниця відверто дратувала, поруч з Маргаритою чоловік не витримував і п’яти хвилин: — Я б на місці Льоньки більше уваги приділяв тому, як Лера дочку виховує. Ти подивися, яка принцеса — це не буду, це не хочу. Намучиться сестричка з нею. Христе, може, ми її додому відправимо? Нехай там командує!
— Лера, твоя дочка краде у нас гроші, — сказала невістці Христина. — Я особисто вчора її з моїм гаманцем у руках спіймала. Вибач, але більше я її у себе […]
– Ігор! – Людмила кинула мітлу, якою підмітала листя й побігла до свого чоловіка. Жінка обійняла його. Ігор не одразу, але теж обійняв дружину. – Додому ходіть, обіймаються вони, – чомусь незадоволено сказав їхній син Петро, який приїхав разом з батьком. Вони зайшли в квартиру. Людмила крутилася на кухні, гриміла тарілками, кухлями. Ігор сидів і мовчав. – Мамо, та сядь ти, – сказав Петро. Але Людмила не зупинялася. – Батько був у іншої жінки, – раптом сказав син. Людмила застигла від несподіванки. – Яка ще інша? Що відбувається, Ігорю? – вона не розуміла, що відбувається
– Що там твій? Не пише, не дзвонить? – Ні, Віро, ні на дев’ять днів, ні на сороковий звісточки не подав, – жартувала Люда, поправляючи робочий фартух. – Загуляв, виходить, […]