Рубрика: Людина

— В сенсі, Галино Петрівно, ми вам повинні заплатити 15 тисяч гривень? — перепитала я, дивлячись на свекруху так, наче вона щойно прилетіла з іншої планети. А мама чоловіка навпаки дивилася на мене, ніби сказала щось абсолютно нормальне. — Ну, а що ти хотіла, Оленко? — відповіла вона, злегка знизавши плечима. — Твої діти прибули, у мене всі свята. Годувати їх — це не безкоштовна справа. Я ж навіть не вимагаю грошей за подарунки. Подарунки я вже купила на свої

— В сенсі, Галино Петрівно, ми вам повинні заплатити 15 тисяч гривень? — перепитала я, дивлячись на свекруху так, наче вона щойно прилетіла з іншої планети. А мама чоловіка навпаки […]

Не знаю, Галино, але якось не пасує заробітчанці жити в такому будинку. Та й огорожа твоя скоро впаде на моє подвір’я, – каже мені сусідка, не без натяку на те, що паркан маю полагодити я. Я і сама бачу, що ситуація неприємна, але що я сама можу зробити? Неприємно мені стало після нагадування сусідки, тому я взяла телефон і набрала доньку. Дочці моїй ніколи не подобалося те, що я її чоловіка про щось прошу, бо вона вважає, що у мене є син, і саме він має мені допомагати

– Не знаю, Галино, але якось не пасує заробітчанці жити в такому будинку. Та й огорожа твоя скоро впаде на моє подвір’я, – каже мені сусідка, не без натяку на […]

— Ой, донечко, тримай, я тобі подаруночки принесла! — сказала свекруха, переступивши поріг із великою коробкою в руках. — Дякую, Олено Миколаївно! Що це? — я злегка напружено усміхнулася, намагаючись приховати хвилювання. — Відкривай, не соромся, — сказала вона з таким виглядом, наче ось-ось вручить мені щось неймовірне. Я поставила коробку на стіл і зняла стрічку. Всередині була купа старого одягу. Потерті сукні, светри з плямами й навіть старий плащ, що виглядав так, ніби пережив десяток весен. — Це що? Це ваш одяг? — невпевнено запитала я. — Аякже! Я вже його не ношу, а тобі згодиться. Подивися, яка якість! Це ж не те, що зараз у магазинах продають

— Ой, донечко, тримай, я тобі подаруночки принесла! — сказала свекруха, переступивши поріг із великою коробкою в руках. — Дякую, Олено Миколаївно! Що це? — я злегка напружено усміхнулася, намагаючись […]

В холодильнику хоч шаром коти, а вона в резинових рукавицях, миє після свят квартиру. Винесла ялинку, поперескладувала одяг, видраяла ванну. Ой, ну все, лиш би чоловіка не кормити. Про себе я мовчу, мені і бутерброда хватає. Але Борис з самого ранку як пішов на роботу, не поснідавши, і повернувся ближче обіду

В холодильнику хоч шаром коти, а вона в резинових рукавицях, миє після свят квартиру. Винесла ялинку, поперескладувала одяг, видраяла ванну. Ой, ну все, лиш би чоловіка не кормити. Про себе […]

– Маріє Сергіївно, це духи моєї мами, вони дорогі. Вона бризкалася ними лише в особливих випадках. Я зберігав їх весь цей час. Можна я вам їх подарую на Новий Рік?

Марія Сергіївна була молодим викладачем, дуже молодим. Вона лише рік відпрацювала у школі після інституту, коли їй запропонували взяти класне керівництво над 5 “Б” класом. 5 “Б” був у принципі […]

– Знаєш, Наталко, я тобі намагаюся замінити матір, хоча ти й не зможеш замінити мені доньку! – повідомила свекруха

Моя свекруха Світлана Сергіївна була дамою старого гарту. Усе своє життя вона жила за суворими правилами ще радянських часів і чітко знала, що правильно, а що – ні. Її син, […]

Телефонний дзвінок пролунав, коли Людмила готувала вечерю. Жінка здивувалася, що хтось дзвонить на домашній телефон, але все ж таки взяла слухавку. З неї почувся незнайомий жіночий плаксивий голосок: – Терміново покличте Ігоря, нашому синочку недобре! Ігор має відвезти нас у лікарню! Я дзвонила на мобільний, а він не відповів… – Ви помилилися номером, – машинально відповіла Людмила. – Мій чоловік і справді Ігор, але синів у нього немає… Від наступних слів незнайомки в неї аж ноги підкосилися. – Ви не знаєте свого чоловіка, Людмило! – тільки й вигукнула незнайомка

Телефонний дзвінок пролунав, коли Людмила готувала вечерю. Вона здивувалася, що хтось дзвонить на домашній телефон, але все ж таки взяла слухавку. З неї почувся жіночий плаксивий голосок: – Терміново покличте […]

Я приїхав до сестри і здивувався, оскільки в квартирі був зроблений свіжий ремонт і навіть деякі меблі були з магазину. – Чого ж ти не хвалишся, Світлано?, – запитав з порога я. Але якось сестра не особливо про це хотіла говорити. А коли вона пішла за продуктами в супермаркет, я залишився з племінницею один. Оля розплакалася, а потім розповіла всю правду. Якби тут не були замішані мої гроші, я б і слова не сказав

Я приїхав до сестри і здивувався, оскільки в квартирі був зроблений свіжий ремонт і навіть деякі меблі були з магазину. – Чого ж ти не хвалишся, Світлано?, – запитав з […]

Ірина заваrітніла. Виявилося, що вона носить двійню! Свекруха була дуже горда, дізнавшись про це, і стала дивитися на невістку лагідніше. Але після народження Олесі й Марійки бабуся не балувала їх своєю увагою. Чоловік Ірини Олежик теж своїми дітьми займався рідко… Так пройшло три роки. – Я люблю іншу жінку і йду до неї! – якось заявив Олежик, не дивлячись на дружину. – Кого любиш? Куди ти там ідеш? – Ірина була зайнята думками про дітей, тож не одразу зрозуміла, про що це він говорить. – Ой, Іро! – ахнув Олежик. – Що ти прикидаєшся? Ти все зрозуміла! Так буває. Ірина застигла не вірячи своїм вухам

Спочатку Вероніка думала, що її подрузі Ірині дуже пощастило. Олежик був хлопцем симпатичним, веселим, дбайливим. Працював продавцем-консультантом у тому ж магазині електроніки, куди Ірина після відходу бабусі – єдиної рідної […]