Рубрика: Людина
Катерино, ви розумієте, – сказала юристка, – що будинок вже повністю оформлений на вашого рідного брата? Це незаперечний факт. – Як це можливо? – Катерина намагалася зберегти спокій, але голос тремтів. – Я не давала на це своєї згоди ніколи, я ж стільки грошей вклала в батьківську хату, ремонтувала постійно її, на аптеку батькам постійно гроші давала, а брат за 10 років нічого їм не допоміг. – Будинок був власністю вашої матері. Вона могла розпоряджатися ним, як вважала за потрібне, от вона і вирішила так
Дім. – голос Катерини здригнувся. – Мамо, ти серйозно? Я ж усе це робила для вас. А тепер він просто так. Ігорю? Галина Павлівна витерла пил з столу і подивилася […]
Дочка моя ніде не працює, а користується моєю пенсією. – Мамо, дай картку, я забіжу в магазин, – спокійно каже Валентина. – Ти ж вранці взяла гроші, – здивовано відповідаю. – Ну, треба ще, – вона дивиться на мене так, ніби я їй щось винна. – Валю, я ж тебе люблю, але чому не хочеш знайти роботу? – Мамо, не починай! – обурюється дочка. Я просто не знала, що з цим робити, поки про все не розповіла сину
– Гроші треба, дай карточку, мамо, – каже мені донька, а мені так прикро, що словами не передати. Мені 67 років, і я вже кілька років як пенсіонерка. Життя було […]
Наближався день народження Сергія. – Ти вже подумав, як ми будемо святкувати? – запитала в чоловіка Ольга. – Тут така справа… – раптом почав Сергій. – У мене на новій роботі заведено дні народження там святкувати. Ти ж не образишся? А зранку привітаєш мене, подарунок вручиш. Ти ж щось мені приготувала? – Так, приготувала, – сказала Ольга. – Тобі сподобається… В день народження, коли Сергій тільки-но прокинувся, Ольга і справді піднесла йому подарунок. – Це тобі, відкрий, – простягла жінка Сергію якийсь конверт. – Ану, глянемо, що тут, – потираючи руки сказав той. Сергій глянув туди і його обличчя аж витяглося від побаченого. – Що це таке?! – ахнув він
Ольга сиділа за перегородкою у великому сільському будинку свекрухи і боялася поворухнутися. – Ти добре все обдумав, синку? Такі рішення не ухвалюються спонтанно, – голос Галини Миколаївни звучав стурбовано. – […]
Яна повернулася додому пізно. Дівчина зайшла в квартиру й одразу поспішила на кухню. – Мамо, привіт! – сказала вона. – А я їсти хочу! – Привіт, доню! – сказала Катерина Іванівна. – Сідай. І вона почала розпитувати: – Де це ти допізна була? – З подругами гуляли, – сказала Яна й зітхнула. – Чого ти зітхаєш? – запитала мати. – Знайдеш ти ще нареченого. Тільки розумною будь! Я сама тебе виховувала. Дивись моїм шляхом не піди! – Мамо, ну, що ти таке кажеш?! – ахнула Яна. – На мене хлопці зовсім не звертають уваги… І тут раптом Яна почула якийсь скрегіт. Дівчина застигла від несподіванки. – Це те, що я думаю? – тільки й сказала вона
Яна повернулася додому пізно. Дівчина зайшла в квартиру і одразу поспішила на кухню. – Мамо, привіт! – сказала вона. – А я їсти хочу! – Привіт, доню! – сказала мати. […]
Катя прибирала у ванній, коли додому повернувся Роман. Чоловік влетів у квартиру, наче вітер. – Що ти наробила?! – вигукнув він. Катя одразу кинула справи і вийшла в коридор. – Що сталося?! – здивувалася жінка. – Ти навіщо туди ходила? – вигукнув Роман просто в обличчя Катерини. – Куди ходила? – округлила очі Катя. – Я ж тобі казав! Я тебе попереджав! – не заспокоювався чоловік. – Романе, заспокойся, і поясни нормально, що сталося? – Катерина уважно подивилася на Романа. – Ти навіщо ходила до Тамари?! – процідив чоловік. – До Тамари? До якої ще Тамари? – Катя здивовано дивилася на Романа, не розуміючи, що відбувається
