Рубрика: Людина
— Але ж Бог є, Дмитрику! – здивовано відповідала Валя, – Як Його не попросити… — А толку? Якщо Він є, то тільки знущається з нас! То дає дітей, то забирає. Це жорстоко. Не треба нам такого! — Мовчи! Будь ласка, мовчи! – Валя притискала руку до його рота. – Не гніви. Мама каже, що все для чогось треба… — Ага
Великі, скляні вітрини магазинів, що урочисто показують усе своє оздоблення, виблискували гірляндами. Синій, червоний, золотий, потім усі разом, потім знову золоті вогники біжать по нитках, зникаючи десь там, у заметах, […]
Відколи не стало дружини я почав частіше навідуватися до сина з невісткою і онуків. Спершу все було добре, але останнім часом помічаю злі погляди Олени, коли я, наприклад, роблю собі в них каву чи підігріваю суп на обід. Але якщо чесно, ця двокімнатна квартира досі по документах моя. Просто ми помінялися, коли їх сім’я збільшилася. То виходить у власній квартирі я їм мішаю. Я вирішив не мовчати і розставити усе по місцях. Але боюсь, вони мене не зрозуміють
Відколи не стало дружини я почав частіше навідуватися до сина з невісткою і онуків. Спершу все було добре, але останнім часом помічаю злі погляди Олени, коли я, наприклад, роблю собі […]
Квартира, яку мені подарувала тітка мого тата, прямо в центрі Києва, в старовинному будинку. І я геть не розумію, що мені з нею робити. Вона подарувала мені її так, що я навіть продати не можу. Квартирантів у цю аристократичну оселю пустити теж не можу, бо там зберігаються унікальні речі – старовинні меблі, картини, порцеляна. Все це вже дуже хитке і крихке
Квартира, яку мені подарувала тітка мого тата, прямо в центрі Києва, в старовинному будинку. І я геть не розумію, що мені з нею робити. Вона подарувала мені її так, що […]
– Мамо, так не можна, ми ж домовилися, – намагалася переконати її Людмила. – До того ж діти вже обжилися там, усі подаровані на весілля гроші вклали у ремонт, не треба заважати молодим. – Ну, звичайно, а я, виходить, усім заважаю, і місця мені ніде немає, – ображалася Антоніна Петрівна. – Хай би почекали, все одно за заповітом квартиру онуку залишу, а зараз маю повне право там жити
– Після весілля зможете жити у квартирі бабусі, – казала Людмила синові, – вона вже старенька і сама з побутом погано справляється, тому ми з батьком за нею доглядатимемо. – […]
Мене залишив мій чоловік сам без житла, без грошей. Після розлучення залишилася з книгами, диваном та журнальним столиком, живу у мами у підвалі у маленькому райцентрі Хмельницької області, в якому не жила 25 років. Я зовсім без грошей, без можливості та вміння їх заробити. Мене вже 43 роки, а я абсолютно нічого не вмію, не здатна вижити у цьому світі зовсім
Мене залишив мій чоловік сам без житла, без грошей. Я не можу пробачити собі, що я не вміла поводитися з грошима, завжди і всім допомагала, займалася благодійністю, а у самої […]
Надворі вона не була вже тиждень, погано було. Але тепер йшла. Через біль зі сльозами. Що робити, Господи? Молилася подумки, щоби сили дав. Нема кому допомогти, крім неї, бабусі хворої! Внучок же рідний, та собака цей…
Пенсіонерка Лілія (або як усі її звали, Ліля) Дмитрівна, важко зітхнувши, насилу перевернулась на інший бік. Хворіли суглоби, сильно опухли ноги. Вона замучилась ходити лікарнями, втомилася від лікування. Жила одна, […]
– Як, мамо, ти двом меншим онукам нічого не принесла? – у мене просто не було слів. Я стояла розгублена, дивилася на маму. Мама знизала плечима: – Ну, я ж вам не дозволяла ще двох дітей народжувати. Трьох ви вже мали, я з цим змирилася, я їм допомагала. Але я вам сказала, щоб ви зупинилися. Тому трьом своїм старшим онукам я дарую подарунки, а з меншими вже справляєтеся самі
– Як, мамо, ти двом меншим онукам нічого не принесла? – у мене просто не було слів. Я стояла розгублена, дивилася на маму. Мама знизала плечима: – Ну, я ж […]
Костянтин пішов на зустріч із друзями. Він пообіцяв дружині, що обовʼязково їй подзвонить… Об одинадцятій годині ніхто Лізі так і не подзвонив. Потім теж… Близько дванадцятої Ліза написала чоловікові СМС: «Коли ти прийдеш?» Знову нічого… О першій ночі дівчина, яка не спала і крутилася в ліжку, відправила чергове СМС з тим же ж питанням. Знову нічого… Ліза провела майже безсонну ніч. Це вже були не жарти. На годиннику була шоста ранку з копійками, коли з’явився Костянтин. Ліза прикинулася, що спить. А «веселий» Костянтин ліг на диван і заснув. Чоловік встав ближче до обіду і тут почалося несподіване
– А чому я весь час маю перевіряти телефон, якщо я зустрічаюся з друзями? – Та тому що я хвилююсь! – Але ж це твої проблеми! Я тобі двадцять разів […]
– Ми з батьком вирішили подарувати вашій сестрі на весілля квартиру – хоч би однокімнатну! Але самі ми цього зробити не зможемо, тому просимо вас взяти участь у цій справі фінансово. – Олюшка вибере квартиру, а ми – всі три сім’ї – скинемося, та купимо. Якщо трохи не вистачить, Єгоре, ви з Поліною візьмете кредит. Ви ж вже розплатилися з іпотекою
– Тебе завтра мати до себе запрошувала? – Запитав Микита у старшого брата. – Так, – відповів Єгор. – Ти не знаєш, з якого приводу вона загальні збори влаштовує? – […]
— От і досить грати в приватного детектива і шукати міфічне перше кохання, – нервувала Катерина. – Ти маєш чудовий вигляд у свої п’ятдесят чотири роки, тож женихи в чергу вишикуються. Тільки не потрібні були Тетяні ці черги і чим далі, тим сильніше вона хотіла знайти Івана. Вони справді були закохані під час навчання в інституті, але тоді втрутилися батьки з обох сторін і все зіпсували
— І навіщо тобі шукати цього Івана, якщо ми й так можемо підібрати для тебе гідну пару, – говорила Катерина подрузі. – Донька вже доросла, у неї своє життя, а […]