Рубрика: Людина
В найважливіший момент в нашій спальні з’явилася свекруха: “А що це тут у вас так смачно пахне? Ой, ви що, не запросите мене за стіл?” Спочатку я чемно попросила її дати нам трохи простору. Вона образилася. Встала посеред кухні й почала голосно бідкатися: “Діточки, ви що, соромитеся мене? Я ж тут, щоб допомогти!” Ми з Русланом лише безпорадно переглянулися. В той вечір романтика, ясна річ, зникла. Зрештою, не витримавши, я сіла з чоловіком на серйозну розмову
Коли Руслан зробив мені пропозицію під зоряним небом у Карпатах, я відчула, що це найпрекрасніший момент у моєму житті. Ми стояли на високій полонині, оточені тихими вершинами, і я бачила, […]
— Марку, я нічого не хочу сказати. Мені не шкода для твоєї бабусі оливкової олії, чи там моркви, чи цукерок. Але ж це теж не зовсім нормально. Їй скоро 80, вона з’їдає літр оливкової олії в тиждень, кілограм моркви, кілограм цукерок “Червоного маку” або “Ромашок”. Я оце хотіла салатик собі заправити, а олія на дні. Кожного тижня купуємо по черзі, то я, то ти. Ну, мені не шкода, але ж, знаєш, це теж вже якось занадто. Виходжу вранці каву попити, бабуся твоя вже сидить із чаєм, цукерки тріскає і вже купа тих обгорток біля неї. Ну, я не знаю, як літня людина в такому віці може ось так харчуватися, чесне слово
— Марку, я нічого не хочу сказати. Мені не шкода для твоєї бабусі оливкової олії, чи там моркви, чи цукерок. Але ж це теж не зовсім нормально. Їй скоро 80, […]
– Синку, ти не зволікай і наведи з цим порядок. Вона не має шастати з цими дівулями, бо буде в твоїй сім’ї щось нехороше! Так сказала я синові. Я в них гостюю ось уже три дні, бо мені треба в столиці пройти деяких спеціалістів. І всі ці три дні моя невістка, якій вже за 30, шастає зі своїми юними подружками. Вона десь у кафе, на якихось семінарах познайомилася з дівчатами 23-27 років, і тепер вона з ними дружить: по магазинах, кафе, навіть у сауну ходить, як сама мені сказала, у театри, кіно і так далі
– Синку, ти не зволікай і наведи з цим порядок. Вона не має шастати з цими дівулями, бо буде в твоїй сім’ї щось нехороше! Так сказала я синові. Я в […]
Коли Степан побачив, що весілля буде бідним, наречені небагаті були і намагалися на всьому зекономити, то відійшов в інший кінець залу і непомітно дістав з конверту, який вони приготували з дружиною на подарунок, 4 тисячі гривень. – Їм і три тисячі гривень буде достатньо, а про це ніхто ніколи не дізнається, – прошепотів він. Поклав гроші в кишеню, а сам попрямував до нареченої вручати конверт
Знову на весілля йдемо з конвертом грошей? – Степан Дмитрович стояв перед дзеркалом, сердито натягуючи краватку. – Хотілося б щось більш оригінальне придумати, річ якусь недорогу подарувати, а не цілих […]
– Ви пробачте, що я вас потривожила, – сказала старенька, кутаючись у пухову шаль, – але я бачила сьогодні, що ваш чоловік речі в машину вантажив. Він покинув вас?
– Та ти без мене не зможеш! Ти нічого не зможеш! – це чоловік кричав, складаючи свої сорочки у велику сумку. Але вона спромоглася. Не загнулася. Можливо, якби дала собі […]
Мама почала йти від мене, і я зрозумів, що маю взяти від неї щось на згадку. Не у фізичному сенсі, як пам’ятний предмет, хоча потім у мене він з’явився – кришталева сільничка зі срібним обідочком з її старого весільного набору, а щось особливе, рідне, близьке та улюблене
Мама почала йти від мене, і я зрозумів, що маю взяти від неї щось на згадку. Не у фізичному сенсі, як пам’ятний предмет, хоча потім у мене він з’явився – […]
– Хто ж так картоплю чистить на сантиметр? Ти по сантиметру з кожної картоплини викидаєш. А мій син гарує на трьох роботах. Та вам би цієї картоплі на місяць вистачило, а так на два дні, – голос її з кожним словом ставав дедалі суворішим. Приїхала до нас погостювати свекруха, поки свекор робить у них у кухні в селі ремонт. Вчора приходжу з роботи і застала її біля сміттєвого відра
– Хто ж так картоплю чистить на сантиметр? Ти по сантиметру з кожної картоплини викидаєш. А мій син гарує на трьох роботах. Та вам би цієї картоплі на місяць вистачило, […]
Олег повернувся додому з роботи. – Ммм, як смачно пахне, – сказав він, зайшовши на кухню до дружини. – Що це ти готуєш? – Вирішила запекти рибу, – сказала Юля. Раптом чоловік почув якісь звуки, які долинали з глибини квартири. – Що це, сусіди розшумілися? – запитав Олегі. – Ні, не сусіди. У дальній кімнаті на тебе чекає «сюрприз», – якось загадково відповіла Юля. – Який ще сюрприз? – здивувався Олег. – Можеш піти і сам все побачиш, – додала Юля. Олег встав з-за столу, вийшов в коридор, тихенько підійшов до дальньої кімнати, відкрив двері, заглянув в середину і…заціпенів від побаченого
Юля відчинила двері, вона чекала на кур’єра з доставкою продуктів, але для нього було ще рано. На порозі стояла свекруха. – Жанно Григорівно, привіт, ви чому не попередили? Раптом нас […]
– Орисю, це ти? Господи, як довго я чекала цього моменту. Тобі треба приїхати до Тернополя. Ми маємо поговорити. У суботу я сіла на автобус і приїхала за адресою, яку мені дали. Двері відчинила бабуся Ксенії, старенька жінка зі зморшками, але з теплою усмішкою. – Ти копія своєї мами, – сказала вона, обіймаючи мене. – Ті ж очі, та ж усмішка. У вітальні мене чекала Ксеня. Вона виглядала стримано, але я бачила в її очах щиру цікавість. А потім ця шкатулка – з моїх спогадів, наявність якої так заперечував батько
– Тату, ти казав, що в нашому домі ніколи не було музичної шкатулки. А це що? Я стояла перед татом із відкритою коробкою в руках. Усередині була маленька музична шкатулка, […]
Ганна гостювала у матері. Настав час повертатися додому, жінка зібравши мамині гостинці у сумку, вирушила у місто. Під’їхавши до свого будинку, здивувалася, вікна у її квартиру були закриті шторами. – Дивно, Іван ніколи не закриває вікна, – здивувалася вона. Жінка швидко піднялася до квартири, вставила ключ у замкову щілину, але двері були закриті зсередини. Ганна почала дзвонити у двері. Через декілька хвилин вони відкрилися. – Ти що спав? – запитала вона, побачивши на порозі чоловіка. – Так, задрімав щось, – відповів Іван. Ганна зайшла у квартиру, заглянула у вітальню і…ахнула від побаченої картини
– Івану подзвони, скажи, що сьогодні повернешся. Нехай підготується до приїзду дружини, – стурбовано промовила доньці Лідія. – А то доки дістанешся, вже вечір, а в нього там ні вечері […]