Роман влетів у квартиру так стрімко, наче вітер. – Ти навіщо до неї ходила? – вигукнув він просто в обличчя Катерини. – Але Роман… – Я ж тобі казав! Я […]
— Я на цей стіл 6 тисяч гривень витратив, а ви просто так зібралися поїсти?! Я мало не провалилася крізь землю, коли зять це сказав
Коли дочка повідомила, що зустріла своє кохання, я якраз була в Італії. Вони з Ромою на той момент уже півроку були разом. У справи дочки я намагалася не втручатися, сподівалася, […]
Рита подзвонила подрузі Уляні й запропонувала зустрітися. Вони сіли в давно їм знайомому кафе. – Що замовимо? – запитала Уляна. – Каву, чи чай? Чи колу, як раніше? – Колу мені не можна, я ж вагітна, – сказала Рита. – Каву теж. Чай з тістечком можна. Солодкого дуже хочеться. Офіціантка принесла їм замовлення. – А пам’ятаєш, як ми давно їли тут піцу? – задумливо сказала Рита. – Мій чоловік купував нещодавно, але зовсім не те. Тоді вона здавалася смачнішою… Рита говорила і чомусь постійно поглядала за спину подруги. – Кого ти там виглядаєш? – здивувалася Уляна. – Чекаєш когось, чи що? Вона обернулася й побіліла від побаченого
– Ми вступили! – вигукнула Рита, піднявши руки. – Тихше ти, – сказала Уляна, помітивши осуджуючий погляд літньої жінки, що йшла їм назустріч. – Не можу я мовчати! Хочу, щоб […]
Марина з Олегом наступного дня після весілля заїхали до його батьків. – Красиве і веселе весілля вийшло, правда ж? – сказала Людмила Іванівна, коли родина зібралася за чаєм. – Нормальне, – відповіла молода невістка. – А скільки вам грошей подарували, якщо не секрет? – продовжувала розпитувати свекруха. – Ми ще не рахували, – відповів Олег. – Не рахували? – якось загадково сказала Людмила Іванівна. – А знаєте, я для вас дещо маю! Жінка рішуче вийшла з кухні, і повернулася за хвилину, з якоюсь папкою в руках. – Ось, тримайте! – вручила папку невістці свекруха. Марина взяла її, відкрила і… ахнула від побаченого
Марина з Олегом наступного дня після весілля заїхали до його батьків у справах та прийняли запрошення залишитися на чай. – Красиве і веселе весілля вийшло, правда ж? – виявляла зайву […]
– Послухай, синку, – промовила мати. – Я дізналася щось важливе про твою дружину! Здається, у неї хтось є… та не один
Поліна Євгенівна сиділа за кухонним столом, розсіяно перегортаючи сторінки журналу. Останні кілька днів у її голові нав’язливо крутилися думки про те, як складуться стосунки між її сином Дмитром, і тією […]
Віктор повернувся додому, відкрив квартиру своїм ключем, зайшов в коридор. – Кохана, я вдома! – гукнув він до дружини. Але Лариса не відповідала. Чоловік швидко роззувся, зайшов на кухню. – Ви? А де Лариса? – здивувався він, побачивши свого тестя. – Лариса відпочиває, – промовив тесть. – А ви що тут робите? – запитав Віктор. – Я що роблю? Я приїхав видати тобі твої речі, і виставити тебе з цієї квартири! – раптом заявив тесь. – Ви з Ларисою розлучаєтеся! – В сенсі? Як розлучаємося? Що сталося? – Віктор здивовано дивився на свого тестя, не розуміючи, що відбувається
– Вітя, у наш син занедужав! Ти потрібен удома! – Лариса зробила останню спробу достукатися до чоловіка. Але той продовжив із самозабуттям водити по щоці електробритвою, збираючись на парубоцький вечір […]