Оскільки ви з’їли весь місячний запас продуктів у моєї сестри, будьте ласкаві, компенсувати шкоду грошима

– Вони з’їли весь твій запас їжі, знаючи, що в тебе маленька зарплата, перетворили квартиру на хлів, а тобі було незручно? – обурювалася Олена. – Ти серйозно? – Я не […]

То он яка ти подруга? Я завжди була поруч, а ти від мене відвертаєшся? – Я з Валею з раннього дитинства була нерозлучна. Думала, що так буде завжди. І надзвичайно раділа, коли вона повідомила, що збирається побратися зі своїм хлопцем. Навіть квитки придбала, адже мала бути на цій події. Та потім плани довелось змінити. Не знаю, чи зможемо ми помиритись після того, що сталось.

Ми з Валею були найкращими подругами все життя. Разом до школи ходили, разом до університету вступили й жили в гуртожитку. Згодом саме вона була дружкою на моєму весіллі, а тоді […]

– Спиш на дивані, мамо, а нам з дитиною кімната потрібна, – пояснила дочка, наче це природний порядок речей

Людмила збила подушки на дивані й накрила їх свіжим простирадлом. Завтра субота, приїде Катя з родиною. У холодильнику вже лежало все необхідне для фірмових котлет, тісто для улюблених пиріжків доньки […]

– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати.

– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати. – А де ж мені ще бути? – вийшла на ґанок Катерина. […]

Вона все рахувала: скільки відкладено на Андрія, скільки на Наталку, скільки ще треба, щоб купити квартиру, поставити котел, дати на сесію, оплатити репетитора, купити весільну сукню…

Леся працювала в Італії вже п’ятнадцять років. Колись поїхала “на рік-два”, щоб трохи підзаробити, а лишилася, бо діти росли, потребували грошей, освіти, житла. Синові Андрієві було десять, доньці Наталці – […]

Дарина отримала повідомлення від Маттео: «Я купив квитки! Прилітаю за два тижні. І не сам – беру дядька Луку. Він чув про твою маму й хоче побачити її вишиванки!» Дарина уявляла приїзд Маттео, але дядько Лука? Це було несподівано

У маленькому селі на Полтавщині, де час ніби зупинився серед зелених пагорбів і золотих полів, жили Ліда з дочкою Дариною. Їхня хата, хоч і скромна, завжди була наповнена теплом і […]

Ой, які ж у тебе жоржини гарні цього року! Можна я нарву собі букет, додому заберу? Такі кольори – малинові, помаранчеві, рожеві. Катерина якось недобре глянула. Подивилась на квіти, потім на сестру. Щось в її обличчі змінилося. – Ні, не треба. Залиш їх. Вони мені на свято. – Та ж я зовсім трохи… – розгубилась Світлана. – Декілька штучок, для настрою. У місті таких не знайдеш. – Я сказала – не треба, – різко відповіла Катерина й пішла до хати

– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати. – А де ж мені ще бути? – вийшла на ґанок Катерина.  […]

— Наша ж іменинниця — така господиня, що й годі! Курку спалила, дитину заспокоїти не може, стіл не накритий, — перераховувала свекруха, звертаючись до збентеженої свахи. — Двійку тобі ставлю за виховання доньки

— Наша ж іменинниця — така господиня, що й годі! Курку спалила, дитину заспокоїти не може, стіл не накритий, — перераховувала свекруха, звертаючись до збентеженої свахи. — Двійку тобі ставлю […]

– Вибирай: або я, або твоя лежача мама, – сказала Ірина тихо, але так, що аж склянка затремтіла. Я вибрав маму. А тепер щовечора заварюю чай у її старому чайнику – і думаю, чому він свистить так, ніби плаче

– Вибирай: або я, або твоя лежача мама, – сказала Ірина тихо, але так, що аж склянка затремтіла. Я вибрав маму. А тепер щовечора заварюю чай у її старому чайнику […]

Він твій молодший брат! Ти ж бачиш, яке важке життя має! Як ти могла так вчинити? – Довго я терпіла поведінку Олеся. Він все життя звик жити, наче всі йому винні. І нарешті я не витримала, вирішила його провчити. Просто на його 35-річчя. Та це не сподобалось ані йому, ані нашій мамі.

Є в мене молодший брат Олесь. Різниця в нас доволі велика, та батьки страшенно мріяли про хлопчика. І коли він зявився – усю свою увагу приділяли саме йому. Так брат […]