Рубрика: Людина
– Ти поїхала в свою Португалію, а мене залишила з бабусею, коли я була ще дитиною – у 12 років. Татові до мене діла не було. Тож мусиш компенсувати мою дитячу травму – заявила донька…
Я вже 18 років працюю за кордоном, в Португалії. Поїхала туди не від гарного життя, але зараз не про те. Є у мене в Україні дочка Віка, їй 30 років. […]
– Я економний! І ощадливий, як ти не можеш зрозуміти? Але все, що я економлю – ти спускаєш у трубу! – упирався чоловік, упевнений у своїй правоті
– Постав на місце! Ти ціну бачила? – зашипів на дружину Василь. – Он, за акцією дешевше поруч коштує. Він відібрав у Каті красиву пачку спагеті і взяв з полиці […]
Те, що ви мати моєї дружини, ще не означає, що я маю класти плитку у вашій ванній чи щось інше робити у вашому домі
Те, що ви мати моєї дружини, ще не означає, що я маю класти плитку у вашій ванній чи щось інше робити у вашому домі. — Петре, збирайся! Я все для […]
– Синку, з’їзди, будь ласка, до бабусиної квартири, там у мене дві квартирантки-студентки, дуже нахабні особи, особливо Свєтка, другу я не дуже добре знаю, мигцем бачила.
– Синку, з’їзди, будь ласка, до бабусиної квартири, там у мене дві квартирантки-студентки, дуже нахабні особи, особливо Свєтка, другу я не дуже добре знаю, мигцем бачила. Вони мені вже на […]
Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. – Я з «цим» за один стіл не сяду, – раптом сказав син, і кивнув поглядом на батька. – Ігорю, ти чому так з батьком розмовляєш? – здивувалася мати. – Ніякий він мені не батько, після того, що зробив, – сказав Ігор. – Сину, ти про що? – запитала мати. – А ти сама у нього запитай, – невдоволено додав він. – Андрію, про що говорить наш син? – запитала жінка в чоловіка. Але Людмила навіть уявити не могла, який «секрет» відкриє їй чоловік.
Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. – Я з «цим» за один стіл не сяду, – раптом […]
Мама просила на комуналку — давала на комуналку, мама просила на зуби — допомагала на зуби. На окуляри нові? Тримай. Тільки потім помітила, що ні зубів, ні нових окулярів немає й сліду. Мама з грошей старшої доньки допомагала двом молодшим: у них же діти
— Нещодавно відкрито заявили, що я на чужу дитину витрачаюся, а рідним родичам не допомагаю, — розповідає Ельвіра про стосунки з ріднею. — А кому допомагати? Мамі? Ти, здається, пробувала, […]
«Твої поради нікому не потрібні, стара», — кинула мені клієнтка, не знаючи, що я — мати її майбутнього чоловіка.
Ліфт у нашому бізнес-центрі — це крихітна сцена, де щодня розігруються маленькі драми. Я керую невеликим івент-агентством на сьомому поверсі. Вона — проєктна менеджерка у великій ІТ-компанії з дванадцятого. Ми […]
Ти в паспорт дивилася, на коли тобі вже заміж виходити? Ні, сестричко, я тебе не картаю, просто не хочу щоб ти прийняла рішення, про яке сама ж і будеш шкодувати, – Марта робила вигляд, що дбає про сестру, хоча насправді причина її невдоволення крилася в іншому. Марта, яка за роки вже звикла до допомоги сестри, не могла змиритися з тим, що зараз та поїде влаштовувати своє життя і залишить усе й усіх напризволяще
– Ти в паспорт дивилася, на коли тобі вже заміж виходити? Ні, сестричко, я тебе не картаю, просто не хочу щоб ти прийняла рішення, про яке сама ж і будеш […]
— Я з гостинцями! — промовила жінка, сунувши зятю пакет із фруктами. — Тільки їх треба швидко їсти, а то зіпсуються. Де моя внучечка? — додала вона і майстерно перевела розмову на іншу тему. — Спить, — розгублено відповіла Наталя, не знаючи, як реагувати на слова та неочікуваний візит матері. — Вибачитися не хочеш?
Мати й донька вщент посварилися прямо на весільному торжестві, і все через дріб’язкову причину: Марія Дмитрівна добряче перебрала міцних напоїв й почала поводитися вкрай непристойно. Свого зятя, Андрія, вона з […]
— Я не хочу, щоб Аня відстала в розвитку, — нарешті тихо сказала Світлана. — Не хочу, щоб вона втратила можливості… — А я не хочу, щоб вона втратила дитинство, — так само тихо відповіла Лариса Михайлівна. — Час із родиною. Радість простих речей. Це теж важливо, Світланко…
— Мамо, ви знову відправили Аню полоти грядки? — Світлана роздратовано кинула сумку на кухонний стіл. — Їй одинадцять років, вона не чорноробоча! Лариса Михайлівна повільно витерла руки об фартух […]