Рубрика: Людина
— Спасибі тобі, мій ласкавий, спасибі тобі, Мурзику! Скоро Новий рік, і я прийду до тебе в гості, і принесу тобі подарунок. Ти що хочеш? Сосиску чи котлетку? Потім дівчинка лягала в ліжко і засинала з мрією про Мурзика. Підійшов і передноворічний вечір. Сашко гуляв із Лідою на подвір’ї, вдень вони гралися з кошенятами в нього вдома, а надвечір Лідо принесла Сашкові та Лізі в подарунок настільну гру – різнокольорову коробку
Новий рік наближався з кожним грудневим сніжним днем. Ліда вже написала дідові Морозу листа друкованими літерами, оскільки дівчинці було тільки шість років, і вона готувалася йти до школи. — Ну, […]
Ніна стала менше витрачати грошей на їжу і часу на прибирання, оскільки чоловік був любитель поїсти смачненького і бажано перед монітором компʼютера. Перший час про особисте життя взагалі думати не могла і не хотіла. Але потім налагодила побут, відпочила, озирнулася і… не побачила нікого підходящого. — Або проблемний мужик з аліментами, але без житла, або, як і мій, працювати не хоче
— Я думала, що шикарний варіант, – усміхається Ніна. – Він з донькою, я з сином, ніякої колишньої дружини на горизонті, ніяких спільних дітей, та й він був просто майже […]
Світлана прокинулася рано, то ойкнула від подиву. Навколо в кімнаті панувала чистота і порядок. – Невже дівчатка постаралися, – усміхнулася жінка і вийшла на кухню. На кухонному столі височів стос тонких млинців, а на кухні сяяв чистий посуд, її дівчата тихенько грали за столом. – Хто це все зробив? – запитала у доньок Світлана не впізнаючи свою квартиру. – Мамо, це все зробила наша бабуся! – весело вигукнули доньки. – Бабуся? Яка ще бабуся? – не зрозуміла жінка. – Вона там, у кімнаті, – сказали дівчатка і показали на вітальню. Світлана швидко кинулася у вітальню і… ахнула від побаченого
– Іди швидше, більше тут твого нічого не залишилося! І не з’являйся з дітьми. З гуркотом двері зачинилися перед обличчям Світлани, залишивши її віч-на-віч з горою сумок і пакетів. Від […]
Мама одним коротеньким реченням зіпсувала всім Різдво. Вона роками залюблювала лише одну дитину, але ніхто з нас не очікував такого рішення. – А як же ми? Невже не заслужили від тебе і стільця з будинку?, – запитав я. Але мама і тут знайшла чим можна “прикрити” сестру. – Відколи батька не стало, саме Аліна була поруч і підтримувала мене, а всі ви, лише телефонували “для галочки”
Мама одним коротеньким реченням зіпсувала всім Різдво. Вона роками залюблювала лише одну дитину, але ніхто з нас не очікував такого рішення. – А як же ми? Невже не заслужили від […]
Поліна була на роботі, коли їй зателефонував чоловік. – Поліно, ти сьогодні о котрій закінчуєш? – поцікавився Максим. – Як завжди, – відповіла вона. – А що сталося? – Нічого особливого, – відповів Максим. – Просто мати подзвонила, і навіщось попросила сьогодні після роботи до неї заїхати. – Максиме, вона, напевно, тебе бачити хоче, я їй навіщо. Їдь один, – сказала жінка. – Ні. Вона хоче нас разом бачити, – сказав чоловік. – Справа у неї до нас якась важлива. – Зрозуміло. Гаразд, заїдь за мною біля шостої години, – погодилася дружина. Але Поліна навіть уявити не могла, що задумала її свекруха
Чоловік зателефонував Поліні на роботу у другій половині дня. – Поліно, ти сьогодні о котрій закінчуєш? – Як завжди, – відповіла вона. – А що сталося? – Нічого особливого, – […]
Максим снідав за кухонним столом, коли на кухню зайшла дружина. В рухах Дарина тримала якусь папку. – Максиме, мені потрібен твій підпис, – сказала жінка, і поклала на стіл папку. – Що ти мені під ніс всяку нісенітницю суєш? – обурився Максим. – Дай поїсти спокійно! – Максиме, у мене часу немає! Підписуй, і я поїхала! – невдоволено відповіла Дарина. – А що це за терміновість така? І що саме, я взагалі, маю підписати? – запитав він. Чоловік відкрив папку, всередині лежали якісь документи. Максим швидко пробігся очима по змісту документів і…остовпів від побаченого
– Що ти мені під ніс всяку нісенітницю суєш? – обурився Максим. – Дай поїсти спокійно! – Давай, підписуй, і я поїхала! – невдоволено відповіла Дарина. – Премію мені виписала? […]
Весілля гуляли по всьому селу. Молодята воркували, як закохані rолубки, а гості ніяк не могли намилуватися нареченою. Але ніхто навіть не здогадувався, про що так мило розмовляли молоді, які тим часом побачили елементарне один про одного, починаючи з дати їх народження. Напевно ж ведучий буде запитати їх про їх знайомство і різні вподобання, тому потрібно було бути готовими до будь-якого роду таких питань. А навпроти молодят сидів син Олени, Стас. Він дивився за своєю веселою і такою щасливою матусею, і за її красенем-нареченим, який завжди щось розповів їй, і змішив цим. Весілля пройшло краще, ніж очікувалося.
Виглянувши у вікно, Стас відразу побіг на вулицю. Він любив пострибати по калюжах, і тому сильно поспішав, щоб випередити сонце, що могло висушити його забаву. Бризки рохлюпивались в інші боки, […]
Мамі моїй 53 роки, вона нещодавно переїхала в свій новий будинок, на будівництво якого вона витратила 200 тисяч євро, і це в той час, як я в свої 30 років з чоловіком і дитиною змушена жити в однокімнатній квартирі, яку я отримала в спадок від бабусі, татової мами. Я не можу сказати, що у нас з мамою погані стосунки, вона рішуча і працьовита, і на цей будинок вона сама гроші заробила, але вона зовсім забула про мене, свою дочку
Я не прийшла до мами на свята в гості, а вона на мене образилася, хоча насправді це я на неї мала б ображатися. Мамі моїй 53 роки, вона нещодавно переїхала […]
Усю макітру проїла за роки шлюбу, спокою ні собі, ні людям не даєш. Радіти б, що син виріс, людиною став, сім’єю обзавівся. Так ні ж, туди ж – контролювати, керувати, життя вчити. А того не розуміє, що вони тепер самі з вусами, не маленькі. Чого лізти, подумаєш – невістка не до вподоби припала. Та хіба мало кому що не подобається, терпіти треба, коли по любові одружилися
— Тамара Павлівна, ось так сюрприз! – від несподіванки вона навіть збилася з думки. – А ми вас ніби як і не чекали. — Ой, та облиш ти! Чого це […]
– Знаєте що, Тамаро Петрівно! Я дуже довго мовчала, терпіла, намагалася не псувати стосунки з вами та з Сергієм. – Але більше не збираюсь! – Роздратовано вигукнула невістка
– Ну що, дорогі гості, дорогі мої діти… Я, на правах найстаршої з присутніх, мабуть, скажу перший тост. Сергію! Дорогий мій синку! Я тебе вітаю з такою серйозною покупкою. – […]