Рубрика: Людина

Ольга готувала вечерю, коли на кухню зайшов її чоловік. – Коли вже будемо вечеряти? – усміхнувся Олег. – Ще трохи і буду діставати курочку з духовку, – відповіла дружина. – Слухай, до мене сьогодні моя подруга Ганна дзвонила, просила позичити гроші. Я погодилася. Ти не проти? – В сенсі ти погодилася?  – здивувався чоловік. – Ну їй зовсім трохи потрібно, – відповіла Оля. – Я б на твоєму місці їй зовсім нічого не давав! Ти мабуть не знаєш, але…, – хотів було сказати Олег, але зупинився. – Не знаю чого? Ти про що? – Оля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається 

– Оля, можете нам у борг грошей дати? Ольга зітхнула. Ганна, її подруга дитинства, дуже часто зверталася до неї за допомогою щодо фінансів. Так, борги вона завжди віддавала, щоправда, не […]

Його Марія до Італії зібралася, він і просив, і молив, і на коліна ставав. Просив жінку, щоб спам’яталася. Та Марія поїхала і більше не повернулася

Той, що любить дощ.  Впорався, дякувати Богу! Картопля викопана, буряки та морква в погребі, капуста заквашена і яблука в ящики зібрані, червонощокі, хоч на виставку вези. Михайло обійшов город та […]

В неділю я до сестри на ювілей ходила, подарувала їй 300 євро. А зранку – бачу дзвінок від сестри. Я була впевнена, що Ольга телефонує щоб подякувати мені за подарунок, якою ж я була наївною! Сестра замість вітання, відразу заявила, що знати мене не хоче і що я спеціально це зробила. – Ольго, заспокойся. Краще поясни, що я зробила не так, бо не можу нічого второпати, – кажу

Оце сходила я на ювілей сестри, навіть не знаю, що тепер робити. В неділю моя рідна сестра Ольга святкувала свій 55-річний ювілей. Дата чудова, і я якраз додому у відпустку […]

– Тобі вже 40, і з кожним роком шансів знайти хорошу пару все менше. Раптом я твоя доля? – видав мені сусід-пенсіонер

Після важкого розлучення я вирішила, що настав час пожити для себе. Нових стосунків я не шукала, діти виросли – якраз найкращий час, щоб зайнятися самопізнанням, психоаналізом тощо. Але, як виявилося, […]

— Валерію Миколайовичу, можна вас кілька слів? – запитала вона, перегородивши викладачеві прохід. — Мені трохи ніколи, – спробував відмовитися він. — Нічого, хвилинку, думаю, знайдете для майбутньої родички, – не поступилася Катя. Валерій зашипів на неї. — Тихіше говори, – попросив чоловік. – Яка ще родичка? Що ти несеш, Соколова? — Як яка? Дашка дитину чекає. Буде вам син, мені племінник, – відповіла Катя

Сестри Дарина і Катерина ні характером, ні зовнішністю не були схожі одна на одну. Старша пішла в маму. Повненька домосідка із задумливим поглядом. Даринка обожнювала малювати й вишивати, не любила […]

А я в Італію приїхала, щоб невістку додому повернути. Не знаю ще, як воно буде, але хоч спробую, – миловидна жіночка, якій уже під 60, розповідала іншим жінкам-заробітчанкам в парку свою історію. Всі уважно слухали, але не знали, що порадити, бо ситуація і справді була непроста. Три роки тому її невістка Тетяна поїхала в Італію, а тепер вирішила тут залишитися, от Марія і приїхала, начебто, її підмінити, бо хвилюється за долю сина і невістки

– А я в Італію приїхала, щоб невістку додому повернути. Не знаю ще, як воно буде, але хоч спробую, – миловидна жіночка, якій уже під 60, розповідала іншим жінкам-заробітчанкам в […]

— Час у спадок вступати, – нагадав дружині на десятий день “дбайливий чоловік”, – двокімнатна квартира не буде зайвою для нас, та й грошики мабуть у тещі є. — Зачекай трохи, у мене ні сил, ні бажання бігати оформляти документи, – дружина, як завжди, без доброго напуття з боку чоловіка, не збиралася нічого робити. — Потім відпочинеш, – защипнувши складку на животі у дружини, Іван подумав, що це мало спонукати Ольгу взятися за оформлення спадщини, і це спрацювало

Ольга монотонно вишкрібала пригорілий жир з дна каструлі залізною мочалкою, і одним оком стежила за рядженими в телевізорі. Одягнені в цікаві костюми наспівували відомі пісні. Ольга не те що б […]

Маленька постать у тоненькій курточці сиділа під старим дубом, обхопивши коліна руками. Спочатку я навіть подумала, що здалося – хто в здоровому глузді залишить дитину одну між селами в таку погоду?

Знаєте, іноді доля робить такі сюрпризи, що потім все життя дивуєшся – як воно все так склалося? От і я досі пам’ятаю той вогкий жовтневий день, коли поверталася з ринку […]

— Єгоре Васильовичу, курку мені треба спіймати на суп. Не вмію я, та й рука, боюся, здригнеться, шкода. – Потиснула вона плечима. — Справа не хитра. – Єгор Васильович прихопив сокиру. — Ти тепер на вечерю приходь, супчиком нагодую. – Запросила сусідка, коли справу було зроблено. — Прийду. – Погодився Єгор Васильович, сам він майже нічого не готував, а вже наваристого курячого супу не їв кілька років

— Єгоре Васильовичу, доброго ранку. У дверному отворі з’явилася сусідка Люба, але Єгор Васильович цього не помітив. Підперши підборіддя руками, він задумливо дивився у вікно. Люба ж, швидким поглядом оцінивши […]