Рубрика: Людина
— Рито, де ти там? Я їсти хочу, — занила свекруха. Рита тяжко зітхнула. Чому їй дісталася така доля? Вона і так ледве справляється з близнюками, а тут ще свекруха буквально сіла на шию
Рита стояла біля кухні, задумливо дивлячись на киплячий чайник. Вона вимоталася, але знала, що попереду ще багато справ. У цей час з кімнати долинув голос свекрухи: — Рито, ти де […]
Через кілька днів я подзвонила сину, не хотіла сперечатися з Іриною, але й мовчати не могла. Зубний лікар виставив рахунок майже на 5000, і я попросила Василя оплатити. Він, звісно, скинув гроші, але якось із жартами, мовляв, це дрібниця. Дрібниця… Може, для них це і смішно, але я відчула, ніби мене не поважають. Наче я – старша жіночка, яка влаштовує “бурі” на рівному місці. Але ж справа не у грошах. Мене ображало інше – мене не попередили. Можливо, Ірина й не хотіла нічого поганого, але мені було неприємно
Коли на Святвечір я вкусила вареник і відчула, як щось тверде хруснуло в зубах, я зойкнула. Всі за столом аж здригнулися, а потім почали сміятися. Я ж, тримаючи у руці […]
Знову 100 євро? А цього разу на що? – питаю я свою доньку, яка всього лише тиждень тому брала у мене гроші. – Ой, мамо, знову ти починаєш. Сама ж уже бачиш, що життя дороге, – виправдовується донька. – Так, ціни на все доволі високі, – погодилася я. – Може б ти роботу шукала, адже гроші мають здатність закінчуватися, – кажу. Марині такі мої зауваження не подобаються зовсім. Вона вже звикла до того, що я даю їй гроші. А тут я повернулася додому. З собою, звичайно, я привезла якусь суму, але якщо звідти постійно тягати по 100-200 євро, то гроші швидко закінчаться, що я доньці і намагалася донести
– Знову 100 євро? А цього разу на що? – питаю я свою доньку, яка всього лише тиждень тому брала у мене гроші. – Ой, мамо, знову ти починаєш. Сама […]
Наступного разу, або ж розраховуй, що маєш мені заплатити, або ж шукай інші варіанти!, – сказала мама, коли я прийшла від масажиста, бо щось почала нити спина останнім часом. – Мамо, як це платити? Про що ти? Невже тобі важко просто посидіти з онучкою, провести з нею час? Невже ти не скучаєш? – Розумієш, за таке ж заняття мені Оленка гроші платить. І ще жодного разу мене тим не дорікнула
– Наступного разу, або ж розраховуй, що маєш мені заплатити, або ж шукай інші варіанти!, – сказала мама, коли я прийшла від масажиста, бо щось почала нити спина останнім часом. […]
– Квартира спільна, треба продавати!- Ні, – я відмовилася продавати квартиру твердо та спокійно. – Це мій дім! Реакція брата поставила мене в глухий кут
– Ти ж розумієш, що це не правильно, – Андрій постукував пальцями по столу, і цей звук віддавався у мене у скронях. – Квартира спільна, треба продавати! Я дивилася на […]
– Я не готовий мотатися чужими кутами або жити на будівництві заради грошей, – обурювався Юрій. – Не для того я здобув дві вищі освіти, щоб усе за вітром пустити
– Ми ж не будемо все життя тіснитися у двокімнатній з твоїми батьками? – переживала Ганна. – У нас донька підростає, постійно скандалимо і жодного особистого простору немає. – У […]
Я до вас на свята не приїжджала, то ж тепер хоч відпочину в санаторії в Закарпатті, – сказала Лідія Петрівна, коли дзвонила на вайбер. – Андрійку, в тебе ж завжди на карті гроші є. Ти мені сьогодні 20 тисяч перекинеш, чи вже завтра? Я ледь не поперхнулася булочкою, яку саме смакувала. В голові відразу промайнули всі ті роки, коли ця жінка приїжджала до нас на всі свята, починаючи з Різдва, Великодня і закінчуючи навіть днем народження нашого молодшого сина. І жодного разу, жоднісінької копійки на продукти чи подарунки не витратила
– Я до вас на свята не приїжджала, то ж тепер хоч відпочину в санаторії в Закарпатті, – сказала Лідія Петрівна, коли дзвонила на вайбер. – Андрійку, в тебе ж […]
– Ти Юльку на таксі відправ, за тиждень он скільки всього переробити можна, велика кобила вже, нічого в телефоні сидіти. Тільки ти її одну відправляй, без Андрія. Який з нього помічник, тільки під ногами плутатиметься, шумітиме, та Юльку від роботи відволікатиме. А сама у вихідні приїдеш, роботи на всіх вистачить
– Оленка привіт. Ну, як ви там? Як живете, як дітлахи? – Вітаю, Марино Вікторівно. Так, нормально, я працюю, діти на канікулах. Ви там як? Не чекала на ваш дзвінок. […]
Оці їхні вареники і пиріжки – в тому сіль, в тому кришка від пляшки, в тому цукор замість начинки, в тому перець, в тому жолудь, в тому каштан. І це, знаєте, от половина пиріжків і вареників з такими всякими приколами. І ще кілька традицій несуразних, від яких мене, якщо чесно, трохи коробить. Коли тобі попадається пиріжок зі стручком червоного перцю, який також може попастися дитині. Ну це таке собі я вам скажу
Оці їхні вареники і пиріжки – в тому сіль, в тому кришка від пляшки, в тому цукор замість начинки, в тому перець, в тому жолудь, в тому каштан. І це, […]
– Настю, це не зовсім нормально. Я хочу дуже серйозно з тобою поговорити. Артему 6 років, а він у тебе сам смажить яйця, котлети і навіть піцу мені хотів приготувати. Ти розумієш, що так не повинно бути? Я вже не стрималася і висловила невістці все, що думаю. У сина і невістки я буваю нечасто, бо живу в райцентрі. У мене своє господарство, город, клопоти, тому вириватися в місто вдається лише раз на кілька місяців. Але цього разу я приїхала, щоб пройти лікарів і заодно навідати родину сина
– Бабусю, я тобі яйця посмажу або піцу зроблю? Я все вмію сам! Я аж розгубилася. – Онучку, – сказала я, – бабуся зараз усе для тебе зробить. – Настю, […]