Рубрика: Людина
Катерина завжди була з тих жінок, про яких кажуть: «Золота». Не через прикраси – бо їх вона не носила. А через свою доброту, яку віддавала до останку – спочатку батькам, потім чоловікові, потім дітям. – Мамо, а ти чому собі нічого не купуєш? – якось спитала менша, Христинка. – А я вже все маю. Головне – щоб вам було добре, – усміхнулась Катерина, але десь глибоко в душі її це зачепило
Катерина завжди була з тих жінок, про яких кажуть: «Золота». Не через прикраси – бо їх вона не носила. А через серце, яке віддавала до останку – спочатку батькам, потім […]
Наступного дня зателефонувала сваха Людмила, мати Андрія. — Оксано, я не хочу втручатися, — почала вона холодним тоном, так що було зрозуміло: втручатися вона буде, — але як так можна? Дочка з онуком хочуть приїхати, а ти їх не пускаєш? Сидиш удома, а кажеш, що тобі ніколи. Робота важливіша за родину?
Оксана мешкає в одному з обласних міст над Дніпром. Стіл, завалений паперами та ноутбук, давно став центром її життя. — Як почалися буремні часи, як посадили нас усіх без зарплати, […]
“Ми збудували будинок на землі матері Олександра, моєї свекрухи. Тепер вона при кожній зустрічі каже, що виселить нас, бо ми не хочемо платити за землю”
“Ми збудували будинок на землі матері Олександра, моєї свекрухи. Тепер вона при кожній зустрічі каже, що виселить нас, бо ми не хочемо платити за землю”. “— Лесю… Мабуть, це швидкоплинна […]
— Вероніко, це що за мати така? — кричала вона в слухавку. — Покинула дітей! Славко на роботі з ранку до ночі, а я повинна з двома малюками возитися? У них памперси, каші, крики! Я не справляюся! І Марійка, бідна дівчинка, тягається по орендованих квартирах, замість того щоб у своїй кімнаті спати
— Такий сором, — зізнається Вероніка Ігорівна. — Я не знаю, куди очі подіти перед родичами, сусідами. Та й на роботі вже в курсі, сваха постаралася. У пані Вероніки Ігорівни […]
– Алло мамо, ти пенсію отримала? – Мені платіж за машину треба внести, я потім куплю тобі ліки з авансу, – не вгавав синок
– Алло мамо, ти пенсію отримала? – почувся рідний голос сина Ганни Василівни. – Та синку, отримала, тільки лікар мені виписав ліки більше чим зазвичай, серце сильно турбує, – виправдовуючись […]
Квартира Зінаїди Василівни виявилася просторою, з високими стелями та старовинними меблями. Сама господиня — сухенька, але міцна старенька з напрочуд живими очима — зустріла їх у коридорі. — Артемку! — просяяла вона. — А це хто з тобою? — Бабусю, це Аліна Анатоліївна. Буде приходити до тебе, допомагати
— …звісно, квартира чудова! Трикімнатна в центрі, уявляєш? Відремонтуємо і заживемо по-людськи. Людмила розсміялася, цокаючи підборами по сходах. Аліна ледь встигла сховатися в ніші між поверхами. *** Аліна здригнулася від […]
– Та ця курка тільки про борщі та прання думає! Навіть дитину не змогла мені подарувати! – Сміявся він, обіймаючи іншу…
– Ладо, білу сорочку не забула? А светр? На вулиці холодно, осінь минає, зима не за горами. І шкарпетки ось поклади, – метушилася Марія Сергіївна, перебираючи речі, наче збирала в […]
– Щастить тобі, Марійка, кава в ліжко, квіти чоловік носить.. А мій зроду до такого не додумається.. Я не пам’ятаю, коли він мені останній раз квіти дарував.. Ех, ніякої романтики, сумно, а життя проходить, потім і згадати нічого буде
Микола зайшов у квартиру, і почув, як його дружина Марина розмовляє телефоном у кімнаті. Він тихенько підійшов до зачинених дверей і почав підслуховувати. – Щастить тобі, Марійка, кава в ліжко, […]
“Марто, чи не могла б ти нам перекинути 400 гривень на підгузки? Ти ж хресна мама, як не крути” – ось так починався мій кожен місяць після хрестин, де замість любові та підтримки, я стала їхнім особистим банкоматом з емоційним дисплеєм. Але що станеться, якщо цей банкомат раптом видасть помилку?
“Марто, чи не могла б ти нам перекинути 400 гривень на підгузки? Ти ж хресна мама, як не крути” – ось так починався мій кожен місяць після хрестин, де замість […]
– Бабуся Тамара, не виганяйте мене! У мене, крім вас, з дідусем нікого немає. Я вам допомагатиму
Тамара Олексіївна думала, ось і настав цей час – старість. Тепер вона лежить, дивиться в стелю і згадує своє прожите життя. Здебільшого останні три роки. Тоді й чоловік ще був. […]