Рубрика: Людина
– Матуся прийшла! Привіт! – з кімнати вибігла п’ятирічна Марійка та обняла її за ноги. – Ти як? Ви поїли?, – Ольга пройшла на кухню. У раковині стояла порожня тарілка з-під пельменів, на столі валялися якісь упаковки з-під напівфабрикатів
Ольга відчинила двері квартири та увійшла всередину. Олексій незворушно лежав і дивився телевізор. – Олю, це ти? Увечері в клуб сходимо? Тільки дочку відвези батькам!, – крикнув він, не виходячи. […]
Катя приготувала вечерю, і покликала чоловіка до столу. Через декілька хвилин Вадим зʼявився на кухні. – Що це ти мені приготувала? – насупив брови Вадим. – Я таке їсти не збираюсь! – Але ж це твій улюблений салат… – зніяковіла дружина. – Я грецький вже розлюбив. Зараз усі сири якісь несмачні, – невдоволено додав чоловік. – Міг би і попередити, – Катя ображено підібгала губи. – Перед тим як я ціле “відро” накришила! – То це ще я винен? – образився Вадим. – А знаєш що! Давай краще розлучимося! – Розлучимося? Як розлучимося? Через салат? – Катя здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
— Що ти приготувала мені? — Вадим насупив брови. — Я таке їсти не збираюсь! — Але ж це твій улюблений салат… — зніяковіла молода дружина. — Я грецький вже […]
Протягом 3 років Валерій чекав приводу піти від дружини і з’їхатися зі своєю коханкою. Але зрештою він зволікав настільки, що залишився ні з чим.
Валерій обіцяв Людмилі, що залишить дружину, але все ще тягнув час, підшукуючи вагому причину, щоб виправдати розставання. Люда, яка через 3 роки втратила терпіння, вже сумнівалася, що колись представиться така […]
Мені вже 24 роки, і досі мати відкидала всіх моїх хлопців, які не відповідали її високим стандартам. Нещодавно я почала здогадуватися, в чому справа.
Оскільки мій батько помер, коли мені було лише три роки, мене виховували мама та бабуся. Будучи слухняною та успішною дитиною, я чудово навчалася в школі і пізніше вступила до університету […]
Бабуся замовкла, а по її зморшкуватій щоці пробігла самотня сльозинка. Олесю всю обдало спекотним соромом. Вона згадала скільки разів брехала бабусі, що лівер більше не продають
Олеся перша помітила, що з бабусею щось недобре коїться. Двічі на місяць вона приїжджала до неї, щоб помити кахель, зняти чи повісити штори, з’їздити на ринок за м’ясом. У бабусі […]
– Я Олега пoзнaйoмила зі своїми батьками, ми почали жити разом, і він запропонував вийти за нього заміж. А вчора, вчора ми їздили знaйoмuтися з його батьками. Ти не повіриш, але тато Олега – це той… той… – і Оля знову зайшлася у puданнях
У слухавці щось хлюпало, скрипіло, завивало. Я ще раз подивилася на телефон. Так і є, дзвінок від Олі, моєї давньої подруги, яка вже років десять, як перебралася до столиці. – […]
Ледь не на колінах благала чоловіка не їхати на заробітки, а через тиждень зустріла його на зупинці
Сьогодні ввечері мені зателефонував колишній. Не скажу — чоловік. Бо справжні чоловіки утримують свої сім’ї, а в нашій усе робила я. Мабуть, у попередньому житті Олег був королем, тому в […]
Як Ліля після десяти років на заробітках журилася як її зустрінуть, як це вона має гроші та подарунки чесно поділити між всіма своїми дітьми
Ліля, жінка середніх років із обличчям, яке було зморщене від часу й роботи, сиділа на кухні своєї хати в рідному селі, пила каву та їла шоколад. Вона нещодавно повернулася після […]
Ігор повертався додому з роботи. Чоловік піднявся на свій поверх, відкрив двері квартири своїм ключем, зайшов в коридор. Раптом, він почув голоси на кухні. – Знову до Віри ця Марія прийшла, – важко зітхнув він, зрозумівши, що в гостях у дружини її подруга. Ігор зняв куртку, роззувся і хотів було зайти на кухню щоб привітатися, як раптом до нього долинуло декілька фраз з розмови Віри та Марії. – Про що це вони? – здивувався чоловік. Ігор, тихенько, підійшов ближче до кухні, причаївся, прислухався до розмови дружини з її подругою і…заціпенів від почутого
— Віро, ти зрозумій! Ти заслуговуєш на краще! А твій Ігор, адже він ні на що не придатний! Ну як можна жити з людиною, яка тобі зовсім не допомагає? Він […]
А могла б хоч пачку італійської кави на свята передати, теж мені заробітчанка! – так про мене моя сваха людям розповідає. Вона звикла до того, що я завжди усім ділилася, ніколи скупою не була, а тут я взяла і в один момент змінилася. А такі зміни, як правило, нікому не подобаються. І я теж, коли зрозуміла, що моєю добротою користуються, вирішила, що з мене досить. Більше ніякої кави, ніяких макаронів і ніяких грошей в займ. Дочка моя стала на сторону свекрухи, каже, що я могла б і позичити гроші родичці. Їй легко говорити, вона сама ці гроші не заробила
– А могла б хоч пачку італійської кави на свята передати, теж мені заробітчанка! – так про мене моя сваха людям розповідає. Вона звикла до того, що я завжди усім […]