Рубрика: Людина
Павлик чекав діда внизу, потім разом пішли до дверей, але тут їм напереріз кинулася якась жінка з сумками, кинулася, майже вже випередила, але тут послизнулася і з усього маху пірнула пінгвінчиком уперед, розтяглася, розкинувши руки й охаючи. Сумки вдарилися об обмерзлий асфальт, у них щось задзвеніло. По снігу розпливлася криваво-червона пляма, запахло варенням. — Малинове… – видихнула жінка. – Шкода
До поліклініки йшли мовчки. Павлик пихтів, ледве-ледве встигаючи за дідом, а той широкими кроками через кучугури і замерзлі калюжі рухався попереду танкером. Дідові поступалися дорогою, відходили вбік, дивилися потім йому […]
Наталка була на роботі, і працювала над черговим проєктом. За роботою жінка і не помітили, як швидко пролетів час. Пролунав звук телефону. Прийшло повідомлення. Наталка глянула на екран мобільного, писав її чоловік, який теж працював у цій компанії. – Як дивишся на те, щоб разом пообідати? – запитав Олег. – Чудова ідея! Через п’ять хвилин зустрінемося в їдальні, – відповіла дружина. Вона встала з-за столу, вимкнула комп’ютер, взяла свою сумочку і вийшла з кабінету. Наталка вийшла в коридор і… заціпеніла від побаченого
Олег нервував. Наталка в таких випадках говорила, що він «роздратований до межі» – від цієї її фрази він дратувався ще більше. І було від чого нервувати — як він міг […]
Марина стояла біля свого вагона, коли побачила знайому фігурку. Маленька жіночка в акуратному, але явно старому пальто повільно йшла вздовж поїзда, тягнучи за собою потерту картату сумку на коліщатках. – Тітонько Віро! – неголосно гукнула Марина, спускаючись сходками. Бабуся обернулася: – Мариночко, голубонько! А я йду, виглядаю, думаю, може не твоя сьогодні зміна… – Для Андрійка передача? – Марина вже знала відповідь. – Так, доню, – сказала старенька. – Грибочки маслюки, сама готувала, як він любить. І варення – його улюблене з дитинства… Напарниця Марини – Світлана, ніяково переступала з ноги на ногу, не знаючи, як реагувати на це все. Вона ще не знала всієї правди
Вогкий осінній вечір огортав перон сірим серпанком. Марина стояла біля свого вагона, коли побачила знайому фігурку. Маленька, сухенька жіночка в акуратному, але явно старому пальто повільно йшла вздовж поїзда, тягнучи […]
Катя прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Катю, привіт! – одразу сказала Валентина Ігорівна. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос, – здивувалася Катя. – Так, нема коли з тобою поговорити. Справ багато. Дочко, ми з татом на Новий рік усіх до себе кличемо. Ви з Віктором приїдете? – поцікавилася мама. – Якщо запрошуєте, приїдемо, – усміхнулася донька. – От і чудово! Тоді чекаємо на вас 31 числа, – якось підозріло додала Валентина Ігорівна і закінчила виклик. Донька зраділа запрошенню матері і почала готуватися до свята. Але Катя навіть уявити не могла, що задумала її мама
– Катю, привіт! — Валентина Ігорівна рідко дзвонила молодшій дочці, тож дівчина здивувалася, коли побачила номер матері на екрані. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос. – Так, нема […]
– Людочко, пробач! – жалілася Ірина Василівна невістці. – Ми не хотіли! І взагалі, воно саме! Голосіння свекрухи, яка прийшла о пів на одинадцяту вечора, вразили б будь-яку невістку. – А що сталося? – нічого не розуміючи, спитала Люда. – Ми ж ненадовго відійшли, – плачучи, продовжила голосити Ірина Василівна. – На річку пішли, – вставив слово її чоловік Андрій Іванович. – Ну, годинок на п’ять, але ж не більше! – Ірина Василівна зупинила чоловіка. – А воно ж… – Людо, невісточко, пробач нас! Ми не хотіли! – закивав Андрій Іванович. – Саме воно якось сталося! – Мамо, тату, а що трапилося? – вийшов до батьків Петро. Він не розумів, що відбувається
– Людочко, пробач! Ми не хотіли! Ми випадково! І взагалі, воно саме! Голосіння свекрухи, яка прийшла о пів на одинадцяту вечора, вразили б будь-яку невістку. – А що сталося? – […]
До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
Я знала, що невістка не готувалася до дня народження мого Олега, ось і вирішила трохи їм допомогти. Ви уявляєте, ніхто – ніхто не став на мою сторону. Три роки тому […]
Переді мною стояли два хлопчики, невпевнені та тихі. Я посміхнулася і привітала їх: “Заходьте тепер це ваш будинок”. Я й уявити не могла, що стану матір’ю отак відразу.
Переді мною стояли два хлопчики, невпевнені та тихі. Я посміхнулася і привітала їх: “Заходьте, тепер це ваш дім”. Вони увійшли без жодного слова. У 26 років я й уявити не […]
Степан був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран і здивувався, дзвонила його теща. – Доброго дня, Антоніна Ігорівна! – привітався він піднявши слухавку. – Щось сталося? – Привіт Степане! – жалісливим голосом промовила Антоніна Ігорівна. – Сталося, Степане! Сталося! Біда у мене! – Біда? Яка біда? – не зрозумів Степан. – Приїжджай! Сам все побачиш, – майже плачучи сказала жінка і закінчила виклик. Зять відпросився з роботи і помчав до своєї тещі. Степан відкрив квартиру Антоніни Ігорівни своїм ключем, зайшов всередину і…ахнув від побаченого
Таня ніяк не могла зрозуміти, чому її мама так не любить Степана, чоловіка Тані. Ніби вона начиталася анекдотів про тещу і зятя, і тепер намагається їм відповідати. До того ж […]
Я прихистила в себе дома зведену сестру, якій на даний час шістнадцять років. Тато на заробітках в Німеччині і не має змоги повернутися, а мама Єви, моя мачуха, занедужала. Я поговорила з чоловіком, він дав добро. Місця в квартирі вистачає. Я ж не знала, чим все це для мене обернеться. Не раз я бачила схожу “картину”, коли поверталася з роботи. Одного дня я таки наважилась і розказала Роману про свої підозри. – Моя сестра не такий “ангел”, як я собі уявляла
Я в розпачі через ситуацію, в яку я потрапила через рідного батька. Я запропонувала молодшій сестрі залишитися з нами на деякий час, а вона не задумуючись поклала “око” на мого […]
Нема чого наряджатися, будеш обслуговувати гостей. Під фартухом плаття все одно не видно, — заявив співмешканець
— Олена! Навіщо ти вдягнула нову сукню? Забрудниш її, поки будеш за гостями доглядати! Прибери її до шафи, поки не зіпсувала! — сказав Євген. Олена здивовано подивилася на нього, не […]